Урок
34
Двадцять восьме грудня
Класна робота
Тема. Етикетні жанри (привітання, вибачення).
Підручник: «Українська мова. 11 клас» (рівень
стандарту), О.Заболотний
1. В Україні,
зокрема в селах, з давніх-давен вітання було ознакою вихованості й
шляхетності. Навіть незнайому людину в селі зустрічали (від старого до
малого!) щирим і світлим «Добрий день!». Мабуть, через те так гірко, буваючи в
українських селах в останні роки, бачити, як поволі відмирає ця добра традиція
нашого народу, і тільки старші люди зігріють вітальним словом незнайомого
подорожнього...
2. Неважко уявити , що почуває людина, коли зранку, зустрівши сусіда, не
почує звичного «Доброго ранку!» у відповідь на власне привітання. Мовчання закономірно посіє сумнів: що трапилось? Звідки ота
неприязнь? І на душі стане незатишно. А ще у міському
транспорті вам додається «ей, девушка, подвинься», «чувак, не толкайся» або «женщіна,
не пріться» й інші, ще «приємніші» словеса — і гарний настрій немов
рукою зняло.
Добрий день, добридень, здрастуй, здрастуйте, вітаю, доброго здоров'я (здоров'ячка), здоров (був), здорові були (здоровенькі були), здрастуйте вам, привіт, салют, помагайбі; доброго ранку; добрий вечір, добривечір.
Завдання 7 Перегляньте експрес-урок від О. Авраменка про те, як правильно вітатися:
Якщо ви
штовхнули когось, проходячи перед ним або перед нею (у разі, коли більше ніде
пройти), скажіть «Будь ласка, вибачте мене» або «Прошу вибачення»; коротка
форма: «Вибачте», «Пардон» — менше підходить для такого вибачення. Але не
вживайте форму «Вибачаюся».
Слово вибачаюся має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе
(порівняйте: голюся, миюся, чешуся...). Виходить, що людина, кажучи
«вибачаюся», ніби вибачає саму себе, хоч насправді вважає, що завинила перед
кимось. Треба казати: «Вибачте мені, пробачте, даруйте, перепрошую».
Ненормативним є вислів «Я хочу вибачитися» чи «За цей вчинок треба вибачитися». Правильно:
«Треба попросити вибачення», «Треба перепросити».
Замініть нехарактерний для української мови вислів приносити, принести
вибачення на стилістично кращий варіант: просити, попросити вибачення;
перепрошувати, перепросити.
Завдання 10 Про помилковість вживання слова вибачаюся говорить й О.Авраменко. Перегляньте відео за покликанням:
► Запишіть формули вибачення, запам’ятайте їх і використовуйте у власному мовленні.
Просимо (прошу) вибачити (вибачення) за...; Вибачте! Пробачте! Даруйте!
Перепрошую! Прошу вибачення! Вибач (те) мені! Пробач (те) мені! Вибачай!
Винен! Більше не буду!
Завдання 12 Виконайте вправу 466 (усно)
Домашня
робота
Урок №
35
Двадцять восьме грудня
Тема. Контрольна
робота № 2. «Стилістична норма. Практична риторика» (тести)
Завдання 1 Запишіть у робочий зошит дату, вид
роботи й тему уроку.
Завдання 2 Виконайте тестові завданнями з
теми «Стилістична норма» за покликанням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2279531
Завдання 3 У робочому зошиті запишіть дату й тему уроку, уважно прочитайте завдання,
виконайте їх. Запишіть назви рівнів, номера питань і
варіанти відповідей.
Тестові
завдання з теми «Практична риторика»
Початковий рівень
1. Небажаною є етикетна
форма:
А Доброго ранку! Б Доброго дня!
В Добридень! Г Добривечір!
2. Небажаною є етикетна
форма:
А Добрий ранок!
Б Добрий день!
В Добрий вечір!
Г Вітаю!
3. Правильна форма вживання слів
привітання міститься в рядку:
А Добрий ранок!
Б Доброго часу доби!
В Добрий день!
Г Доброго вечора!
4. Помилковою є етикетна
форма:
А Пробачте!
Б Вибачаюсь!
В Перепрошую!
Г Вибачте!
5. Не порушено правопис
слів ввічливості в рядку:
А Будь-ласка!
Б Допобачення!
В Перепрошаю!
Г Я вибачаюсь!
6. Укажіть рядок, у якому правильно названі
оцінювальні мовленнєві жанри:
А Похвала, осуд, листування,
телефонна розмова.
Б Характеристика, бесіда,
інструкція, пояснення.
В Похвала, характеристика, рецензія,
осуд.
Г Представлення, повідомлення, рецензія,
осуд.
(3
бали)
Середній рівень
7. Назвіть складники телефонної розмови:
(1
бал)
8. Вставте пропущені в тексті слова, що відповідають змістові.
Ознакою особливої … …вважають такі
початкові фрази: «Ви можете з’єднати з»,
«Чи не могли б ви повідомити», вжиті під час ……
розмови. Коли той, хто телефонує, не впевнений у правильності
набраного номера, він послуговується формулами ….….. : «………», «……...».
(2
бали)
Достатній рівень
9. Відредагуйте лист.
Петренко Микола Івановичу
Адміністрація ТОВ «Аграрій» запрошує вас прийняти участь у
виставці-продажу сільськогосподарської продукції що проходитиме на протязі
листопада місяця 2019 року по адресу м. Київ Броварський проспект, 15.
З повагою, директор ТОВ
«Аграрій»
Олег
Іванов
(1 бал)
10. Продовжте у формі короткого представлення фразу:
На початку зустрічі маю нагоду розповісти про наш навчальний заклад
(2 бали)
Високий рівень
11. Напишіть характеристику на свого одногрупника або когось із
рідних чи знайомих.
(3 бали)
Двадцять перше грудня
Класна робота
Тема. Оцінювальні жанри (похвала, осуд, рецензія, характеристика).
Посилання на підручник:
Похвала — хороший, похвальний відгук про кого-, що-небудь; схвалення; слава, гордість (Тлумачний словник).
Осуд — це вияв негативного, несхвального ставлення до кого-, чого-небудь; міра покарання за що-небудь; категорично висловлена думка про кого-, що-небудь; присуд; те саме, що засудження (Тлумачний словник).
