УРОК № 79
Дванадцяте червня
Класна робота
Тема
уроку. Активні й
пасивні дієприкметники.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл.
заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза,
2019.
Посилання на
підручник:
Завдання
1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку
Завдання
2 Уважно прочитайте матеріал & 13 , с.55-59.
Завдання
3 Виконайте
(усно) вправу 128, із матеріалу, який знаходиться
нижче вправи, випишіть у зошит визначення понять: активні й пасивні дієприкметники.
Завдання
4 Прочитайте,
пригадайте, запам’ятайте
Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка
виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Наприклад: зів’яле (листя), замерзлі (руки), вивчений (вірш).
Ця форма
поєднує в собі ознаки прикметника і дієслова. Дієприкметник, як і прикметник,
змінюється за родами, числами й відмінками, і ці його форми залежать від форм
іменника, з яким дієприкметник узгоджується. Дієприкметник відмінюється як
прикметник твердої групи. Разом із тим цій формі властиві дієслівні ознаки виду
(доконаного чи недоконаного) і часу (минулого або теперішнього).
Дієприкметники
можуть бути активними або пасивними.
Активними називаються дієприкметники, які
виражають ознаку предмета за його ж дією: То була Одарка — тремтяча,
мокра, як хлющ (Г. Тютюнник).
Активні дієприкметники утворюються лише від неперехідних дієслів.
Пасивними називаються дієприкметники, які
виражають ознаку предмета за дією над ним: Засмалені сонцем, закурені,
мокрі од поту обличчя вилискували радістю і здоров’ям (О. Довженко).
Пасивні
дієприкметники мають ознаку минулого часу і утворюються лише від перехідних
дієслів.
У реченні
дієприкметник найчастіше буває означенням: На клуні
стовбичив промоклий бусол (Л.
Костенко). Він може виконувати також функцію іменної частини
складеного присудка: Чорна
ніч інкрустована ніжністю (Л.
Костенко).
Дієприкметник
разом із залежними від нього словами утворює дієприкметниковий зворот.
У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням: Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг (Л. Костенко) (З посібника).
Засобом
розрізнення прикметника і дієприкметника може бути наголос (у прикметниках
наголошується суфікс, у дієприкметників — корінь: варéний — вáрений) або суфікс (прикметниковий -н- і дієприкметникові -н-, -ен-, але в
дієприкметнику зберігається перед -н- суфікс дієслівної
основи -а-, -и-, -і-, -ї-: підписати — підписаний.
Завдання
5 Запишіть у дві колонки словосполучення: перша з
прикметниками,друга з дієприкметниками.
Нездійснена
мрія, нездійсненна мрія, нездоланний народ, нездоланий народ, варена курка,
варені яйця, солені огірки, солоні огірки, пéчена картопля, печéна картопля.
УВАГА!!! У сучасній українській мові активні
дієприкметники теперішнього часу вживаються рідко; їх творення й використання
потрібно уникати, послуговуючись натомість конструкціями той, що (який)…; ті, що (які)… тощо або
добираючи відповідні іменники (З посібника).
Завдання
6 Перекладіть
українською мовою подані словосполучення. Порівняйте, як утворюються
активні дієприкметники в українській та російській мовах.
Почерневшее
небо, воющий ветер, опавшие листья, увядший цветок, употребляющий лекарства,
волнующая мелодия, стоящий у колодца человек, исполняющий обязанности.
Завдання
7 Виконайте
вправи № 129, 139
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ
1. Вивчити
теоретичний матеріал& 13 , с.55-59.
2. Виконати вправи 135, 140, с. 58- 59.
3. ДОДАТКОВО. З метою підготовки до ДПА
(ЗНО) виконайте завдання перейшовши за покликанням
4. Повторити матеріал з тем « Практична риторика. Морфологічна
норма», підготуватися до контрольної роботи.
(Матеріали уроків 64-79)
УРОК № 77 П'яте червня
Класна робота
Тема уроку. Складні випадки словозміни дієслів дати, їсти, відповісти, бути та ін.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку
Завдання 2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 12, с. 51-55.
Завдання 3 Виконайте вправи № 116, 118, 119
Завдання 4 Уважно прочитайте та законспектуйте правила (с. 52-53)
Завдання 5 Прочитайте теоретичні відомості. Складіть конспект із наведенням прикладів.
Дієслова бути, їсти, дати і дієслова з основою вісти (доповісти, відповісти, розповісти і ін.) у
теперішньому часі та в майбутньому доконаного виду мають особові закінчення, невідомі
іншим дієсловам, а тому вони не належать ні до першої, ні до другої дієвідміни. Їх об’єднують в окрему групу, яку іноді називають архаїчною групою дієслів.
Дієслово бути в давньоруській мові мало в теперішньому часі такі особові форми:
Однина Множина
1- а ос. єсмь єсьмо
2- а ос. єcu єсте
3- я ос. єсть суть
У сучасній українській мові від нього в усіх особах однини і множини теперішнього часу вживаться звичайно лише одна форма є (я, ти, він є; ми, ви, вони є) і дуже рідко в першій та
третій особах однини форма єсть: Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина).
У художній літературі зі стилістичною метою (для створення урочистості мови тощо) іноді вживаються архаїчні особові форми дієслова бути. Напр.: Ти воскреси нам діяння народу: одвічна ти ж наша сило,— славна бо єcu (П. Тичина).
Дієслово їсти в теперішньому часі й утворені від нього дієслова доконаного виду (поїсти, з’їсти) у майбутньому часі відмінюються так:
Однина Множина
1- а ос. їм, з’їм їмо, з’їмо
2- а ос. їси, з’їси їсте, з’їсте
3- я ос. їсть, з’їсть їдять, з’їдять
Дієслово дати, як і вивідні від нього віддати, видати, подати, продати тощо, та дієслова,
утворені від основи вісти (доповісти, оповісти та ін.), є дієсловами доконаного виду, тому вони в теперішньому часі не вживаються, а мають лише форми майбутнього простого часу.
Зразок відмінювання дієслів дати, розповісти.
