Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Однина Множина
1- а ос. їм, з’їм їмо, з’їмо
2- а ос. їси, з’їси їсте, з’їсте
3- я ос. їсть, з’їсть їдять, з’їдять
Зразок відмінювання дієслів дати, розповісти.
Однина Множина
1-а ос. Дам, розповім дамо, розповімо
2-а ос. Даси, розповіси дасте, розповісте
3-я ос. Дасть, розповість дадуть, розповідять
1. Скільки взимку бджолам дамо, стільки влітку медку з’їмо. 2. Хліб їж, а правду ріж.
3. Подвійно дає той, хто дає швидко. 4. Не той щедрий, хто дасть багато, а той, хто дасть вчасно.
5. Зернину до зернини додамо — і каші поїмо.
Прочитайте притчу, випишіть дієслова, що в
дужках, поставивши їх у потрібну форму. Зробіть висновок із притчі. Придумайте
заголовок до тексту.
Піймав
лис ворона та й каже дружині:
— (Віддати) його нашим
лисенятам: нехай потренуються в полюванні, а потім (з’їсти).
А лисиця (відповісти):
— Якщо ми (з’їсти) розумного
птаха, це (дати) мало користі. Хай краще (розповісти) мудру історію. А м’яса в
лісі ще багато бігає — ми й дітей нагодуємо, і самі (поїсти).
Лис звертається до ворона:
— Якщо (розповісти) цікаву
цритчу, я (дати) тобі волю. Якщо ні, то (з’їсти).
Той міркує: «Я (розповісти), а він мене опісля все одно (з’їсти). Хай спочатку
(дати) свободу. А потім поговоримо». А вголос каже:
— Притча як пісня: їм обом
заважають чужі пазурі (кігті) на горлі та грудях. Відпусти мене з миром, і
матимеш від мене безліч історій, які (дати) тобі світлу голову та макітру
розуму. А щоб ти не думав, що я намагаюся обдурити, першу притчу (розповісти)
негайно.
Лис заслухався красномовного птаха й мимоволі послабив кігті. А той продовжує:
— Якось лис і пара вовків
(пішли) полювати: їжу добувати, щоб дітей годувати. Лис до заячої хатки вліз.
Господаря забрав із собою, а про зайчиху і зайчат вирішив так: хай живуть і
ростуть, час прийде. Бог (дати) — мої діти чи внуки упіймають їх і (з’їсти).
— А вовки натрапили на цілий
гурт корів. Пастухів із собаками нема — раду своєму стаду вони вже не (дати).
Вовки на радощах по-чали так, що не зупиняться ніяк. Думають: «Усе, що тут не
(з’їсти), додому віднесемо». Один їсть, їсть, їсть — раптом у горлі застрягла
кість. Так і помер. Другий намагався все м’ясо додому дотягти, але його було
надто багато. Воно придавило вовка до землі, і він задихнувся.
—
Твоя правда: ми, лиси, небагато розумніші за вовків.
А ворон йому:
— Якщо моя правда, то
(виконати) свою обіцянку…
— А коли ти (розповісти) ту
безліч історій, яку обіцяв?
— Ти ж не вовк — не (бути) ковтати все і відразу. Прилітатиму кожної неділі і
(розвідати) по одній притчі.
Відтоді лиси товаришують з родиною ворона. І це на користь не тільки їм, а й
нам.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
УРОК № 76
Посилання на підручник:
Завдання 3 Запишіть коломийки. Виразно прочитайте їх. У яких формах ужиті в них дієслова? Порівняйте дієслівні форми. Чим вони відрізняються між собою?
Завдання 4 До змінюваних дієслівних форм запишіть у дужках форму інфінітива. Назвіть морфологічні ознаки інфінітива. Який заголовок ви дали б тексту?
Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем. Небо високе і синє-синє, без жодної хмаринки, на його пречистому тлі палахкотять дерева, неначе вогнескипи. Час від часу набіжить вітер, вдарить тугою хвилею по верховіттях, і тоді враз закружляє в повітрі золотаво-багряниста віхола, зашурхотить падолистами. Здається, що й не листя тріпоче, а жахтить живе полум'я, щоб за хвилинку згаснути, розпрощавшись з вітром і сонцем (І. Цюпа).