Рецензія — це стаття, що аналізує і оцінює який-небудь твір, спектакль, концерт і т. ін; критичний розбір твору, праці з метою рекомендування їх до друку, захисту і т. ін.; відзив.Це аналіз, розбір, оцінка публікації, твору або продукту, жанр газетно-журнальної публіцистики та літературної критики. Завдання рецензії:
• оцінити, а оцінка — це співвіднесення з ідеалом;
• висловити своє ставлення до твору;
• допомогти аудиторії краще розібратися у питаннях тієї сфери, якої стосується твір, що рецензується;
• побачити те, що не помітно аматору;
Рецензування (від лат. recensio — розгляд або англ. peer review) — анонімний розбір й оцінка оригінального наукового, науково-популярного або художнього (літературного, театрального, музичного, кінематографічного та ін.) твору; жанр газетно-журнальної публіцистики і літературної критики іншими експертами. Використовується видавцями для оцінки представлених рукописів, а також при ухваленні рішення про друкування твору.
Мета рецензування — упевнитися й домогтися від автора відповідності до стандартів, прийнятих у конкретній галузі в цілому. Публікація досліджень або творів, що не пройшли рецензування, часто сприймається з недовірою професіоналами.
Характеристика — опис, визначення істотних, характерних особливостей, ознак кого-, чого-небудь. Висловлення, відгук про кого-небудь; документ, який містить відгук, висновок про чию- небудь трудову й громадську діяльність, дає оцінку ділових і моральних якостей працівника (учня). Характеристика видається з останнього місця роботи або навчання. Готує її керівник структурного підрозділу. Підписується керівником установи та засвідчується гербовою чи круглою печаткою.
Характеристика подається при вступі до навчальних закладів, висуванні на виборні посади, переобранні, атестації, оформленні на роботу тощо. Залежно від призначення може бути виробничою, атестаційною, рекомендаційною, нейтральною.
Характеристика (література) — змалювання характерних рис персонажа, героя.
Характеристика (математика) — ціла частина десяткового логарифма.
Характеристика — графічне зображення властивостей чого-небудь за допомогою кривої; який-небудь основний графічний показник чогось.
Завдання 4 Словникова робота в зошитах
Запишіть синоніми до досліджуваних слів, запам'ятайте їх і вживайте у процесі спілкування. Доповніть ряди власними прикладами синонімів.
Осуд: осудження, несхвалення, нагана, огуда, погудка, засудження, засуд.
Похвала: добрий відгук про когось (щось), схвалення, хвальба.
Рецензія: відгук, відзив, критика, жанр, оцінка, відклик.
Характеристика: функція, риса, особливість, сингулярність, якість, оцінка, параметр, коефіцієнт, атрибут, відгук, рекомендований лист, ярлик.
Завдання 5 Прочитайте, подумайте, запам’ятайте…
1. Похвала — дуже різнопланова дія. Це і підбадьорення, і провокація, і маячок в оцінці себе та своїх вчинків: «добре-погано», «правильно-неправильно», це вираз радості перемоги, це коригування поведінки... та багато ще справ у похвали! І залежно від дії та ситуації народжується її форма — не обов'язково в словах, похвала може виражатися в непомітному потиску руки, у швидкому поцілунку, виповненому гордості погляді...
Похвала — це позитив. Почувши від вас похвалу, людина розуміє, що вам подобається, те, що вона робить; ви її підтримуєте, і в неї з'являється бажання продовжувати. У людини підвищується самооцінка і розуміння своєї значущості: «Якщо мене хвалять, значить, я хороший, роблю щось добре». Починаючи щось нове, пробуючи себе в чомусь, людина, яку раніше багато хвалили, буде впевненіше починати розвиватися в новій діяльності, буде знати, що її підтримають. Підтримка та похвала людині необхідні для її внутрішнього зростання.
користь похвали:
• Доречна похвала зміцнює впевненість людини у своїх силах.
• Похвала зближує нас один з одним.
• Прагнучи хвалити, ми вчимося бачити в інших хороше.
• Похвала підбадьорює і спонукає робити ще більше.
2. Чи Ви задумувались колись, наскільки глибоко в нашому житті вкоренився осуд? Не судження (аналіз, вияв своїх думок про вчинки), а саме осуд — своєрідне «тавро», вирок ближньому. Ми, не знаючи до кінця людину, робимо власне судження про неї. І, якщо воно в чомусь суперечить нашим поглядам чи розумінню ситуації, можемо засудити її в думках чи навіть вголос. Але чому? Причин кілька:
1) люди через свою природу і обмеженість просто не можуть все знати та розуміти всі вчинки інших людей: яким було їхнє виховання, у якому середовищі вони навчались і хто впливав на формування їх світогляду;
2) часто ми накладаємо на ставлення до людини ставлення до її пристрастей і гріхів;
3) часом просто не сприймаємо «інакшість» і, ніби щитом, захищаємось від неї осудом.
Що робити? Звучить банально, але... почати досліджувати власні гріхи, що спонукають до осуду, і намагатись їх позбутись. Найчастіше це, звичайно ж, гординя. Також дуже важливо, щоб емоції не перевищували розум, бо тоді наші висновки стають все більше під загрозою бути правдивими.
І останнє: потрібно розвивати в собі добре ставлення до свого ближнього.
Домашнє завдання
І. Вивчити & 47, с.211.
ІІ. Виконайте вправу 460 (І, ІІ) (письмово)
Урок № 32
Вільне | Формальне |
Ознаки: – невеликий обсяг (7-10 речень); – вільна форма і стиль викладу; – довільна структура; – обов’язкова вимога: наявність позиції автора. | Ознаки: – дотримання структури тексту, – наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки); – обґрунтування (аргументування) тези. |
П’ятнадцяте грудня
► Запишіть у зошит сталі вирази, які найчастіше вживаються під час телефонної розмови.
«Добрий день!», «Я слухаю!», «Алло!», «Ви можете приділити мені кілька хвилин?», «Я телефоную ось у якій справі», «Мені необхідно проконсультуватися з Вами щодо ...», «Будьте ласкаві, покличте до телефону Олену», «Я хотів би поговорити з Танею», «Запросіть, якщо не важко, Олександру Семенівну», «Попросіть Рогова, будь ласка», «Вибачте, це номер 557-89-96?»
► Запишіть і запам'ятайте найбільш уживані мовленнєві формули для листування:
Хочемо вибачитися за завдані Вам зайві турботи; Щиро просимо вибачення за затримку з відповіддю; Вибачте, нам вельми незручно, що ...; Перепрошуємо за зайві хвилювання з приводу ...; У відповіді на Ваш лист...; Відповідаючи на Ваш лист ...; Хочемо висловити свою вдячність за ...; Перш за все дозвольте подякувати Вам за ...; Цей лист — вияв нашої вдячності за ...; Вдячні Вам за запрошення ...; Дякуємо за надану змогу ...
Завдання 5. Складіть схеми:
«Діалог: правила ведення», «Телефонна розмова: правила ведення», «Вимоги до листування», скориставшись здобутими теоретичними відомостями.