Однина Множина
1-а ос. Дам, розповім дамо, розповімо
2-а ос. Даси, розповіси дасте, розповісте
3-я ос. Дасть, розповість дадуть, розповідять
Завдання 7 Перепишіть прислів’я. Чому вони нас вчать. Визначте форми дієслів їсти (з’їсти), дати.
1. Скільки взимку бджолам дамо, стільки влітку медку з’їмо. 2. Хліб їж, а правду ріж.
3. Подвійно дає той, хто дає швидко. 4. Не той щедрий, хто дасть багато, а той, хто дасть вчасно.
5. Зернину до зернини додамо — і каші поїмо.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
І. Вивчити теоретичний матеріал & 12, с. 51-55 та конспекту.
ІІ. Виконати вправу 120 (І,ІІ).
Прочитайте притчу, випишіть дієслова, що в
дужках, поставивши їх у потрібну форму. Зробіть висновок із притчі. Придумайте
заголовок до тексту.
Піймав
лис ворона та й каже дружині:
— (Віддати) його нашим
лисенятам: нехай потренуються в полюванні, а потім (з’їсти).
А лисиця (відповісти):
— Якщо ми (з’їсти) розумного
птаха, це (дати) мало користі. Хай краще (розповісти) мудру історію. А м’яса в
лісі ще багато бігає — ми й дітей нагодуємо, і самі (поїсти).
Лис звертається до ворона:
— Якщо (розповісти) цікаву
цритчу, я (дати) тобі волю. Якщо ні, то (з’їсти).
Той міркує: «Я (розповісти), а він мене опісля все одно (з’їсти). Хай спочатку
(дати) свободу. А потім поговоримо». А вголос каже:
— Притча як пісня: їм обом
заважають чужі пазурі (кігті) на горлі та грудях. Відпусти мене з миром, і
матимеш від мене безліч історій, які (дати) тобі світлу голову та макітру
розуму. А щоб ти не думав, що я намагаюся обдурити, першу притчу (розповісти)
негайно.
Лис заслухався красномовного птаха й мимоволі послабив кігті. А той продовжує:
— Якось лис і пара вовків
(пішли) полювати: їжу добувати, щоб дітей годувати. Лис до заячої хатки вліз.
Господаря забрав із собою, а про зайчиху і зайчат вирішив так: хай живуть і
ростуть, час прийде. Бог (дати) — мої діти чи внуки упіймають їх і (з’їсти).
— А вовки натрапили на цілий
гурт корів. Пастухів із собаками нема — раду своєму стаду вони вже не (дати).
Вовки на радощах по-чали так, що не зупиняться ніяк. Думають: «Усе, що тут не
(з’їсти), додому віднесемо». Один їсть, їсть, їсть — раптом у горлі застрягла
кість. Так і помер. Другий намагався все м’ясо додому дотягти, але його було
надто багато. Воно придавило вовка до землі, і він задихнувся.
Лис розсміявся:
—
Твоя правда: ми, лиси, небагато розумніші за вовків.
А ворон йому:
— Якщо моя правда, то
(виконати) свою обіцянку…
— А коли ти (розповісти) ту
безліч історій, яку обіцяв?
— Ти ж не вовк — не (бути) ковтати все і відразу. Прилітатиму кожної неділі і
(розвідати) по одній притчі.
Відтоді лиси товаришують з родиною ворона. І це на користь не тільки їм, а й
нам.
УРОК № 78
П'яте червня
Класна робота
Тема уроку. Паралельні форми вираження наказового способу дієслів 1 та 2 особи множини.
Зворотній зв’язок: Viber (особисті посилання)
Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку
Завдання 2 Узагальнення вивченого. Уважно прочитайте матеріал, занотуйте.
Спосіб дієслова виражає відношення дії до дійсності. Дієслова бувають дійсного, умовного і наказового способів.
Дійсний спосіб означає дію, що вже відбувалася, відбувається чи відбуватиметься. Наприклад: Над степом сяяло тепле сонце вересня. Напливала хмарка, віявся дощ (Т. Масенко).
Умовний спосіб означає дію, можливу за певних умов чи бажану. Наприклад: Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну (Леся Українка).
Умовний спосіб твориться від дієслів минулого часу за допомогою частки би (б). Частка би вживається після дієслів, які закінчуються на приголосний (ходив би, косив би), частка б — після дієслів, що закінчуються на голосний (ходила б, ходили б).
Наказовий спосіб у формі наказу, заклику, побажання, прохання, поради виражає спонукання до дії, яка реально не існує. Наприклад: Не дуріте самі себе, учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко).
Дієслова наказового способу мають категорію виду, особи (2-ї однини, 1-ї і 2-ї множини), числа і не мають категорії часу.
Форми наказового способу утворюються від основ теперішнього часу за допомогою закінчень.
1-ша ос. множини (ми) — - імо (-ім), -мо (несімо, несім; робимо, робім; сипмо, співаймо);
2-га ос. множини(ви) — іть (-іте), -те (несіть, несіте; робіть, робіте; сипте, співайте).
Закінчення---- -імо (-ім), -іть (-іте) вживаються в таких випадках:
1. Якщо наголос припадає на закінчення: несýть — несім, несімо, несіть. Якщо при утворенні доконаного виду додається префікс, на який переноситься наголос, закінчення залишаються ті ж самі:
2-га ос. множини — винесіть (винесіте), висипте, заспівайте.
2. Якщо основа закінчується збігом двох приголосних:
2-га ос. однини — гукни, стрибни;
1-ша ос. множини — гукнімо, стрибнімо;
2-га ос. множини — гукніть, стрибніть.
Завдання 3 Випишіть речення з дієсловами в наказовому способі. Суфікси дієслів підкресліть.
1. Горіть і боріться, любіть Батьківщину, огні свого серця єднайте в бою! (В. Сосюра)
2. В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (В. Сосюра).
3. Хлюпни нам, море, свіжі лави! О земле, велетнів роди! (П. Тичина) 4. Я хотів би вітром бути, щоб воложити вам лиця (М. Рильський). 5. Співала б риба, коли б голос був (Н. тв.) 6. Слухати команду! Підняти весла!
Завдання 4.
