Урок № 42

Двадцять перше червня

Класна робота

Тема уроку. Контрольна робота № 4 з теми «Пунктуаційна норма» (тести)

Виконати тестові завдання перейшовши за посиланням

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8260020

Урок № 41

П’ятнадцяте червня

Класна робота

Тема уроку. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених вставними словами і реченнями.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок: Viber (особиста сторінка)

Завдання 1 Запишіть у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.

Завдання 2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 28, с. 123-127, правила, подані на с. 123, 124, 126 виписати в зошит й вивчити.

Завдання 3 Виконайте вправи: 280, 283, 285

Завдання 4 Виконати тестові завдання, перейшовши за посиланням

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5115120

Домашнє завдання

І.Вивчити теоретичний матеріал & 28, с.123-127.

ІІ. Виконати вправу 284.

Урок №40

Восьме червня

Класна робота

Тема уроку. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених відокремленими означеннями, прикладками, обставинами.

Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок: Viber (особиста сторінка)

Завдання № 1 З метою перевірки рівня вивченого матеріалу виконайте тести за посиланням:

А) тире між підметом і присудком

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9761620

Б) Однорідні члени речення.

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3866825

Виконати до 15:00

Завдання № 2 Записати в робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.

Завдання № 3 Опрацюйте теоретичний матеріал & 31, 32 с. 136- 141, 142 правила, подані в таблиці на ст. 136-137, 139-140, 142виписати в зошит й вивчити.

Завдання № 4 Виконайте вправи: 307 (усно); 308 (до кожного речення підібрати й записати поряд у дужкаж правило); 309, 317, 324

Домашнє завдання

І.Вивчити теоретичний матеріал & 31.

ІІ. Виконати вправу № 319.

ІІІ. Виконати тестові завдання, перейшовши за посиланням

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6971916

Урок № 39

Перше червня

Класна робота

Тема уроку. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених однорідними членами речення.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок: Viber (особиста сторінка)

Завдання 1 Запишіть у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.

Завдання 2 Запишіть речення в зошит, визначте і підкресліть однорідні члени речення:

1. Настала ніч, довга, беззоряна, глуха (О. Гончар).

2. Молоді палкої пориви бурхливі, думи, ідеали, мрії золоті — це сміливо-гордий виклик темноті (В. Чумак).

3. Григір Тютюнник прийшов до читачів своїх чесно, надійно, надовго (О. Гончар).

4.Та я ще не пізнав ані тебе, ні воду, ні дзвоника, ні дятла, ні себе... (М. Вінграновський).

5.Ти не прийдеш, не прилетиш — і тільки дальніми піснями в моєму серці продзвениш (М. Рильський).

6. Стомився день, облишив косовицю, дмухнув на сонце, заморочив ліс, узяв на плечі хмару-пуховицю та й рушив спати на небесний Віз... (М. Вінграновський).

7. Не віддам я тебе на поталу ні вогню, ні воді, ні металу (О. Ющенко).

8. І марили айстри в розкішнім півсні про трави шовкові, про сонячні дні (Олександр Олесь).

9. До весни затихнули в байраці і струмок, і голос журавля (В. Швець).

Завдання 3 Опрацюйте теоретичний матеріал & 23 с. 100-101, законспектуйте правила, подані в таблиці. Вивчіть їх.

ПОВТОРІТЬ

Однорідні члени речення:

• відповідають на одне й те ж запитання;

• відносяться до одного слова в реченні;

• виступають одним і тим самим членом речення, тобто виконують одну синтаксичну функцію в реченні;

• виражаються здебільшого однією частиною мови (трапляються винятки);

• з'єднуються між собою сурядним зв'язком з огляду на їх рівноправність і незалежність;

Однорідні члени речення поєднуються:

1 за допомогою сполучників сурядності та інтонації поєднання чи протиставлення;

2. лише за допомогою інтонації;

3. обома цими способами. Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення:

4. однорідні підмети;

5. однорідні присудки;

6 однорідні означення;

7. однорідні додатки;

8. однорідні обставини.

Завдання № 4 Виконати вправу № 233

Завдання № 5 Прочитайте речення. Спробуйте сформулювати правило про узагальнювальні слова при однорідних членах речення, спираючись на ці речення як приклади. Речення запишіть у зошит, однорідні члени підкресліть.

Радість життя, сум, кохання — усе це здавалося йому зараз незнайомим. І нагорі, і в кімнаті — всюди було темно. Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь: в дубовій, вербовій корі, в старих пеньках, у дуплах, в болотній воді, на поколупаних стінах (О. Довженко). А ви, мої освічені моголи, нагі внучата княжої землі, все віддали — і рідну _Мову, й школи — за знак манкурта на низькім чолі (Д. Павличко).