Завдання 6 Законспектуйте!
Етикет ділового листування
Фахівці з проблем культури ділового мовлення пропонують під час написання листа дотримуватися таких правил:
1. Починати листа необхідно із звертання: Шановний/а (ім'я та по батькові)!..
2. У сучасному діловому листуванні прийнято зазначати звання адресата чи вказувати на його професію: Шановний вчителю!..
3. Не слід забувати, що в українській мові звертання вживаються у формі кличного відмінка: Шановний Петре Степановичу..
4. Дуже важливо ретельно обміркувати початкову фразу листа, від якої може багато залежати: Перш за все дозвольте подякувати Вам за ...
5. У листах-підтвердженнях варто скористатися такими початковими фразами:
Із вдячністю підтверджуємо отримання листа-відповіді...
6. Поширеними вступними фразами в ділових листах є посилання на попередній лист, телефонну розмову, подію, зустріч: Відповідаючи на Ваш лист...
7. У діловому світі іноді виникають такі ситуації, коли потрібно вибачитися, перепросити за неприємності, яких ви завдали адресату: Щиро просимо вибачення за затримку з відповіддю, Перепрошуємо за зайві хвилювання з приводу ...
8. Вибір завершальних речень є також дуже важливим і залежить від змісту листа. Дякую — найуживаніше слово кожної ділової людини.
Етикет вимагає: якщо документ починається формулою особистого звертання до адресата, то й закінчуватися повинен формулою ввічливості: 3 повагою ... З повагою Симоненко І.І. або З повагою - Симоненко І.І.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ !!!!!
на особливості постановки розділового знака після слів "З повагою " . Ставиться лише тире або жодного знака. Кому НЕ СТАВИМО!!!!!
Домашнє завдання
2. Повторити: розділові знаки в простих ускладнених реченнях. (& 23-24)
3.Виконати вправу 453 (ситуація 2). Адресат - я. Лист написати, сфотографувати й надіслати у Viber (особисті посилання).
Урок № 30
Картка-інформатор
1) Інформаційні жанри — жанри публіцистики, найважливіша ознака яких — новизна факту, що повідомляється. До інформаційних жанрів відносять замітку, звіт, інтерв'ю, репортаж, інформаційну кореспонденцію, представлення, пояснення (жанри, головне завдання яких повідомити, відтворити, описати факт, подію, явище).
Головна мета — інформувати читача про те, що відбулося (відбувається чи буде відбуватись) та називати, не коментуючи, факти з реального життя. Новина — повідомлення, у якому йдеться про щось досі невідоме, що щойно відбулося і заслуговує на увагу громадськості. Ознаки подієвої інформації: лаконізм, оперативність, об'єктивність, невтручання у виклад за допомогою власних суджень та оцінок, певна подія, факт в основі новини.
2) Повідомлення (інформація) — те, що сповіщається комусь; письмова чи усна інформація.
Мета — інформувати про різні події життя особи: навчання, роботу, обмін чи продаж, різні культурно-громадські та наукові заходи.
Повідомлення подаються на сторінках газет, журналів та окремих афішах. Залежно від характеру документа в ньому зазначаються організатори заходів, час і місце їх проведення, умови входу (платні, безоплатні).
За змістом — поділяються на два види: 1) повідомлення про будь-яку подію; 2) повідомлення про потребу в послугах.
Повідомлення має такі реквізити: назва виду документа, текст, що містить інформацію про надання послуг або можливість їх надання, адресу автора повідомлення.
Завдання 4 Уважно прочитайте тексти, виберіть з них лише ті фрагменти, які вам допоможуть розкрити значення інформаційного жанру. Назвіть цей жанр.
1) У житті людини нерідко виникають ситуації, за яких є потреба познайомитися. Здебільшого процедура знайомства відбувається за участі третьої особи — посередника. Таке знайомство називається рекомендуванням (представленням). Із плином часу більшість правил рекомендування залишилися незмінними. За етикетною нормою: молодшого завжди рекомендують старшому; чоловіка завжди представляють жінці; підлеглого завжди рекомендують керівникові; колегу завжди представляють клієнтові тощо. Представляючи людей, за можливості слід додавати коротку ділову та коректну інформацію про кожного: Сергію, дозволь представити тобі нового учня Сашка. Він нещодавно прийшов у нашу школу.
2) Пояснення — це усний виступ учасників процесу спілкування, що містить відомості про відомі їм обставини справи, що обговорюється. Під час пояснень особи, розкриваючи сутність певного явища, закону чи процесу, не обмежені в часі, але необхідно слідкувати за тим, щоб вони не відхилялись від теми та предмета спілкування. Пояснення ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду. Пояснення повинні бути короткими й зрозумілими. Наприклад, треба пояснити тому, хто цього не знає, як грати в ту або іншу гру, як проїхати по місту до того або іншого місця, як годувати собаку, як доглядати за акваріумними рибками, як записати передачу на смартфон, як користуватися електричним приладом. Пояснюючи, не треба нервувати, сердитися на того, хто не розуміє,— запам'ятайте: раз вас не розуміють, значить ви погано пояснюєте. Пояснювати треба крок за кроком, переходити до наступного кроку — тільки якщо переконалися, що попередній крок ваш співрозмовник зрозумів.
3) Служба коротких повідомлень, смс-повідомлення (англ. SMS, Short Message Service) — послуга обміну (передачі і прийому) короткими текстовими повідомленнями в телекомунікаційних мережах, доступна для більшості мобільних телефонів та інших комунікаційних пристроїв, таких як пейджер, модем, КПК або навіть настільний комп'ютер (за допомогою функцій програмного забезпечення).
Для реалізації послуга повинна підтримуватись оператором зв'язку, комунікаційним пристроєм та програмним забезпеченням комунікаційного пристрою. Під час мобільного зв'язку для користування послугою потрібна SIM (USIM, R-UIM)-карта. Технологія смс-повідомлень підтримується мобільними мережами GSM, NMT, D-AMPS, CDMA, UMTS. Існує також послуга передачі текстових повідомлень на телефони стаціонарного (фіксованого зв'язку) (Вікіпедія).
Завдання 5 Словникова робота в зошитах
Запишіть і запам'ятайте формули представлення. Продовжте ряд, дібравши свої варіанти:
Пані Коваль (Марино), дозвольте представити Вам пана Сергієнка (Миколу); Оксано – це моя сусідка; сьогодні в нас у гостях...
Завдання 1 Запишіть у робочий зошит дату, тему уроку.
Завдання 2 Прослухайте текст диктанту, запишіть у зошит, перевірте правильність написання й постановку розділових знаків. Пришліть на перевірку.
Урок № 28
Урок
№ 27
♦
Які слова називаємо неологізмами?