1) Поряд із поданими дієсловами запишіть відповідні форми 2-ї особи однини і множини наказового способу.
Вийти, викреслити, відійти, вірити, знімати, кинути, лізти, сісти, створювати, скакати.
2) Перепишіть речення, замінюючи описові звороти синонімічними дієсловами у формі наказового способу.
1. Дайте пораду, як це зробити. 2. Треба довести до кінця розпочату роботу. 3. Слід передати своїми словами зміст цього оповідання. 4. Давайте зробимо перевірку наших розрахунків. 5. Просимо оглянути майстерні.
3) Утворіть і запишіть дієслова у формі 2-ї особи однини наказового способу й з’ясуйте: чому в одних словах пишеться знак м'якшення, а в інших ні.
1. Сісти, стати, посунутись, їхати.
2. Насипати, різати, повірити, їсти.
4) Перепишіть речення, уставляючи пропущені букви (якщо потрібно). Після дієслів наказового способу в дужках визначте особу і число.
1. Глян.., моя дитино, через Україну, через нашу хату вже качки л…тят... (М. Ткач).
2. Облиш., забобони, обмий совість, а потім одежу, зали… хиби й підіймайся (Г. Сковорода). 3. Кажу собі: «Не вір… неправді!» (Г. Чубач). 4. Нехай гнет...ся лоза, а ти, дубе, кріпис.., ти рости та рости, не хилис.., не кривис..! (С. Руданський).
Домашнє завдання
1. Повторити тему "Активні й пасивні дієприкметники", ознайомившись з & 13, с.55-59.
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку
Завдання 2. Уважно прочитайте матеріал & 11, с.46-50. Законспектуйте матеріал, поданий у таблиці «Форми дієслова».
Завдання 3 Запишіть коломийки. Виразно прочитайте їх. У яких формах ужиті в них дієслова? Порівняйте дієслівні форми. Чим вони відрізняються між собою?
1. Ой кувала зозуля, та вже не чувати: Полетіла в гай зелений нічку ночувати.
2. Ой піду я в полонину травицю косити, Зроблю собі коновлятко водицю носити.
Завдання 4 До змінюваних дієслівних форм запишіть у дужках форму інфінітива. Назвіть морфологічні ознаки інфінітива. Який заголовок ви дали б тексту?
Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем. Небо високе і синє-синє, без жодної хмаринки, на його пречистому тлі палахкотять дерева, неначе вогнескипи. Час від часу набіжить вітер, вдарить тугою хвилею по верховіттях, і тоді враз закружляє в повітрі золотаво-багряниста віхола, зашурхотить падолистами. Здається, що й не листя тріпоче, а жахтить живе полум'я, щоб за хвилинку згаснути, розпрощавшись з вітром і сонцем (І. Цюпа).
Завдання 5 Прочитайте визначення про безособові слова (с. 48) й виконайте вправу 107.
Завдання 6 Виразно прочитайте вірш В. Бичка «Українська мова». Яка дієслівна форма в ньому переважає? Що таке дієприкметник? Чим він відрізняється від інших дієслівних форм?
УКРАЇНСЬКА МОВА
Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мене із кореня —
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована.
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров'ю моєю змішана.
І аж до скону залишена
В серці моїм.
Завдання 7 Порівняння дієприкметника й прикметника
У поданих словосполученнях замініть дієприкметники прикметниками і запишіть паралелі. Чим відрізняються ці форми між собою?
Зразок: Занесена дорога — чиста дорога.
□ зеленіюче поле
□ застелений стіл -
□ прикриті страви
Завдання 8 Прочитайте речення, поясніть розділові знаки. Назвіть дієприслівники в цих реченнях.
1. Сонце спускалося до обрію, заливаючи багрянцем далекі поля й переліски (І. Цюпа). 2. За Ташанню по ярах шуміли, спадаючи, весняні води (Г. Тютюнник). 3. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш (Нар. творчість).
Домашнє завдання
1. Вивчити матеріал &11,с.46-50.
2. Виконати вправу 108, с.49.
УРОК № 75
Тридцяте травня
Класна робота
Тема уроку. Складні випадки узгодження й відмінювання числівника.
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку
Завдання 2 Опрацюйте навчальний матеріал, складіть коротенький конспект на тему: «Система відмінкових парадигм числівника».
Числівники характеризуються великою системою відмінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові за відмінками, родами й числами.
У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного — знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато, мало, чимало, немало) та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтораста). У інших відмінках числівники півтора, півтори, півтораста не змінюються; переходять на систему відмінювання власне кількісних числівників усі збірні числівники, крім обоє.
Власне кількісні числівники і дробові числівники та деякі неозначено-кількісні (кільканадцять, стонадцять, кількадесят, кількасот) виступають у формах усіх відмінків. Можна виділити кілька типів відмінювання їх.
1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються як займенники той, та, те. У непрямих відмінках їхні закінчення збігаються із закінченнями прикметників твердої групи (крім родового й орудного відмінків жіночого роду): одного, одних.
2. Числівники два, три, чотири в непрямих відмінках мають однакові закінчення (крім знахідного й орудного): двом, трьом.
3. Числівники від п'яти до тридцяти, а також від п'ятдесяти до вісімдесяти та кільканадцять, стонадцять, кількадесят становлять один тип відмінювання. У складних числівниках змінюється тільки друга частина: одинадцятьма, п'ятдесятьох.
4. Числівники сорок, дев'яносто, сто в непрямих відмінках мають флексію -а: (на) сорока, ста одному, дев'яноста трьох.
5. Складні назви сотень двісті, триста... дев'ятсот змінюються в обох частинах: двомстам, чотирмастами.
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники в однині: тисяча — за системою відмінювання іменників І відміни мішаної групи; мільйон, мільярд — як іменники II відміни твердої групи; нуль — як іменники II відміни м'якої групи.
7. Дробові числівники відмінюються в обох частинах; чисельникове слово змінюється як кількісний числівник, а знаменникове — як порядковий номер: одна друга, одної другої, одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій. Керований іменник при цьому не змінюється: дві треті гектара, двом тре тім гектара, двох третіх гектара, дві треті гектара, двома третіми гектара, (на) двох третіх гектара.