Завдання 5 Прочитайте визначення про безособові слова (с. 48) й виконайте вправу 107.
УКРАЇНСЬКА МОВА
Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мене із кореня —
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована.
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров'ю моєю змішана.
І аж до скону залишена
В серці моїм.
Завдання 7 Порівняння дієприкметника й прикметника
У поданих словосполученнях замініть дієприкметники прикметниками і запишіть паралелі. Чим відрізняються ці форми між собою?
Зразок: Занесена дорога — чиста дорога.
Завдання 8 Прочитайте речення, поясніть розділові знаки. Назвіть дієприслівники в цих реченнях.
1. Сонце спускалося до обрію, заливаючи багрянцем далекі поля й переліски (І. Цюпа). 2. За Ташанню по ярах шуміли, спадаючи, весняні води (Г. Тютюнник). 3. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш (Нар. творчість).
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Числівники характеризуються великою системою відмінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові за відмінками, родами й числами.
У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного — знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато, мало, чимало, немало) та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтораста). У інших відмінках числівники півтора, півтори, півтораста не змінюються; переходять на систему відмінювання власне кількісних числівників усі збірні числівники, крім обоє.
Власне кількісні числівники і дробові числівники та деякі неозначено-кількісні (кільканадцять, стонадцять, кількадесят, кількасот) виступають у формах усіх відмінків. Можна виділити кілька типів відмінювання їх.
1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються як займенники той, та, те. У непрямих відмінках їхні закінчення збігаються із закінченнями прикметників твердої групи (крім родового й орудного відмінків жіночого роду): одного, одних.
3. Числівники від п'яти до тридцяти, а також від п'ятдесяти до вісімдесяти та кільканадцять, стонадцять, кількадесят становлять один тип відмінювання. У складних числівниках змінюється тільки друга частина: одинадцятьма, п'ятдесятьох.
4. Числівники сорок, дев'яносто, сто в непрямих відмінках мають флексію -а: (на) сорока, ста одному, дев'яноста трьох.
5. Складні назви сотень двісті, триста... дев'ятсот змінюються в обох частинах: двомстам, чотирмастами.
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники в однині: тисяча — за системою відмінювання іменників І відміни мішаної групи; мільйон, мільярд — як іменники II відміни твердої групи; нуль — як іменники II відміни м'якої групи.
7. Дробові числівники відмінюються в обох частинах; чисельникове слово змінюється як кількісний числівник, а знаменникове — як порядковий номер: одна друга, одної другої, одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій. Керований іменник при цьому не змінюється: дві треті гектара, двом тре тім гектара, двох третіх гектара, дві треті гектара, двома третіми гектара, (на) двох третіх гектара.
8. З усіх збірних числівників повну систему відмінкових форм має слово обоє, що змінюється як числівник два: обоє, обох, обом, обох і обоє;, обома, (на) обох.
За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька і багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками, які означають конкретні предмети, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, багатьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.
У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово: сто п'ятдесят вісім, ста п'ятдесяти восьми (вісьмох), ста п'ятдесяти восьми (вісьмом) і т. д.
Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. Числівник третій відмінюється, як прикметник м'якої групи, усі інші порядкові числівники відмінюються, як прикметники твердої групи.
У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: двісті п'ятдесят сьомий.
У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому відмінку: сьомого січня, перед двадцять другим лютого.
· керують називним відмінком множини, якщо вони стоять при числівниках два, три, чотири: два з чвертю метри, два з половиною кілограми, три з чвертю кілометри;
· від п’яти і більше такі числівники керують родовим відмінком множини: п’ять з половиною кілометрів, сорок з половиною процентів, п’ять з чвертю діб;
· інші мішані дроби, у яких назва дробу приєднана до цілого числа сполучником і, керують тільки родовим відмінком однини: п’ять і одна п’ята кілометра, дванадцять і три сьомих кілограма, вісім і сім дев’ятих гектара.
· підмета
Земля ятрилась ген на виднокрузі;
Ми йшли на смерть за втрачені мости.