♦
У які дві групи
об’єднується застаріла лексика?
♦
Чим різняться
історизми й архаїзми?
Мова як система постійно рухається, розвивається.
Найбільш рухливим рівнем мови є лексика: вона в першу чергу реагує на
різноманітні зміни всередині суспільства, поповнюючись новими словами та
позбуваючись слів, які більше не застосовуються під час мовлення.
У кожен період розвитку мови в ньому функціонують
слова, що належать до активного словникового запасу, постійно використовувані в
мові, і пасивного словникового запасу: слова, які вийшли з повсякденного
вживання — архаїзми, та слова, які ще не увійшли у мовлення на повну силу —
неологізми.
Неологізми (від гр. neos — «слово» і logos — «учення») — нові слова, словосполучення,
фразеологізми, що з’являються в мові. Виникнення неологізмів спричинене
потребою давати назви новим предметам, явищам, поняттям, які постають
унаслідок безперервного розвитку економіки, науки, культури в результаті
розширення й поглиблення зв’язків з іншими народами та державами. У залежності
від умов створення неологізми варто розділити на загальномовні, що з’явилися
разом з новим поняттям чи новою реалією, й індивідуально-авторські, введені у
вжиток конкретними авторами. Індивідуальні (авторські) неологізми творяться
тим самим способом, що і загальномовні. Доля їх у мові залежить від уміння
автора оригінально сполучити слова чи основи слів, дібрати незвичне означення,
поєднати відмінні в семантичному або часовому плані поняття: «Чи багато ми
бачили засвідчених радістю облич і душ? ...А перш за все тому, що
радіснодушність — всеготовність, як і всякий інший Божий дар» (І. Жиленко). Авторські неологізми
належать до художньо-белетристичного стилю, а також наближених до нього жанрів
публіцистики, їх творять окремо, відповідно до законів тієї чи іншої мови.
Переважна більшість таких слів залишається лише у користуванні певного митця і
таким чином характеризує його творчу манеру.
Історизми — слова або сталі словосполучення, які позначають
реалії, що вийшли з ужитку й належать до старовини. Як стилістичний засіб
історизми відтворюють історичний колорит певної доби.
Архаїзм (грец. первісний, стародавній) — слово, вираз, граматична форма, які застаріли й вийшли із загального вжитку. В українській літературній мові (як і в інших східнослов'янських) архаїзми-старослов'янізми використовуються як стилістичний засіб для надання мові урочистості або іронічного значення. Архаїзми принципово відрізняються від історизмів. Якщо історизми — це назви застарілих предметів, то архаїзми — це застарілі найменування цілком звичайних предметів і понять, з якими ми постійно стикаємось у житті.
Завдання 4 Перегляньте онлайн-урок. Доповніть конспект додатковою інформацією.
Завдання 5
Знайдіть у поданих
реченнях історизми та архаїзми. З'ясуйте різницю між
ними. Яку роль
вони виконують?
1. Менші діти Гордослава знали, що Веселина була на виданні і тепер дбала собі на посаг. 2. Веселина гриміла цебрами і довго спускала в колодязь журавель. 3.Скоро Превлад і Маломир подалися до тиверців.
Завдання 6 Прочитайте текст, випишіть про стилістичну роль неологізмів.
Стилістичні функції неологізмів досить різноманітні.
Наприклад, у художньому стилі вони:
•
використовуються
задля надання тексту урочистості, піднесеного звучання: «До кораблів
глибокодонних...» («Іліада», переклад Б. Тена);
•
дають негативну чи
позитивну оцінку, створюють гумористичні, іронічні, сатиричні ефекти:
«... не кожна письменниця є літературною дамою і, навпаки,
не кожна літдама — письменниця» (Ю.
Івакін);
•
відтворюють
колорит певного періоду в розвитку суспільства;
•
використовуються
як засіб поетизації, творення мальовничо-образного зображення у поетичному
творі: Білоодежна Дездемона стоїть на сходах угорі («Синя далечінь», М.
Рильський).
У публіцистичному
стилі неологізми виконують одразу декілька функцій: підкреслюють новизну
понять, які позначають; посилюють експресію вислову (Кучмагейт); є засобом
передавання позитивної чи негативної оцінки автора; використовують як засіб
нетрафаретного, образного відтворення подій («ПАРЄбудова». Чи допоможе Україні
політичний євроремонт); називають поняття, на позначення якого немає іншого
слова у мові, вводячи нову назву в обіг; замінюють уже наявну назву більш
точною та зрозумілою; є засобом створення комічного ефекту (А хто ще повірить в
український буржуазний кучманізм...?)
Архаїзми, як і історизми, необхідні художникам слова
для створення колориту стародавності при зображенні старовини.
Завдання 7 Прочитайте
слова й запишіть їх у відповідні колонки за значенням. Для пояснення незрозумілих
лексем зверніться до тлумачного словника або до одного з довідкових видань.
Рало, панщина, парторг, рать, перст, уста, кунтуш, мушкет, бранч, біткойн,
комсомол, воркшоп, гетьмани, лепбуки, хоругви, ланіти, рамена.
Завдання
8 Знайдіть у тексті застарілі слова і поясніть, з якою
метою вони вжиті (відтворення колориту епохи, мовна характеристика персонажів,
стилізація під певні зразки, засіб створення пафосу та ін.).
У великому Новгороді дзвонить дзвін, і вузькими
вулицями його з усіх кінців на площу над широким Волховом ідуть, поспішають
мужі новгородські, ідуть жони й діти. З Волхова повіває свіжий вітер, там
стоять на укотях, колишуться на високій хвилі широкі учани й шнеки, довгії
лодії з насадами, легкі струги. Вої й рибалки, які стоять на цих лодіях, хотіли
б побувати там, на березі, на площі, де лунає й лунає дзвін... Князь Володимир
один піднімається на високий поміст, що стоїть одразу ж біля вічового дзвона,
знімає шапку. Вітер з Волхова перебирає довге русяве волосся на його голові,
вітер роздуває поли темного оксамитового плаща, підперезаного широким шкіряним
поясом з мечем і всілякими окладами. (С.
Скляренко)
Завдання
9 Прочитайте речення, знайдіть у них авторські
неологізми. Визначте їх функцію.