8. З усіх збірних числівників повну систему відмінкових форм має слово обоє, що змінюється як числівник два: обоє, обох, обом, обох і обоє;, обома, (на) обох.
За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька і багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками, які означають конкретні предмети, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, багатьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.
У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово: сто п'ятдесят вісім, ста п'ятдесяти восьми (вісьмох), ста п'ятдесяти восьми (вісьмом) і т. д.
Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. Числівник третій відмінюється, як прикметник м'якої групи, усі інші порядкові числівники відмінюються, як прикметники твердої групи.
У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: двісті п'ятдесят сьомий.
У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому відмінку: сьомого січня, перед двадцять другим лютого.
Завдання 3 Перегляньте відеоуроки, доповніть конспект цікавою й корисною інформацією.
Завдання 4 Опрацюйте & 8,9 підручника, с. 36-44
Завдання 5 Виконайте вправи 68, 75
Завдання 6 Складіть конспект.
Числівник один (одна, одно, одне) узгоджується з іменником у роді, числі і відмінку: один крок, одна команда, одне озеро, одні друзі; одній подрузі, однією (одною) подругою і т. д.
Числівники два, три, чотири підпорядковують іменники, які стоять при них у формі називного відмінка множини (часто з наголосом родового відмінка однини): два столи, три гривні, чотири мішки, дві сестри.
Числівники п’ять, шість, сім і т. д. керують іменниками в родовому відмінку множини: п’ять сторінок, шість аркушів, сім днів, тридцять сім партизанів, п’ятсот п’ятдесят вісім тисяч гривень.
Мішані числа, що включають в себе елемент з половиною, з чвертю:
· керують називним відмінком множини, якщо вони стоять при числівниках два, три, чотири: два з чвертю метри, два з половиною кілограми, три з чвертю кілометри;
· від п’яти і більше такі числівники керують родовим відмінком множини: п’ять з половиною кілометрів, сорок з половиною процентів, п’ять з чвертю діб;
· інші мішані дроби, у яких назва дробу приєднана до цілого числа сполучником і, керують тільки родовим відмінком однини: п’ять і одна п’ята кілометра, дванадцять і три сьомих кілограма, вісім і сім дев’ятих гектара.
Деякі іменники (типу киянин, подолянин, селянин), іменники четвертої відміни, іменник друг, а також іменник чоловік у значенні лічильного слова при числівниках два, три, чотири приймають форму родового відмінка однини: два громадянина, три киянина; прибуло всього лиш три чоловіка; два імені, три поросяти.
У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками як прикметники: двох хлопців, чотирьом робітникам, дев’яти (дев’ятьом) школам; двадцяти семи комбайнів; двадцятьма вісьмома комбайнами.
При складених числівниках іменники вживаються у формі, яка підпорядковується останньому компонентові числівника: вісімдесят три робітники, чотириста двадцять п’ять піонерів.
У сполученні зі збірними числівниками іменники вживаються в формі родового відмінка множини: двоє дітей, п’ятеро хлопців, семеро поросят.
При числівниках обидва, обидві іменник виступає у формі називного відмінка множини: обидва таланти, обидві армії.
Числівник півтора сполучається з іменниками чоловічого і середнього роду в формі родового відмінка однини, півтори з такою ж формою іменників жіночого роду: півтора року, півтора відра; півтори години.
Числівники в називному відмінку (а при назвах неістот також у знахідному) разом з іменниками утворюють неподільні сполучення. Такі кількісно-іменні сполучення в реченні виступають у ролі одного члена:
· підмета
Земля ятрилась ген на виднокрузі;
Ми йшли на смерть за втрачені мости.
Два журавлі над нами – двоє друзів –
Тепло весни несли через фронти
(М. Ткач);
· додатка:
Як великою вже стала,
я сім плахт поначіпляла
(Л. Глібов);
· присудка:
Перегон до Фастова був кілометрів з дванадцять (Ю.Смолич);
· обставин: За двадцять кроків від хати росла груша (І.Нечуй-Левицький);
Сім год мак не родив і голоду не було (Н. пр.).
В інших відмінках числівник узгоджується з іменником, оскільки його атрибутивність посилюється, і виражає синтаксичну функцію означення: Після відповіді Богдан Петрович трьома – п’ятьма запитаннями перевірив Маркові знання.
У сучасній українській літературній мові, особливо у мові періодичної преси, під впливом професійної і частково офіційно-ділової мови закріплюється вживання числівників, синтаксично слабо пов’язаних з іменниками, наприклад: «ГАЗ-69», «ТУ-154», Т-150К.
ПРОЧИТАЙТЕ!!!! ЗАУВАЖЕННЯ ДО ДЕЯКИХ ЧИСЛІВНИКІВ
Один, одні, самий, самі
В українській мові числівники один, одна, одне, одні мають або кількісне значення:
· «З одного вола двох шкур не деруть» (прислів’я);
· «Ой одна ж я, одна, як билиночка в полі» (Т. Шевченко),
— або значення займенника якийсь:
· «В одній долині під горою високий явір зеленів» (Л. Глібов).
Але ці числівники не мають значення займенників самий, сама, саме, самі, як у російській мові: «Он выбежал в одном белье». Однак трапляється читати не тільки в сучасних газетних і журнальних статтях, а навіть у художніх творах: «Вона вийшла в одному жакеті», «Одні старі залишилися в селі».
Українська класична література й народне мовлення в таких випадках користувалися здебільшого займенниками самий, сама, саме, самі:
· «Самий борщ та борщ, без нічого як щодня їсти, то хіба наїсися?» (казка);
· «Зосталися самі вишкварки» (М. Номис);
· «Самі діти в хаті сидять, а батьки кудись пішли» (з живих уст).
Отож авторам наведених вище двох фраз слід було написати: «Вона вийшла в самому жакеті», — бо фраза з висловом в одному жакеті дає змогу припускати, що жінка носить часом і по два-три жакети; «Самі старі залишилися в селі», бо тут ідеться не про кількість людей, що залишилися в селі, а про їхній вік.