Два журавлі над нами – двоє друзів –
Тепло весни несли через фронти
(М. Ткач);
· додатка:
Як великою вже стала,
я сім плахт поначіпляла
(Л. Глібов);
· присудка:
Перегон до Фастова був кілометрів з дванадцять (Ю.Смолич);
· обставин: За двадцять кроків від хати росла груша (І.Нечуй-Левицький);
Сім год мак не родив і голоду не було (Н. пр.).
· «З одного вола двох шкур не деруть» (прислів’я);
· «Ой одна ж я, одна, як билиночка в полі» (Т. Шевченко),
— або значення займенника якийсь:
· «В одній долині під горою високий явір зеленів» (Л. Глібов).
Але ці числівники не мають значення займенників самий, сама, саме, самі, як у російській мові: «Он выбежал в одном белье». Однак трапляється читати не тільки в сучасних газетних і журнальних статтях, а навіть у художніх творах: «Вона вийшла в одному жакеті», «Одні старі залишилися в селі».
· «Самий борщ та борщ, без нічого як щодня їсти, то хіба наїсися?» (казка);
· «Зосталися самі вишкварки» (М. Номис);
· «Самі діти в хаті сидять, а батьки кудись пішли» (з живих уст).
Отож авторам наведених вище двох фраз слід було написати: «Вона вийшла в самому жакеті», — бо фраза з висловом в одному жакеті дає змогу припускати, що жінка носить часом і по два-три жакети; «Самі старі залишилися в селі», бо тут ідеться не про кількість людей, що залишилися в селі, а про їхній вік.
Завдання 7 Запишіть і запам’ятайте!
Збірні числівники можуть уживатися з іменниками:
1) назвами осіб чоловічої статі: троє сусідів;
2) середнього роду ІV відміни: четверо малят;
3) із займенниками ми, ви, вони: нас було п'ятеро;
4) назвами парних предметів: двоє саней;
5) збірні числівники не сполучаються з іменниками жіночого роду.
3. У полі паслися 2 ягняти.
Завдання 9 Запишіть цифри словами — кількісними і (де потрібно) збірними числівниками; поставте в потрібній відмінковій формі іменники, розкриваючи дужки.
2 (день, кімната, вікно, ножиці); 3 (звук, троянда, двері, село), 10 (дзвінок, жінка, ложа, сани), 12 (ріка, маля, калина, граблі).
Посилання на підручник:
Завдання 2. Повторіть матеріал.
67, 70 (письмово)
Домашнє завдання:
1. Числівник – це самостійна частина мови, яка вказує на :
А) дію або стан;
Б) ознаку предмета;
В) предмет чи особу;
Г) число, кількість предметів, їх порядок при лічбі.
2.Числівники за значенням поділяються на :
А) прості й складні;
Б) збірні й дробові;
В) кількісні й порядкові;
Г) кількісні й складені
3. Числівники за будовою поділяються на:
А) прості й дробові;
Б) складні й кількісні;
В) прості, складні й складені;
Г) складні й складені.
4. Порядкові числівники змінюються за:
А) родами і числами;
Б) родами, числами і відмінками;
В) відмінками;
Г) родами і відмінками.
5. У якому рядку всі числівники – кількісні?
А) перший, другий,чотири, третій;
Б) десятеро, сьомий, двадцять, вісім;
В) одна, десять, три, сорок;
Г) двохсотий, триста один, дев’ятий, чотириста.
6. У якому рядку всі числівники вжито в родовому відмінку?
А) одного, одної восьмої, одної, одних;
Б) семи, одній сьомій, сімом, шістьом;
В) дев’яноста, сорока, ста, двом;
Г) п’ятдесяти, десятьох, двомстам, трьома.
7. У якому рядку всі числівники за будовою складні?
А) тридцять, одинадцять, вісім, сорок два;
Б) двадцять, сто три, п’ятсот, сімсот один ;
В) сімдесят чотири, триста, дванадцять, дев’ять;
Г)п’ятдесят, п’ятсот, сімдесятий, дев’ятнадцять.
8. Вкажіть речення, в якому вжито числівник.
А) Четвірка друзів вирушила в мандри.
Б) У цьому місті я живу п’ятнадцятий рік.
В) Юрко отримав за контрольну роботу шістку.
Г) На майже голих гілках висіло з десяток останніх яблук.