Завдання № 6 Виконати тестові завдання:

№І

1 Виберіть варіант, у якому не порушено правила вживання однорідних членів речення:

А У цього чоловіка у дворі жили і тварини, і собаки;

Б На Великдень до церкви йшли і молоді, і старі, діти та школярі;

В На свято зібралися кияни і гості міста;

Г На площі зібралися кияни та робітники.

2. Виберіть варіант, у якому не порушено правила вживання однорідних членів речення:

А Мені подобаються детективи і пити гарячу каву;

Б Моя подруга обожнює й захоплюється мистецтвом;

В Він тонко відчуває й захоплюється музикою;

Г Жінка на прощання гірко усміхнулась і ледь підняла руку.

3. Виберіть варіант, у якому не порушено правила вживання однорідних членів речення:

А Цвіте бузок і радістю твоє обличчя;

Б Усе: гори, птахи, ліси — прокинулись;

В Малюк брав солодощі і від батьків, і гостей;

Г Малюк брав солодощі і від батьків, і від гостей.

4. Виберіть варіант, у якому не порушено правила вживання однорідних членів речення:

А Цуценя бігло як до своїх господарів, так і чужих людей;

Б Я люблю не тільки читати пригодницькі романи, а й поезію;

В Цуценя бігло як до своїх господарів, так і до чужих людей;

Г На городі виросли червоні помідори й огірки.

№ ІІ. Крок до ЗНО

1. Граматично правильне речення можна утворити, якщо до фрагмента «Оглядаючи експозицію музею, ...» додати

А екскурсоводом було наведено невідомі факти про неї.

Б усі експонати вразили нас своїм різноманіттям.

В уважно слухайте гіда, робіть короткі записи.

Г наші знання з історії були дуже доречними.

Д це чудова можливість поринути в минуле.

2. Однорідними додатками ускладнено речення

А Софійка попросила нас прийти раніше й підготувати сюрприз для іменинника.

Б Любомир хотів зупинитися, заспокоїтися, розчинитися в далекому безмежжі.

В Ярослав мав давню мрію — потанцювати й поговорити з однокласницею.

Г Олесина й Оксанина квартири розміщені праворуч від ліфта, біля сходів.

Д Назар бере наплічник і вирушає вишукувати й купувати раритетні книги.

3. Синонімічним до простого речення «У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне для досягнення особистістю успіху» є складне речення

А У сучасному світі вивчати мови міжнародного спілкування вкрай потрібно,

тому що так особистість може досягти успіху.

Б У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне,

щоб особистість могла досягти успіху.

В У сучасному світі вивчати мови міжнародного спілкування вкрай потрібно,

адже це свідчить про досягнення особистістю успіху.

Г У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне,

бо так особистість досягне успіху.

Д У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне через те, що так особистість може досягти успіху.

Домашнє завдання

І. Вивчити правила, подані у & 23, ст. 100-101

ІІ. Виконати вправи № 234

Урок № 38

Двадцять шосте травня

Класна робота

Тема уроку. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених звертаннями.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net , сторінка у Viber

Завдання 1 Запишіть у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.

Завдання № 2 Опрацюйте матеріал підручника & 27, с.118-122 та додатковий матеріал

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ

1. Звертання найчастіше виділяються в реченні комами (разом із словами, що відносяться до них): Світе ясний, світе мій прекрасний, хочу я у пісні повсякчасно лиш для тебе жити (В. Сосюра ). Лети ж, моя думо, моя люта муко (Т. Шевченко). Ой, палка ти була, моя пісне (Леся Українка).

2. Частки о, ой, що стоять перед звертанням, не відділяються від нього комою: Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий, багато ти, батьку, у море носив козацької крові ( Т. Шевченко ). О рідне слово, що без тебе я... (Д. Павличко ).

3. Вигуки від звертання відділяються комами. Якщо слова ти, ви підсилюють вигук, то вони теж відділяються разом вигуком: Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка). Гей ви, далі ясні, безкінечні й сині, як чудесно в світі молодому жить! (В. Сосюра ).

4. Після звертання, що вимовляється з особливою силою, ставиться знак оклику: О земле рідна! Знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді (М. Рильський). О вечори на Україні! О сльози щастя на зорі! (В. Сосюра ).

Завдання № 3 Виконайте тренувальні вправи

Вправа 1. Перепишіть речення. Підкресліть звертання, поясніть розділові знаки при них.