Другий та інший
Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати, а другі з нього сміялись», — М. Коцюбинський).
У сучасній українській мові повелося вживання цього слова тільки як порядкового числівника, користуючись для другого значення займенником інший: «Війна є продовження політики іншими засобами». Часом цим займенником надуживають і ставлять його там, де без числівника другий не обійтись: «Від цього берега до іншого буде не більше як двадцять метрів; невже не перепливеш?» Тут неодмінно треба поставити слово другий: «Від цього берега до другого…», — бо в річки два береги — один і другий. Займенник інший інколи надає фразі характеру віддаленості: «Десь на інших берегах ростуть кущі, а тут, у нас, — голісінько» (з живих уст).
Пара й кілька
«Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. Так сказати по-українському не можна, а слід: «Позич мені на кілька день (днів) (на два-три дні, на якісь два дні) гроші»; «Зустрінемось через кілька день (днів) (через два-три дні, через якісь два дні)».
Числовий іменник пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові речі — пара чобіт, пара білизни («Йому Дідона підослала… штани і пару чобіток». — І. Котляревський), людей, чимось між собою пов’язаних («Цвіт лине, лине і закриває закохану пару». — Леся Українка) , худобу («Ой на тобі пару волів лисих». — «Матеріали і дослідження» П. Чубинського).
Завдання 7 Запишіть і запам’ятайте!
Збірні числівники можуть уживатися з іменниками:
1) назвами осіб чоловічої статі: троє сусідів;
2) середнього роду ІV відміни: четверо малят;
3) із займенниками ми, ви, вони: нас було п'ятеро;
4) назвами парних предметів: двоє саней;
5) збірні числівники не сполучаються з іменниками жіночого роду.
Завдання 8 Знайдіть помилки у вживанні числівників. Запишіть правильно.
1. Я посадив п'ятеро акацій.
2. Вітаю з п'ятидесятиріччям.
3. У полі паслися 2 ягняти.
Завдання 9 Запишіть цифри словами — кількісними і (де потрібно) збірними числівниками; поставте в потрібній відмінковій формі іменники, розкриваючи дужки.
2 (день, кімната, вікно, ножиці); 3 (звук, троянда, двері, село), 10 (дзвінок, жінка, ложа, сани), 12 (ріка, маля, калина, граблі).
Завдання 10 Відредагуйте подані речення.
Микола приніс двоє відер води. У класі знаходиться двадцять три дівчат. Я купив четверо книжок. На початку двадцяте століття з’явився український переклад Біблії. Треба поспішати, уже дві години. Музей зачиняється в шість годин. Вони пробігли дві десятих кілометрів. Три брата зустрілися після довгої розлуки.УВАГА!!!
Домашнє завдання:1. Вивчити теоретичний матеріал & 8, 9, с. 36-44.
2. Виконайте завдання, перевірте свої знання, перегляньте відео й отримайте інформацію: 3. Виконати вправу 78
УРОК № 74
Тридцяте травня
Класна робота
Тема уроку. Числівник.
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку
Завдання 2. Повторіть матеріал.
Числівник – самостійна, повнозначна частина мови, що означає кількість однорідних предметів, порядок їх при лічбі, частину від цілого або абстрактну математичну кількість.
За будовою числівники поділяються на : прості, складні й складені.
Прості числівники мають один корінь: один – десять сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд, двійко, трійко, півтора, півтори, декілька тощо.
Складними називають числівників, що мають два корені: п’ятдесят – дев’яносто, двісті – дев’ятсот, півтораста, кількадесят, кількадесятеро, кількасот.
Складеними називають числівники утворені з кількох простих і складних числівників: двадцять шість, триста сімдесят чотири, дві тисячі п’ятсот сорок три, мільйон триста вісімдесят сім тисяч сто дев’яносто шість. До складених належать також дробові числівники: три четвертих, сім цілих одна десята, десять цілих двадцять чотири сотих.
Завдання 3 Перегляньте відео:
Завдання 4 Виконайте вправи: 69 (усно);
67, 70 (письмово)
Домашнє завдання:
Виконати тести
1. Числівник – це самостійна частина мови, яка вказує на :
А) дію або стан;
Б) ознаку предмета;
В) предмет чи особу;
Г) число, кількість предметів, їх порядок при лічбі.
2.Числівники за значенням поділяються на :
А) прості й складні;
Б) збірні й дробові;
В) кількісні й порядкові;
Г) кількісні й складені
3. Числівники за будовою поділяються на:
А) прості й дробові;
Б) складні й кількісні;
В) прості, складні й складені;
Г) складні й складені.
4. Порядкові числівники змінюються за:
А) родами і числами;
Б) родами, числами і відмінками;
В) відмінками;
Г) родами і відмінками.
5. У якому рядку всі числівники – кількісні?
А) перший, другий,чотири, третій;
Б) десятеро, сьомий, двадцять, вісім;
В) одна, десять, три, сорок;
Г) двохсотий, триста один, дев’ятий, чотириста.
6. У якому рядку всі числівники вжито в родовому відмінку?
А) одного, одної восьмої, одної, одних;
Б) семи, одній сьомій, сімом, шістьом;
В) дев’яноста, сорока, ста, двом;
Г) п’ятдесяти, десятьох, двомстам, трьома.
7. У якому рядку всі числівники за будовою складні?
А) тридцять, одинадцять, вісім, сорок два;
Б) двадцять, сто три, п’ятсот, сімсот один ;
В) сімдесят чотири, триста, дванадцять, дев’ять;
Г)п’ятдесят, п’ятсот, сімдесятий, дев’ятнадцять.
8. Вкажіть речення, в якому вжито числівник.
А) Четвірка друзів вирушила в мандри.
Б) У цьому місті я живу п’ятнадцятий рік.
В) Юрко отримав за контрольну роботу шістку.
Г) На майже голих гілках висіло з десяток останніх яблук.
9. Вкажіть ряд числівників, у кожному з яких пишеться –ь-:
А) тр..ох, десят..ма, п’ят..ом;
Б) дев’ятнадцят.., чотир..мастами, шістдесят..;
В) вісім..сот, п’ятнадцят..ма, дев’ят..мастами;
Г) п’ят.., вос..мому, вісім..