9. Вкажіть ряд числівників, у кожному з яких пишеться –ь-:
А) тр..ох, десят..ма, п’ят..ом;
Б) дев’ятнадцят.., чотир..мастами, шістдесят..;
В) вісім..сот, п’ятнадцят..ма, дев’ят..мастами;
Б) третій;
В) п’ятий;
11. У якому рядку всі числівники - збірні?
А) двісті, троє, шістдесят;
Б) четверо, сорок, дві восьмих;
В) п’ятеро, троє, десятеро;
Г) п'ятнадцять, сім других, сьомий.
12. У якому рядку всі слова - числівники?
А) п’ять, семеро, сто сорок один;
Б) троє, вдвоє, потроїти;
В) одна третя, восьмисотий, двоповерховий;
Г) двадцятий, тридцять п’ять, по-перше.
Класна робота
Перехід прикметників в іменники, або їх субстантивація, відбувається тоді, коли прикметники втрачають власні ознаки й починають виконувати функції іменників, виступаючи в реченні в ролі підмета чи додатка. Субстантивовані слова можуть мати при собі означення. Наприклад: Вони стояли мовчазні, вдивляючись у далеке минуле своє і своїх батьків, і линули думкою в майбутнє (О. Довженко). У цьому реченні слова минуле і майбутнє виступають додатками, крім того, до слова минуле є два означення — далеке і своє. Старі правду кажуть: два хитрих мудрого не переважають. Тут старі, два хитрих — підмети, мудрого — додаток.
Прикметники, набуваючи іменникового значення, зберігають прикметникову систему відмінювання за відмінками й числами, але втрачають здатність змінюватися за родами.
Субстантивовані прикметники відповідають на питання хто? що?
Завдання 4. Аналіз прикладів
Проаналізуйте приклади. Два речення (на вибір) запишіть. У якому з них прикметник перейшов в іменник?
1. Набережна була осяяна місячним світлом. Набережна вулиця була популярним місцем для зустрічей.
2. Кошовий отаман був дуже сміливий. Кошовий наказав усім навести порядок.
3. Він попросив чайну ложку. Згодом вони зайшли в чайну.
1. Ще звечора прийшло на хутір повідомлення, щоб усі військовозобов’язані з’явились до військкомату (Ю. Збаницький). 2. Старі поїхали додому, а молоді зостались на своїм полі господарювати (Панас Мирний). 3. Почало з’являтися на столі і печене, і смажене, і варене (М. Стельмах). 4. Якось до старого вчителя сільської школи зайшов прославлений майстер урожаїв — ланковий Іван Семенович (Ю. Яновський). 5. Ввічливий голос чергової відповів, що легкова машина зараз виїде (Б. Собко). 6. Чекають воїнів кохані, батьки і сестри юних ждуть (В. Сосюра).
Двадцять третє травня
Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (О. Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покачувало (М. Олійник).
Прислівник може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознáки якості в ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля; Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий (О. Досвітній).
Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво (Леся Українка). Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу (О. Гончар).
Завдання 3 Виконайте вправу № 56 (57 е-підручник)(усно)
Завдання 4 Законспектуйте, запам’ятайте правила (с. 33)
Завдання 5 Робота з підручником.
Прочитайте. Зафіксуйте способи творення ступенів порівняння прислівників (с.34), а також законспектуйте матеріал, поданий нижче.
При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: г, к, з´ при сполученні із суфіксом -ш- змінюється на жч: дорого — дорожче. С змінюється на шч (на письмі щ): високо — вище. Суфікси -ок-, -ек-, -к-, -ик- при творенні форм ступенів порівняння випадають: глибокий — глибший. Деякі прислівники вищого й найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре — краще — найкраще.
Завдяки такій близькості значень прості та складені форми ступенів порівняння прислівників є граматичними синонімами. Порівняйте: Найгрізніше мовчить гроза (Л. Симоненко) — Найбільш грізно мовчить гроза. Проте вживаються вони неоднаково: прості форми — загальновживані, складені — вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях: У стислому переказі зміст передається більш коротко, ніж у докладному. Найбільш повно правила орфографії викладено в «Українському правописі».
Граніт (часто) залягає глибоко в землі. 2. А сонце спускається все (низько та низько), наближається до гори все (багато та багато) (Панас Мирний). 3. Усі притихли і (пильно) розглядали людську постать, що наближалася (Г. Тютюнник).