Розгороджуйте, батьку, плота. Охолоджуйте, мати, квас. Стокопито дзвенить кіннота.— Може, їде і ваш Тарас... (І. Низовий). 2. Ото б сміху було! (Крізь сльози!) Коли, зібравшись за столом. Ви б ждали в гості Дід-Мороза, А я б явився Дід-Теплом! (С. Караванський). 3. Тож іди і не вертай ніколи Стежечками витоптаних брів. Перекоти душу, коти-доле. Чи ж тобі не вистачить полів? (Г. Гайворонський). 4. Благоговіймо, водограймо — вже й ми близенько до трибун (Н. Поклад). 5. І стануть не страшні ростку Завія і мороз тріскучий. Шаленство гроз весною І вітер-вирвикорінь кругойдучий (М. Ночовний). 6. Терновий кущ пахтить, Ряхтить Бджолинокрилими квітками (М. Чернявський). 7. Під вітром хилиться верба, дзвенить ясна безмеж (М. Луків). 8. Час — між двома безчассями антракт (Юрій Клен). 9. Доволі, брате, жити в інтернаті. Скоріше б схаменулись крайньохаті (Б. Бровченко).
Урок № 26
Урок
№ 25
Завдання № 1 Запишіть у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.
Завдання № 4 Прочитайте лінгвістичну довідку.
Слова, запозичені з інших мов, складають близько 10—15% словникового запасу
української мови. Переходячи в нашу мову, вони пристосовуються до її
закономірностей, фонетично й граматично адаптуються.
Через часте й широке використання іншомовних слів більшість із них загальнозрозумілі
і не потребують коментарів, пояснень чи перекладу. Використання таких слів
рекомендується в ділових паперах, оскільки вони увійшли до активного словника
міжнаціонального спілкування і часто не мають еквівалента в українській мові.
До міжнародних (або інтернаціоналізмів) належать фінансові та юридичні терміни,
терміни бухгалтерського обліку, поштово-телеграфного зв’язку, діловодства,
торгівлі тощо: банк, фінанси, бюджет, телеграф, телефон, віза, гриф,
штраф, копія, сума, тренер, менеджер, аванс, адвокат, конституція. Використання
великої кількості іншомовних слів у документах пояснюється прагненням до
точності, однозначності викладу.
Досить часто в публіцистичній мові використання іншомовних слів викликане
необхідністю передати певний душевний стан, бажанням здаватися більш сучасним,
більш динамічним, більш обізнаним. Особливо це типово для молодіжної мови.
Використання запозичень у певному контексті часто зумовлює стильові відмінності
тексту. Так, використання Portier замість Pfortner або Hauswart надає
особі більшої ваги, a transpirieren замість schwitzen сприймається
менш забарвленим.
Запозичення надають тексту певних стилістичних ознак, вони здатні віднести
його до певного стилістичного рівня: високого, нейтрального, низького. Використання
іншомовних слів може виражати суб’єктивне ставлення мовця, яке містить як
позитивні, так і негативні конотації..
Слова іншомовного походження часто мають певний спеціальний зміст, який
наближає їх до термінологічної лексики. Уживання таких запозичень має на меті
пом’якшити обговорення гострих, заборонених або просто неприємних тем, таких
як хвороба, смерть, провали або невдачі у професійній
сфері.
Ще одна функція запозичень — натяк на певний аналогічний випадок в історії,
символічний зміст, проведення паралелі, порівняння тощо. У таких випадках
мовець апелює до фонових знань співрозмовника, висуває до нього певні освітні
вимоги.
У сфері комунікації, рекламі та бізнесі слова іншомовного походження
найбільш продуктивні. Це пов’язано з наявністю значної кількості термінів та з
прагненням до лаконічності й дієвості. Але іноді використання запозичених слів
зумовлено просто прагненням звернути на щось увагу, виділити або підкреслити.
Запозичення не завжди зайві, досить часто вони дозволяють уникнути повторів
і тим самим урізноманітнити мову.
Дайте письмові відповіді на питання або продовжте речення:1 Підберіть синонім до фрази – запозичені слова.2 Часто запозичені слова виступають як …….3 Який відтінок мають запозичені слова?4 Яку лінгвістичну роль відіграють запозичені слова?5 Що є причиною швидкої адаптації запозиченої лексики?6 Чому більшість запозичених слів є загальнозрозумілими?7 У чому рекомендовано використання іншомовних слів?8 Чому саме там?9 Як ще називають міжнародні терміни?10 Які терміни входять до складу міжнародних?11 Чим можна пояснити використання великої кількості іншомовних слів у документах?12 Назвіть необхідність через яку в публіцистичній мові досить часто використовують іншомовні слова.13 Для якої вікової категорії населення це характерно?14 Яких певних стилістичних ознак надають тексту запозичення?15 Що наближає слова іншомовного походження до термінологічної лексики?16 Про яку ще одну функцію запозичень йдеться в тексті?17 У яких сферах слова іншомовного походження найбільш продуктивні?18 З чим пов’язана така продуктивність?19 З чим ще зумовлено використання запозичених слів ?20 Чому вважають, що запозичення не завжди є зайвими?Завдання № 5 Для допитливих. Прочитайте і запам’ятайте► Чи знаєте ви; що знаменита страва казахської кухні бешбармак раніше називалася «ет», що в перекладі означає «м'ясо». Традиційну назву запозичили з тюркської мови — «біш» — п'ять і «Бармак» — палець. Адже їдять його руками.
Завдання № 6 Запишіть терміни, поясніть їх значення :
Авізо, ажіо, аваль, дилер, лізинг, холдинг, вексель, брокер, баланс.
Завдання № 7 Лексикографічний практикум. Розтлумачити подані слова
Скептик.Цитадель.Юстирування.Респект.Реноме. Профіцит. Обструкція. Нігілізм. Монополія. Лізинг. Креативність.
Крок доЗНО
Завдання № 8 Виконайте тести
1. Правильно дібрано український відповідник до слова електорат у рядку
А глядачі; Б виборці; В голодувальники; Г приїжджі
2. Правильно дібрано український відповідник до слова плебс у рядку
А виборці; Б можновладці; В слухачі; Г простолюд
3. Помилку через сплутування паронімів допущено в рядку
А ефективні ліки; Б людяний майдан; В будівельний майданчик; Г ефектний одяг; Д дільничний лікар
4. Лексично неправильне словосполучення утворить слово навичка прикметнику
А рухова; Б шкідлива; В практична; Г граматична
5. Не можна замінити поданим у дужках варіантом виділене слово в реченні
А За високими осокорами почало світліти (світлішати) небо.
Б Молоко дуже корисне (корисливе) для молодого організму.
В Ми не хотіли брати участь у цих темних (підозрілих) справах.
Г М'який (незлостивий) докір корисніший за нещиру подяку.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прокоментуйте висловлювання Ш. Бернара: «Якщо людина не знає мови народу, на землі якого проживає, то вона є або гостем, або окупантом, або не має розуму». Коментар напишіть у формі вільного есе.