10. Вкажіть, який порядковий числівник відмінюється, як прикметник м’якої групи.
А) другий;
Б) третій;
В) п’ятий;
Г) четвертий.
11. У якому рядку всі числівники - збірні?
А) двісті, троє, шістдесят;
Б) четверо, сорок, дві восьмих;
В) п’ятеро, троє, десятеро;
Г) п'ятнадцять, сім других, сьомий.
12. У якому рядку всі слова - числівники?
А) п’ять, семеро, сто сорок один;
Б) троє, вдвоє, потроїти;
В) одна третя, восьмисотий, двоповерховий;
Г) двадцятий, тридцять п’ять, по-перше.
УРОК № 72
Двадцять третє травня
Класна робота
Тема уроку. Прикметники, що перейшли в іменники.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019, с. 28-32
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання 2 Прочитайте й запишіть речення. Поставте питання до виділених слів, визначте частину мови. Поміркуйте, чи до однієї частини мови належать слова? Якщо ні, то чому?
1. Важливо приймати рішення з думкою про майбутнє.
2. Майбутнє рішення стосується усіх нас.
ПОДУМАЙТЕ!!! Чому в одному з поданих речень виділене слово вважається ......., а в іншому – ...........
Завдання 3. Опрацювання теоретичних відомостей.
Прочитайте матеріал, складіть конспект. Речення-приклади запишіть.
Перехід прикметників в іменники, або їх субстантивація, відбувається тоді, коли прикметники втрачають власні ознаки й починають виконувати функції іменників, виступаючи в реченні в ролі підмета чи додатка. Субстантивовані слова можуть мати при собі означення. Наприклад: Вони стояли мовчазні, вдивляючись у далеке минуле своє і своїх батьків, і линули думкою в майбутнє (О. Довженко). У цьому реченні слова минуле і майбутнє виступають додатками, крім того, до слова минуле є два означення — далеке і своє. Старі правду кажуть: два хитрих мудрого не переважають. Тут старі, два хитрих — підмети, мудрого — додаток.
Субстантивація прикметників може бути повна і неповна.
При повній субстантивації прикметник повністю втрачає свої ознаки й вживається лише як іменник: набережна, пальне, Рівне, Ніжин.
При неповній субстантивації прикметники можуть називати як предмет, так і його ознаки: хворий, бідний, рідний, старий, старший, малий, полонений, подорожній, їздовий, колискова, сліпий, кривий, пряма, минуле, майбутнє, прийдешнє, черговий.
Прикметники, набуваючи іменникового значення, зберігають прикметникову систему відмінювання за відмінками й числами, але втрачають здатність змінюватися за родами.
Субстантивовані прикметники відповідають на питання хто? що?
Завдання 4. Аналіз прикладів
Проаналізуйте приклади. Два речення (на вибір) запишіть. У якому з них прикметник перейшов в іменник?
1. Набережна була осяяна місячним світлом. Набережна вулиця була популярним місцем для зустрічей.
2. Кошовий отаман був дуже сміливий. Кошовий наказав усім навести порядок.
3. Він попросив чайну ложку. Згодом вони зайшли в чайну.
Завдання 5. Виконайте вправу 34(с. 24)
Завдання 6. Перепишіть речення. Підкресліть прикметники, що перейшли в іменники.
1. Ще звечора прийшло на хутір повідомлення, щоб усі військовозобов’язані з’явились до військкомату (Ю. Збаницький). 2. Старі поїхали додому, а молоді зостались на своїм полі господарювати (Панас Мирний). 3. Почало з’являтися на столі і печене, і смажене, і варене (М. Стельмах). 4. Якось до старого вчителя сільської школи зайшов прославлений майстер урожаїв — ланковий Іван Семенович (Ю. Яновський). 5. Ввічливий голос чергової відповів, що легкова машина зараз виїде (Б. Собко). 6. Чекають воїнів кохані, батьки і сестри юних ждуть (В. Сосюра).
Домашняє завдання
І. Вивчити матеріал уроку.
УРОК № 73
Двадцять третє травня
Класна робота
Тема уроку. Прислівник. Ступені порівняння. РМ № 5. Контрольне есе.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку
Завдання 2 Опрацюйте теоретичний матеріал, складіть конспект. + & 7, с.33.
Прислівник — це повнозначна незмінювана частина мови, що виражає ознáку дії, ознаку предмета чи ознáку іншої ознаки.
Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (О. Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покачувало (М. Олійник).
Прислівник може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознáки якості в ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля; Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий (О. Досвітній).
Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво (Леся Українка). Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу (О. Гончар).
Завдання 3 Виконайте вправу № 56 (57 е-підручник)(усно)
Завдання 4 Законспектуйте, запам’ятайте правила (с. 33)
Завдання 5 Робота з підручником.
Прочитайте. Зафіксуйте способи творення ступенів порівняння прислівників (с.34), а також законспектуйте матеріал, поданий нижче.
При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: г, к, з´ при сполученні із суфіксом -ш- змінюється на жч: дорого — дорожче. С змінюється на шч (на письмі щ): високо — вище. Суфікси -ок-, -ек-, -к-, -ик- при творенні форм ступенів порівняння випадають: глибокий — глибший. Деякі прислівники вищого й найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре — краще — найкраще.
Завдяки такій близькості значень прості та складені форми ступенів порівняння прислівників є граматичними синонімами. Порівняйте: Найгрізніше мовчить гроза (Л. Симоненко) — Найбільш грізно мовчить гроза. Проте вживаються вони неоднаково: прості форми — загальновживані, складені — вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях: У стислому переказі зміст передається більш коротко, ніж у докладному. Найбільш повно правила орфографії викладено в «Українському правописі».
Завдання 6 Перепишіть. Розкрийте дужки, утворивши найвищий ступінь прислівників.
Граніт (часто) залягає глибоко в землі. 2. А сонце спускається все (низько та низько), наближається до гори все (багато та багато) (Панас Мирний). 3. Усі притихли і (пильно) розглядали людську постать, що наближалася (Г. Тютюнник).