Завдання 7 Виконайте вправи 59 (60), 60 (61) (усно)
Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Завдання 3. Повторення
Синоніми — це слова, різні за звучанням, але однакові (лелека, чорногуз, бусол, бузько) або близькі (гарний, хороший, красивий, вродливий, гожий, чудовий, прекрасний) за значенням.
Прочитайте і запишіть.
В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
Завдання 5. Робота за підручником
Розгляньте таблицю і способи вираження різного ступеня ознаки, крім ступенів порівняння прикметників. Наведіть свої приклади і запишіть.
Інші способи вираження різного ступеня ознаки
Синонімічні |
| Приклади |
Використання прислівників | Дуже, вельми, занадто, напрочуд, вкрай, зовсім, трохи, надзвичайно, не в міру, особливо, мало, дещо, злегка та ін. | Дуже великий, занадто помірний, зовсім блідий, злегка похмурий, ледве помітний |
Уживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб'єктивної оцінки | Суфікси: - ува-, -ав-, - еньк-, - енн-, - езн-, - ющ-... префікси: все-, пре-, за-, над-... | Маленький, величезний, пристаркуватий, низькуватий, предобрий, ультрамодний |
Повторення слів |
| Далекий — далекий, ясний — ясний, рудий — рудий |
До такої групи належать:
а) прикметники, що мають семантичну ознаку абсолютного порогу інтенсивності (босий, сліпий, німий, голий, мертвий;
б) прикметники, що позначають ознаки предметів на основі кольорової схожості до інших предметів (кремовний, шоколадний, лимонний);
в) прикметники, що позначають ознаки мастей (буланий, вороний, карий);
г) прикметники, що переходять у розряд якісних (батьківська (любов), ворожий (погляд);
д) складні, якісні прикметники (білобокий, світло-коричневий, яскраво-синій).
Завдання 9. Виконайте творчу роботу:
1. Замініть подані прикметники вищого та найвищого ступенів синонімічними способами вираження різного ступеня ознак. Складіть з ними речення і запишіть.
Найрідніший, більш високий, найбільш активний, вищий, менш похмурий, яскравіший, найгарніший.
2. Наведіть приклади до поданих зразків вираження різних ступенів ознак (письмово).
□ Більш-менш точний —
□ В міру обережний —
□ Прадавній —
□ Злегка солонуватий —
□ Занадто довгий —
□ Надзвичайно вродливий —
□ Жовтавий —
□ Довжелезний —
□ Всемогутній —
□ Задовгий —
□ Надскладний —
□ Архінеобхідний —
□ Супермодний —
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
ІІІ. Виписати синоніми до слів: праця, ходити
УРОК № 70
Вищий ступінь прикметника означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому, наприклад: Дніпро довший від Бугу. Свинець важчий за олово. Чавун легший, ніж сталь.
Прикметники вищого ступеня в українській мові вживаються зі словами за, від, ніж, як, проти:
1. Хрін від редьки не солодший (а не: «Хрін рідьки не солодший»). 2. Солом’яна згода краща за золоту зраду (3 нар. т в.). 3. Немає мудріших, ніж народ, учителів (М. Рильський).
Найвищий ступінь прикметника означає, що в одному предметі є найбільше певної якості: 1. Гора Джомолунгма найвища з-поміж усіх гір земної кулі. 2. Найглибшою у світі є Маріанська западина. 3. Найбільше добро в кожного народу — це його мова (Панас Мирний).
Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, оскільки вони самі вказують уже на якусь мірку якості: препоганий (дуже поганий), страшнючий (надзвичайно страшний), здоровенний (дуже великий), тонесенький (дуже тонкий).
Не утворюються ступені порівняння й від таких прикметників, як босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий, світло-зелений, кисло- солодкий тощо (За І.П. Ющуком).
Є дві форми ступенів порівняння прикметників: проста й складена.
1. Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників твориться за допомогою суфіксів -іш або -ш-.
При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -іш основа прикметника залишається без зміни: стрункий — стрункіший, слизький —- слизькіший, тугий — тугіший.