Урок № 24
Урок № 23
Стилістичні помилки
|
1 |
Порушення
стилістичної єдності тексту: стилістична несумісність слів, різностильові
синтаксичні структури, різностильове забарвлення тексту (сполучення слів
різних стилів) |
|
2 |
Неправильне
вживання слів з переносним значенням, фразеологізмів, штучна образність |
|
3 |
Невміння
користуватися граматичними синонімами (варіантами словоформ, словосполучень,
речень у текстах різних стилів) |
|
4 |
Невиправдане
вживання мовних штампів, кліше, слів-паразитів |
|
5 |
Порушення милозвучності мовлення |
|
6 |
Невмотивоване нагромадження одних і тих же частин
мови або їх форм |
|
7 |
Уживання
громіздких, одноманітних синтаксичних конструкцій, що роблять текст
стилістично невиразним |
Завдання 4 Прочитайте
висловлення відомого мовознавця, прокоментуйте його.
Мова має багато сфер застосування. По-різному говорять у побуті, на виробництві,
на офіційних зборах, на мітингу. Інші мовні засоби використовуються при
написанні наукової праці, ділового документа, художнього твору. Адже кожен із
цих стилів мовлення — усних і писемних — має свою мету, яка досягається
використанням різних слів і форм, вимагає різної побудови речення. Отже,
людина повинна знати матеріал мови — її словник, і граматичні правила — і,
крім того, має навчитися вміло їх використовувати, відповідно до мети
висловлювання (М. Русанівський).
Завдання 5 Визначте, які
стилістичні помилки допущені в запропонованих реченнях і з чим вони пов'язані.
Вкажіть їх біля кожного речення.
1. Разом із
його кар'єрою зростає і його значення.
2. Його
гітара виросла в ціні.
3. У
твоєму оповіданні розповідь про найтаємніше.
4. Його
нова пісня як масло масляне.
5. Дешеві
ціни на виступ.
6. Перед Новим роком
рівень продажів альбому «Дискотека аварія» збільшився, завдяки всім відомому
хіту «Здрастуй, опа, Новий рік».
Завдання 6 Прочитайте
речення, знайдіть порушення стилістичних норм. Запишіть відредаговані
варіанти.
Батьки залучають малечу не смітити в громадських місцях. На протязі всього
життя Леся Українка боролася зі складним недугом. Допомогти людині похилого
віку перейти дорогу — це страшенно просто. Солдати Всеволода мужньо йшли на
половців. їжею для первісних лідей були блюда із м'яса. Учень привів приклад із
роману «Чорна рада». Біля години я вибирала подрузі букет. Маршрутні таксі
їздять по графіку. Вирішуючи задачу, я попав у тупик. У якості митця Т.
Шевченко відомий у всьому світі. Зі Львова мама привезла всім членам родини
пам'ятні сувеніри. У висловленнях усної народної творчості зустрічається
порушень закону милозвучності.
Урок № 22
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Завдання 1 Записати у робочий зошит дату, вид роботи.
Завдання 2 Перепешіть текст, розставте розділові знаки. Вставте, де потрібно, пропущені букви, апостроф, розкрийте дужки.
...І ось настав наш час! Н...се над степом ні/би сама доля свої дари! Від (Р,р)оманових ябл...к на стов...цях пол....ова доріжка зміно...т...ся не/впізнан...о сіра буден...а у п...люці вона стає зовсім інакшою л...жить по/між стернями вже весела праз...никова до самої Тернівщини вся просто засвітилася від тих ябл...к! Кожна межа вим...гала познаки меж...вих. Стов...ч...ків у/продовж дороги стояло б...гато і такі/ж вони були однаково н...зенькі як і ці т...перерішені що несуч...вже іншу службу м...готять зараз по/над хайвеєм увінчані червоними телефон...ими ап.аратами. Перед тим як зовсім зникнути за пагорбом з наших очей дядько Роман із ледь помітним зовсім помен...шали вузл...ком у руці затриму...т...ся ще біля одного стов...ця затриму...т...ся трохи більше зв...чайного і об...ринувшись якийсь час дивит...ся на дорогу укві...чану ябл...ками. Наче себе перевіряє нуяк воно вийшло? І всі ми прищухлі в ч...канні не/мов бачимо його усмішку добру й підбад...орливу хоч на/справді усмішки й не/видно тільки височ...є серед степу в розблисках світла так само розблислий у промінні трохи (з,с)сутул...ний с...лует людини... Стрімголов летимо до ч...р...динавпростець цупка ст...рня стріляє (с,з)під босих ніг не/встигає й колоти їх. Аж біля корів задихані розб...нтеж...ні з блиском в очах з видимим (щ,сч)аст...ям у кожного в руці ми по/справжньому надивля...мося на ці (Р,р)оманові ябл...ка... Але це все до/тепер а нині... Хоч як нам кортить одначе ми довго тих яблук не/їмо тільки милу...мось або (з,с)трянувши ябл...ком біля вуха слуха...мо як торохтять у/середині зернятка. До самого веч...ра ябл...к тих не/їмо.
Завдання 3 Перейшовши за посиланням, виконайте тестові завдання.
Посилання на підручник:
Домашнє завдання
І. Вивчити матеріал & 21, с. 91-96.
ІІ. З метою підготовки до ЗНО виконати тести
1. Установіть відповідність між реченнями та їх характеристиками
А односкладне безособове 1 Ясенець — дуже гарна рослина.
Б односкладне означено- 2 Не можна пройти повз привабливі білі або рожеві
особове пелюсткові квітки, зібрані в китицеподібні суцвіття
В односкладне неозначено-особове 3 Має цупке листя, схоже формою на листочки ясеня.
Г двоскладне неповне 4 Мабуть, тому й назвали його лагідним словом ясенець.
2.Позначте односкладне неозначено-особове речення:
А Не приймаю обчухрану мову, довіряюсь пшеничному слову.
Б Маму треба любити й розуміти.
В Зачерствілі очищуймо душі!
Г Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.
3.Позначте односкладне безособове речення:
А Світлішає в житті і на душі.
Б Люблять у нас дотепне слово.
В Сади свій сад, плекай свої надії.
Г Від добра добра не шукають.
4.Укажіть тип односкладного речення Сумним вікам немає вороття (Т. Донець).
А означено-особове;
Б неозначено-особове;
В узагальнено-особове;
Г безособове.
5. Односкладним означено-особовим є речення
А Було дуже образливо, боляче, гірко.
Б Презентацію підготую завтра.
В З гармат по горобцях не стріляють.
Г Треба полити гарбузи, кавуни, огірки, помідори.
6.Установіть відповідність між реченнями та їх характеристиками.
А означено-особове; 1Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.
Б неозначено-особове; 2 Друга шукай, а знайдеш — тримай.
В узагальнено-особове; 3 Над широким Дніпром у промінні блакить.