Завдання 7 Виконайте вправи 59 (60), 60 (61) (усно)
Завдання 8 Виконайте вправу 61(60) (письмово)
Завдання 9 Виразно прочитайте вірш А. Близнюк. Знайдіть прислівники, зверніть увагу на те, як вони увиразнюють цей поетичний твір?
Ще так ніколи не цвіли сади
Беззахисно... І так беззастережно...
І серце так не билося бентежно...
Ще так ніколи не цвіли сади...
Ще так ніколи не цвіли сади.
Первісно, первозданно, первоцвітно...
На серці не було ще так блакитно...
Ще так ніколи не цвіли сади.
Ще так ніколи не цвіли сади,
Ще не були такі солодкі сльози,
Ще не гриміли так зловісно грози...
Навіщо в червні зацвіли сади?
Домашнє завдання
І. Вивчити теоретичний матеріал & 7, с.33-35 та конспекта.
ІІ. Виконати вправу 65,с.35. Написати есе на тему: «Явище природи, яке викликало в мене найбільше захоплення і здивування», використовуючи прикметники різного ступеня ознаки, зокрема й прикметники, що перейшли в іменники.
УРОК № 71
Шістнадцяте травня
Класна робота
Тема уроку. Синонімічні способи вираження різного ступеня ознаки, використання прислівників дуже, вельми, занадто, мало, вкрай, зовсім, особливо, трохи, дещо, злегка та ін., вживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб’єктивної оцінки (величезний, манюсінький, тонкуватий, завеликий, старенький, предобрий).
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019, с. 28-32
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Завдання 1. Запишіть дату й тему уроку.
Завдання 2. Прочитайте вислів про рідну мову П. Грабовського. Яку думку поет підкреслює, використовуючи ступінь порівняння прикметника?
Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Завдання 3. Повторення
Прочитайте визначення. Наведіть власні приклади (запишіть у зошит).
Синоніми — це слова, різні за звучанням, але однакові (лелека, чорногуз, бусол, бузько) або близькі (гарний, хороший, красивий, вродливий, гожий, чудовий, прекрасний) за значенням.
Завдання 4. Цікаві факти про українську мову
Прочитайте і запишіть.
В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
Завдання 5. Робота за підручником
Прочитайте теоретичний матеріал (& 6, ст. 31). Назвіть інші способи, крім ступенів порівняння прикметників, вираження різного ступеня ознаки.
Завдання 6. Виконайте вправу № 51 (письмово).
Завдання 7. Робота з таблицею
Розгляньте таблицю і способи вираження різного ступеня ознаки, крім ступенів порівняння прикметників. Наведіть свої приклади і запишіть.
Інші способи вираження різного ступеня ознаки
Синонімічні | | Приклади |
Використання прислівників | Дуже, вельми, занадто, напрочуд, вкрай, зовсім, трохи, надзвичайно, не в міру, особливо, мало, дещо, злегка та ін. | Дуже великий, занадто помірний, зовсім блідий, злегка похмурий, ледве помітний |
Уживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб'єктивної оцінки | Суфікси: - ува-, -ав-, - еньк-, - енн-, - езн-, - ющ-... префікси: все-, пре-, за-, над-... | Маленький, величезний, пристаркуватий, низькуватий, предобрий, ультрамодний |
Повторення слів | | Далекий — далекий, ясний — ясний, рудий — рудий |
Завдання 8. Прочитайте пам'ятку. Пригадайте, що не всі якісні прикметники можуть
мати ступені порівняння. Запишіть.
До такої групи належать:
а) прикметники, що мають семантичну ознаку абсолютного порогу інтенсивності (босий, сліпий, німий, голий, мертвий;
б) прикметники, що позначають ознаки предметів на основі кольорової схожості до інших предметів (кремовний, шоколадний, лимонний);
в) прикметники, що позначають ознаки мастей (буланий, вороний, карий);
г) прикметники, що переходять у розряд якісних (батьківська (любов), ворожий (погляд);
д) складні, якісні прикметники (білобокий, світло-коричневий, яскраво-синій).
Завдання 9. Виконайте творчу роботу:
1. Замініть подані прикметники вищого та найвищого ступенів синонімічними способами вираження різного ступеня ознак. Складіть з ними речення і запишіть.
Найрідніший, більш високий, найбільш активний, вищий, менш похмурий, яскравіший, найгарніший.
2. Наведіть приклади до поданих зразків вираження різних ступенів ознак (письмово).
□ Більш-менш точний —
□ В міру обережний —
□ Прадавній —
□ Злегка солонуватий —
□ Занадто довгий —
□ Надзвичайно вродливий —
□ Жовтавий —
□ Довжелезний —
□ Всемогутній —
□ Задовгий —
□ Надскладний —
□ Архінеобхідний —
□ Супермодний —
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
І. Вивчити теоретичні відомості & 6, с. 31 та конспекту, складеного під час уроку.
ІІ. Виконати вправу 52, с. 31
ІІІ. Виписати синоніми до слів: праця, ходити
УРОК № 70
Шістнадцяте травня
Класна робота
Тема уроку. Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку
Завдання № 2. Прочитайте матеріал, складіть конспект.
Усе пізнається в порівнянні – є щось краще, щось гірше, а щось і просто нікуди не тулиться… Щоби виражати якісні відношення між предметами і явищами, мова створила для нас ступені порівняння.
Їх можуть утворювати якісні прикметники і прислівники. Про прислівники поговоримо згодом, а зараз про прикметники... Так от, якісні прикметники при зіставленні предметів можуть вказувати на неоднакову міру тої самої ознаки: світлий, світліший, найсвітліший; розвинений, більш розвинений, найбільш розвинений. Через те вони, крім звичайної форми, мають ще два ступені порівняння: вищий і найвищий.
Вищий ступінь прикметника означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому, наприклад: Дніпро довший від Бугу. Свинець важчий за олово. Чавун легший, ніж сталь.
Прикметники вищого ступеня в українській мові вживаються зі словами за, від, ніж, як, проти:
1. Хрін від редьки не солодший (а не: «Хрін рідьки не солодший»). 2. Солом’яна згода краща за золоту зраду (3 нар. т в.). 3. Немає мудріших, ніж народ, учителів (М. Рильський).