При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса ш основа прикметника може зазнавати певних змін, а саме:
а) суфікси -к-, -ок-, -ек випадають: солодкий — солодший (солод+ш+ий), глибокий — глибший, далекий — дальший;
б) кінцеві приголосні основи г, з, ж разом із суфіксом -ш- змінюються на жч (г, з, ж + ш-жч): дорогий — дорожчий, близький — ближчий, дужий — дужчий; винятки: легкий — легший, довгий — довший;
в) кінцевий приголосний основи с разом із суфіксом -ш- змінюється на -щ-: високий — вищий, товстий — товщий або товстіший.
В інших випадках основа прикметника залишається без зміни (багатий,— багатший, молодий — молодший).
Вищий ступінь кількох прикметників утворюється від інших основ, а саме: добрий, хороший — ліпший, кращий; гарний — кращий; поганий — гірший; великий — більший; малий — менший.
2. Проста форма найвищого ступеня прикметників утворюється від простої форми вищого ступеня додаванням префіксів най-, щонай-, якнай-: стрункіший — найстрункіший, швидкий — найшвидший, нижчий — найнижчий, кращий — щонайкращий, гірший — якнайгірший.
3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників в українській мові вживається рідко — переважно в науковому й офіційному стилях. Вона утворюється за допомогою слів більш, менш, найбільш, найменш, які ставляться перед звичайною формою прикметника: рішучий — більш рішучий, найбільш рішучий; світлочутливий — менш світлочутливий, найменш світлочутливий (За І. Ющуком).
Завдання 3.Прочитай теоретичний матеріал & 6 с.28 -31, доповніть ним конспект. Завдання № 4 Краще засвоїти тему можна, переглянувши відеоматеріали за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=XRiYNjcn6xY&t=6s&ab_channel=%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8 у І абзаці — вищого ступеня (просту); у II абзаці — найвищого ступеня (просту); у III абзаці — вищого і найвищого ступеня (складену). Рід, число і відмінок визначайте за зв’язком з іменником. З'ясуйте, у яких реченнях форма вищого або найвищого ступеня вживається в складі порівняльного звороту або з підсилювальною часткою чи прислівником.
І. 1. У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був (великий) із багатств (В. Земляк).
2. Кілька днів тому в бою я втратив свого (дорогий) друга (А. Гайдар). 3. Чи то цвіт біліється рясний, Чи з-під хустки сивина вдовина? Чи зоря проміниться (високий), Чи сльозинки трепетний наплив? (В. Коломієць).
ІІ. 1. На якійсь відстані від лісу з’явилося твоє людей. Тепер вони здавалися значно (великий)
(Я. Колас). 2. За всі слова (дорогий) мить мовчання, Коли шумлять смерекові ліси... (М. Ткач).
ІІІ. 1. Облога Дніпра ставала ще (відчутний і вражаючий) (Я. Баиі). 2. За життя родичів дівчина зазнала (добрий, ліпший) часів (ЛесяУкраїнка).
2. Від поданих прикметників утворіть форми вищого й найвищого ступенів. Складіть з ними речення і запишіть.
3. Чи можна утворити ступені порівняння від поданих прикметників? Чому? Відповідь дайте письмово.
Босий, німий, гіркуватий, зелененький, старезний, вороний, кисло-солодкий, прадавній, замалий.
4. Перепишіть речення, утворіть ступені порівняння прикметника, що в дужках, і поставте розділові знаки.
1. Світу (милий) краю (теплий) за рідну сторону нема (М. Ткач). 2. Ще (струнка) стала тополинка була вже (висока) за всіх дівчат що підходили до них (О. Іваненко). 3. В учителя він був одним з (дуже гарний) школярів між хлопцями — (дуже вірний) товаришем (С. Васильченко). 4. (Дуже велике) щастя — це боротьба за щастя свого народу. Ось як я розумію щастя дочко (В. Чемерис).
неправильно: | правильно: |
добріший нього | добріший за (від) нього |
добріший порівняно з ним | добріший, ніж він |
розумніша всіх розумніша від всіх розумніша, ніж всі | розумніша за всіх |
мова милозвучніша інших | мова милозвучніша за (від) інших |
брат старший сестри брат старший порівняно з сестрою брат старший проти сестри | брат старший за (від) сестру(и) |
І. Вивчити матеріал & 6, с.28 -32;