Г безособове; 4 Нас зустрічають хлібом-сіллю.
Д називне 5 Люди, овіяні грозами, обпалені громами.
7 Багатій, розбруньковуйся, мово!
7. Установіть відповідність між реченнями та їх характеристиками
А означено-особове; 1. Світлішає в житті і на душі.
Б неозначено- особове; 2. Ніжні сутінки. Вечір.
В безособове; 3. Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому!
Г узагальнено- особове; 4. І сад, і гай, і пісня солов'я — дорогоцінна спадщина моя.
В узагальнено-особове; 3 Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.
Г безособове. 4 Довго спали вітри у ярах на припоні.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Урок № 16 Восьме листопада Класна роботаТема. Пасивні конструкції з дієсловами на – ся. Синтаксичні конструкції з формою на -но, -то.Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.Посилання на підручник: Зворотній зв'язок: сторінка у ViberЗавдання 1 Записати у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.Завдання 2 Опрацювати теоретичний матеріал & 19, с. 84-87. Завдання 3 Виконати вправу № 190 (завдання А – виписати речення, позначити односкладні безособові. Б, В – відповідь дати у письмовій формі).Завдання 4 Законспектувати правила, с.84-85Завдання 5 Вправи 191, 192, 194. Щоб правильно виконати вправи – вивчіть правила!!!)Домашнє завданняІ. Вивчити теоретичний матеріал & 19, с.84-85.ІІ. Виконати вправу 196.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
https://pidruchnyk.com.ua/1238-ukrmova-11-klas-glazova.html
Зворотній зв’язок:, Viber (особисті посилання)
- місце: По діброві вітер віє, гуляє по полю, Край дороги гне тополю до самого долу ( Т. Шевченко );
- час: Сумним бузок стає під вечір (Г. Чубач);
- мету: А я піду за волю проти рабства (Леся Українка );
- кількість: У майстерні невеликі, на чотири шибки, віконця (М. Стельмах ).
1. Вивчити теоретичний матеріал & 16, с. 73-78 (О.Заболотний). & 17, с. 76-80 (Глазова).
Урок № 12
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Зворотній зв’язок:, Viber (особисті посилання)
Прийменник по в
сучасній українській мові поєднується з формами знахідного і місцевого
відмінків (з формою давального відмінка не
вживається):
1) із знахідним відмінком виражає:
а) відношення просторової
межі: зайти у воду по коліна, заміряти по канаву;
б) часової межі: відпочивати по
серпень;
2) з місцевим відмінком виражає:
а) місце поширення дії: іти по
дорозі; розкидати по кімнатах;
б) час дії, що відбувається після якоїсь
межі: довідатись по святах (після свят), виїхати по весні, а також
протяжність дії; не спить по ночах (ночами) та ін.
Домашнє завдання
І. Вивчити теоретичний матеріал & 16, с. 74-76.
ІІ. Виконати вправу 172, с.76
Урок № 11
Двадцять
п’яте жовтня
Це може бути уявна чи
реальна подорож нашою країною. Не забувайте, що ключовим має бути ваша позиція.
Обсяг тексту 1,5-2 сторінки.
Спочатку напишіть на чернетці, перевірте, відредагуйте, а потім запишіть тему есе, текст у зошит і надішліть в особисті повідомлення.
Класна робота
Тема уроку. Уживання прийменників у(в) і на з географічними назвами і просторовими іменниками
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Проаналізуйте подані у таблиці приклади вживання прийменників в і на. Зробіть висновок про те, які значення мають прийменники.
Прийменник в (у) | Прийменник на |
У сусіда, у людей (особа, при якій щось відбувається) | На Київ, на вулицю (напрямок) |
У кімнату, у море (рух усередину) | На місяць, на день (час дії) |
В полі, в колективі (предмет, у якому щось міститься) | На сміх, на свято (мета дії) |
У гніві, у хустці (відношення до іншого предмета) | Захворів на грип, багатий на ідеї (набуття предметом певних властивостей) |
У вівторок, у бурю (час дії) |
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
УРОК № 8
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Зворотній зв’язок: Viber (особисті посилання)
1. Що таке синтаксис?
2. Які синтаксичні одиниці ви знаєте?
3. Що таке словосполучення? Речення?
4. Чим речення відрізняється від словосполучення?
5. Які види зв'язку слів у словосполученні ви знаєте?
Завдання 4 Виконайте (усно) вправу 143.
Завдання 5 Уважно прочитайте матеріал & 14, с. 64-65 (до заголовка «Узгодження з абревіатурами»). Законспектуйте визначення «Синтаксичні норми», «Синтаксична помилка» та різновиди помилок.
ООН прийняв резолюцію, згідно наказу, дякувати вас, особливо на мене сильне враження справив герой оповідання, по виконанні завдання, при досліджуванні ми виявили, по власному бажанню, на протязі дня, слід потурбуватися за своє здоров'я.
1. Згадуючи школу, перед нашими очима постає наш дружній клас, бібліотека та оформлений по останньому слову техніки спортзал. 2. Учасники олімпіади встигли на регістрацію, яку розпочали в 9 годин ранку. 3. Не дивлячись на спеку на протязі дня вони зберігали трудоспособність. 4. Наслідки змагання їм обявили через три неділі. 5. Без хороших знаннів дуже важко знайти своє місто в житті.
Урок № 7
Завдання 2 Повторіть матеріал підручника & 2- 4, с.6-21.
Завдання 3 Робота зі зразком
►
Прочитайте текст.
Визначте в ньому тропи (метафору й метонімію), риторичні фігури. Чим
збагатився текст завдяки цим засобам?
INTERMEZZO
Коли лежиш у полі лицем до неба і вслухаєшся в
многоголосну тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне.
|
|
Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а
вниз спадають тільки дрібні, просіяні звуки. Ниви шумлять навколо і заважають.
Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні. Тоді
пізнаю. Се жайворонки, се вони, невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу
пісню. Дзвінку, металеву й капризну, гак що вухо ловить і не може зловити її
переливів. Може, співає, може, сміється, а може, зайшлось від плачу.
Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі? Я так і
зроблю. Сідаю. Круг мене темно. Блискають тільки гострі, колючі звуки, і дрібно
сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати в пам'яті —
і не виходить. От-от, здається ...Тью-і, тью-і, ті-і-і. Ні, зовсім не так.
Трійю-тіх-тіх... І не подібно.
Як вони оте роблять, цікавий я знати? Б'ють дзьобами в
золото сонця? Грають на його промінцях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне
сито і засівають нею поля?
Розплющую очі. Тепер я певний, що з того посіву зійшла
срібна сітка вівсів, гнеться і блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, плине
текуча вода пшениці.