Найвищий ступінь прикметника означає, що в одному предметі є найбільше певної якості: 1. Гора Джомолунгма найвища з-поміж усіх гір земної кулі. 2. Найглибшою у світі є Маріанська западина. 3. Найбільше добро в кожного народу — це його мова (Панас Мирний).
Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, оскільки вони самі вказують уже на якусь мірку якості: препоганий (дуже поганий), страшнючий (надзвичайно страшний), здоровенний (дуже великий), тонесенький (дуже тонкий).
Не утворюються ступені порівняння й від таких прикметників, як босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий, світло-зелений, кисло- солодкий тощо (За І.П. Ющуком).
Є дві форми ступенів порівняння прикметників: проста й складена.
1. Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників твориться за допомогою суфіксів -іш або -ш-.
При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -іш основа прикметника залишається без зміни: стрункий — стрункіший, слизький —- слизькіший, тугий — тугіший.
При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса ш основа прикметника може зазнавати певних змін, а саме:
а) суфікси -к-, -ок-, -ек випадають: солодкий — солодший (солод+ш+ий), глибокий — глибший, далекий — дальший;
б) кінцеві приголосні основи г, з, ж разом із суфіксом -ш- змінюються на жч (г, з, ж + ш-жч): дорогий — дорожчий, близький — ближчий, дужий — дужчий; винятки: легкий — легший, довгий — довший;
в) кінцевий приголосний основи с разом із суфіксом -ш- змінюється на -щ-: високий — вищий, товстий — товщий або товстіший.
В інших випадках основа прикметника залишається без зміни (багатий,— багатший, молодий — молодший).
Вищий ступінь кількох прикметників утворюється від інших основ, а саме: добрий, хороший — ліпший, кращий; гарний — кращий; поганий — гірший; великий — більший; малий — менший.
2. Проста форма найвищого ступеня прикметників утворюється від простої форми вищого ступеня додаванням префіксів най-, щонай-, якнай-: стрункіший — найстрункіший, швидкий — найшвидший, нижчий — найнижчий, кращий — щонайкращий, гірший — якнайгірший.
3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників в українській мові вживається рідко — переважно в науковому й офіційному стилях. Вона утворюється за допомогою слів більш, менш, найбільш, найменш, які ставляться перед звичайною формою прикметника: рішучий — більш рішучий, найбільш рішучий; світлочутливий — менш світлочутливий, найменш світлочутливий (За І. Ющуком).
ВАЖЛИВО! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Вживання слів кращий – найкращий
Завдання 5. Тренувальні вправи
1. Запишіть речення, розкриваючи дужки, так, щоб прикметник мав форми:
у І абзаці — вищого ступеня (просту); у II абзаці — найвищого ступеня (просту); у III абзаці — вищого і найвищого ступеня (складену). Рід, число і відмінок визначайте за зв’язком з іменником. З'ясуйте, у яких реченнях форма вищого або найвищого ступеня вживається в складі порівняльного звороту або з підсилювальною часткою чи прислівником.
І. 1. У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був (великий) із багатств (В. Земляк).
2. Кілька днів тому в бою я втратив свого (дорогий) друга (А. Гайдар). 3. Чи то цвіт біліється рясний, Чи з-під хустки сивина вдовина? Чи зоря проміниться (високий), Чи сльозинки трепетний наплив? (В. Коломієць).
ІІ. 1. На якійсь відстані від лісу з’явилося твоє людей. Тепер вони здавалися значно (великий)
(Я. Колас). 2. За всі слова (дорогий) мить мовчання, Коли шумлять смерекові ліси... (М. Ткач).
ІІІ. 1. Облога Дніпра ставала ще (відчутний і вражаючий) (Я. Баиі). 2. За життя родичів дівчина зазнала (добрий, ліпший) часів (ЛесяУкраїнка).
2. Від поданих прикметників утворіть форми вищого й найвищого ступенів. Складіть з ними речення і запишіть.
Бадьорий, густий, дужий, високий, гарний.
3. Чи можна утворити ступені порівняння від поданих прикметників? Чому? Відповідь дайте письмово.
Босий, німий, гіркуватий, зелененький, старезний, вороний, кисло-солодкий, прадавній, замалий.
4. Перепишіть речення, утворіть ступені порівняння прикметника, що в дужках, і поставте розділові знаки.
1. Світу (милий) краю (теплий) за рідну сторону нема (М. Ткач). 2. Ще (струнка) стала тополинка була вже (висока) за всіх дівчат що підходили до них (О. Іваненко). 3. В учителя він був одним з (дуже гарний) школярів між хлопцями — (дуже вірний) товаришем (С. Васильченко). 4. (Дуже велике) щастя — це боротьба за щастя свого народу. Ось як я розумію щастя дочко (В. Чемерис).
Завдання № 6 Запишіть у зошит
Найпоширеніші помилки
Помилкою є утворення ступенiв порiвняння прикметникiв за допомогою додавання слiв бiльш, менш, найбiльш, найменш до простої форми вищого ступеня.
Наприклад: бiльш холоднiший — бiльш холодний, найменш глибший — найменш глибокий.
Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за допомогою слова самий.
Наприклад: самий холодний — (правильно) найхолоднiший.
Радимо вживати органічніші для української мови синтетичні форми вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників: довершеніший, простіший, найдорожчий, найкращий, найхолодніший, найвірогідніший.
Не можна вживати залежні від ступеньованого прикметника слова без прийменників за, від, порівняно з … тощо або без сполучника ніж (аніж):
неправильно: | правильно: |
добріший нього | добріший за (від) нього |
добріший порівняно з ним | добріший, ніж він |
розумніша всіх розумніша від всіх розумніша, ніж всі | розумніша за всіх |
мова милозвучніша інших | мова милозвучніша за (від) інших |
брат старший сестри брат старший порівняно з сестрою брат старший проти сестри | брат старший за (від) сестру(и) |
Домашнє завдання
І. Вивчити матеріал & 6, с.28 -32;
ІІ. Виконати вправи № 47, с. 30.