А згори сипле та й сипле... витрушує душу з
дзвіночків, стриже срібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить і сіє регіт
на дрібне сито. От зірвався один
яскравий звук і впав між ними червоним куколем.
Я вже більше нічого не згоден слухати. Та пісня має в
собі щось отруйне. Будить жадобу. Чим більше слухаєш, тим більше хочеться чути.
Чим більше ловиш, тим трудніше зловити.
Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як у небі
співають хори, грають цілі оркестри
(М. Коцюбинський).
- Прочитайте пам'ятку. Візьміть поради до уваги.
- Визначте тему й мету висловлювання.
- Продумайте структуру, засоби зв'язку в тексті.
- Доберіть матеріал за змістом і виражальними
засобами.
Завдання 4 Підготуйте письмовий
текст промови (1,5 – 2 сторінки), використавши тропи та риторичні фігури, на
одну із тем.
1. Секрети успіху.
2. Історія одного успіху.
3. перші кроки для досягнення мети.
Зробіть самоаналіз. Надішліть роботу
на перевірку.
Урок № 6
Завдання 2 Дайте відповіді на
питання:
- Що таке риторичні фігури?
- Які риторичні фігури ви краще знаєте?
- Які з них ви вмієте доцільно використовувати?
1. Де ви народилися? 2. Чим ви любите займатися у вільний час? 3. Василько
постеріг, що збився з дороги. Що тут робити? Хіба лишити сани з ялинкою в лісі,
а самому вертатися з кіньми додому? (М. Коцюбинський)
4.1 Прочитайте текст. Чи є в ньому тропи та риторичні фігури? Які слова нашого
вітчизняного видатного педагога вам сподобались?
Слово — найтонший
дотик до серця: воно може стати і ніжною запашною квітковою, і живою водою, що
повертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом...
Мудре й добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане й нетактовне —
приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити й вилікувати, посіяти
тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати
посмішку і сльози, породити віру в людину й посіяти зневіру, надихнути на працю
і скувати силу душі... (В.О. Сухомлинський)
4.2 Прочитайте текст. Чим він відрізняється від
попереднього за наявністю в ньому тропів і риторичних фігур? Риторичні фігури
випишіть.
У цьому короткому нарисі автобіографічного кінооповідання автор поспішає
зробити відразу деякі визнання: у його реальний повсякденний світ що не день,
то частіше починають вторгатися спогади.
Що викликає їх? Довгі роки розлуки із землею батьків, чи то вже так
положено людині, що приходить час, коли вивчені в давно минулому дитинстві
байки й молитви виринають у пам'яті і заповняють всю її оселю, де б не стояла
вона.
А може, те й друге разом і такою же мірою, як і непереможне бажання,
перебираючи дорогоцінні дитячі іграшки, що завжди десь проглядають у наших
ділах, усвідомити свою природу на раній досвітній зорі коло самих її первісних
джерел. І перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...
До чого ж гарно і весело було в нашому городі! Ото як вийти із сіном та
подивись навколо — геть-чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте
весною! А що робилось на початку літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть,
картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля! А соняшника, а маку,
буряків, лободи, укропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати.
– Нічого
у світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли
вилізає із землі всяка рослиночка, ото мені радість,— любила проказувати вона.
Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому. Вони лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин, а гарбузи звисали з тину прямо на вулицю (О. Довженко).
Домашня
робота
І. Повторити
матеріал & 2- 4, с.6-21.
ІІ. Підготуватися до написання роботи з використанням тропів і риторичних фігур.
Урок
№ 5
Завдання 1 Записати у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.
Завдання 2 Вибіркове списування
► Перепишіть речення в такій
послідовності:
з риторичним ствердженням, запитанням,
запереченням, зверненням, окликом.
1. Хто серця чистого добро злобою чорною поборе?
(М. Рильський) 2. Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година
для праці настала! (Леся Українка) 3. Десно моя! Як багато ти дала мені на
все життя! (О. Довженко) 4. О, не даремно, ні, в степах гули гармати (В.
Сосюра). 5. Хто тільки не звертався до мудреців за порадою!
Завдання 3 Творча робота
► Перетворіть порівняння на метафори
й навпаки. Запишіть. Який варіант виразніший?
1. Книги, як ріки, що наповнюють
світ. 2. Припливайте до колиски мрії-лебеді. 3. Хороша, ясноока була
дівчина-квітка. 4. Стояло тихе й гладеньке море, як скло.
Урок № 4
Урок № 3
Урок № 2
|
Метафора |
Роль у мовленні |
Метонімія |
Роль у мовленні |
|
Це троп, який…. |
Розкривають багатство…. |
|
Дає ораторові змогу… |
Дехто
називає метафору скороченим порівнянням. Мистецька сила
метафори лаконічніша, хоча метафори бувають короткі (сонце виглядає) й поширені, або розгорнуті (Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива) (Т.
Шевченко).
Метонімія допомагає
виділити чи підкреслити якраз ту ознаку в зображуваному предметі, на яку автор
хоче звернути увагу читача (Після його
виступу весь театр аплодував). Метонімія широко використовується
у віршованому та прозаїчному мовленні. Наприклад, якщо автор і його твір
належать до певної стійкої єдності, то контекстуальний зв’язок виправдовує
скорочення — замість того, щоб говорити цілою фразою «національна збірна
Італії», досить загадати просто «Італія», замість «основний склад команди» —
«основа», «фізична підготовка» — «фізика».
Метонімія ніби подвоює інформацію додатковою — естетичною. Використання
метонімічних лексем допомагає увиразнити найбільш суттєве й характерне в
спортивній ситуації, а ще — збагачувати й розвивати мовні засоби
публіцистичного стилю.
Завдання 5 Аналіз речень щодо образності в них
► Перепишіть
речення. Визначте в них метафору, що розкриває ознаки одного предмета чи явища
через перенесення на нього схожих ознак іншого, та метонімію. Визначте,
що конкретно ці засоби допомагають виразити яскравіше?
1. Оновлений серпанком загадковості ліс думав свою вічну думу. 2. Край села густо росли дерева, які ніби обнялися віттям. 3. Хмара плаче осіннім дощем. 4. Під вечір виходить на вулицю він, Флоренція плаче йому навздогін. 5. Несе Полісся в кошиках гриби. 6. За болотами причаїлись Охи.
Завдання 6 Виконайте вправу № 4 (1,4). Прочитайте й випишіть фрази, що є метафорою чи метонімією. Наприклад:
1. Україна не помолилася й не подякувала – метонімія.
Завдання № 7 Виконайте вправу № 6.
Домашня робота
Комментариев нет:
Отправить комментарий