1. Дай мені, земле, пісню на серце, з якою б не сором зустріти і смерть (О. Підсуха). 2. Вітчизно! Тобі моя пісня дзвінка, і дум, і поривів весняна ріка (В. Сосюра). 3. Сонце! Сонце! Це тебе, довічний світе, стріваючи, вітає земля (Панас Мирний). 4. Місяченьку, наш голубоньку, ходи до нас вечеряти (Т. Шевченко). 5. Неси ж мене, коню, по чистому полю (І. Франко). 6. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле не повитая квітчастим злаком (Т. Шевченко). 7. Ти прекрасна, вечірняя зоре! Урочисто й лагідно ти сяєш (Леся Українка). 8. Дівчино-горлице! Коли б ти знала, якого жалю ти мені завдала (І. Нечуй- Левицький).9.О серце, стукай друзям ніжно, ніжно, ненавистю грими до ворогів (Г. Тютюнник). 10. Мій народе! Темний і босий! Хай святиться твоє ім'я (Є. Плужник).11. Де ж ви, мої голуб'ятка, мої соколи ясні (М. Вороний). 12. На добраніч вам, ниви. І тобі, зозуле (М. Коцюбинський). 13. Ох, пісне, чому, як той птах, не летиш? (М. Рильський).

Вправа 2. Перепишіть речення. Підкресліть звертання, поставте потрібні розділові знаки.

1. Ой гори гори золоті верхів'я. Та нащо ж я до вас так пориваюсь? (Леся Українка). 2. Гей шаленая пісне і в кого вдалась ти така непокірна? (Леся Українка). 3. Мамонько люблю я пісню про зозулю і про гай (П. Тичина). 4. Душа моя убогая чого марно плачеш? (Т. Шевченко). 5. Ой одна я одна як билиночка в полі (Т. Шевченко). 6. О люде мій бідний моя ти родино брати мої вбогі закуті в кайдани! (Леся Українка). 7.0 земле велетнів роди! (П. Тичина). 8. Земле моя я сходив тебе вздовж і поперек (І. Цюпа). 9, О світе зелений для тебе у мене багато, багато пісень (В. Сосюра). 10. Ой ти Байдо та славнесенький... Будь мені лицар та вірнесенький... (Нар. те.). 11. Вітчизно як я снив тобою... Я рвавсь до тебе полем бою (Г. Тютюнник). 12. Як люблю я вас Карпати вічний шум ялиці... (О. Ющенко). 13. Тож не в'яньте квіти... Співам же дзвеніти зелений як літо краю мій рідний... (В. Сосюра).

Домашнє завдання

І. Вивчити матеріал & 27, с.118-122.

ІІ. Виконати вправу № 277, 279

ІІІ. Виконати онлайн-тести за покликанням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2295659

Урок №37

Двадцять шосте травня

Класна робота

Тема уроку. Тире між підметом і присудком у простому реченні.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net , сторінка у Viber

Завдання 1 Запишіть у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.

Завдання 2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 27, с. 118-122; законспектуйте правила, подані в таблиці

(с.119 ). Вивчіть їх.

Завдання 3 Виконайте вправу № 266 (усно)

Завдання 4 Виконайте вправи № 265, 268

Домашня робота

І. Вивчити теоретичний матеріал.

ІІ. Виконати вправу 264. (До кожного речення (речення не переписувати, а лише записати його номер (прономеруйте самостійно), узятого з твору В. Сухомлинського підберіть правило, яке регламентує постановку тире між підметом і присудком. Для цього скористайтеся правилами, поданими у таблиці, яка знаходиться вище вправи). Правила ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ!!!

ІІІ. Виконати онлайн-тести за покликанням

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6174454

Урок № 36

Дванадцяте травня

Класна робота

Тема програми. ПУНКТУАЦІЙНА НОРМА

Тема уроку. Пунктуаційна помилка.

Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net , сторінка у Viber

Завдання 1 Запишіть у робочий зошит дату, вид роботи й тему програми й уроку.

Завдання 2 Занотуйте правила, запам’ятайте їх

Завдання 3

А. Прочитайте виразно поезію. Визначте її основний мотив.

Вдумайтеся хто ми врешті решт

без пісень і золотого слова

без карпатських смерекових веж

без Десни без Києва без Львова

Все нам треба ревно берегти

Все До краплі Все що нас єднає

А єднали завжди нас мости

праця братство сяйво короваю

ця ріка що з давнини давен

поїть нас від роду і до роду

Ця ріка нас вивела з племен

ця ріка нас нарекла народом

В. Женченко

Б.Чи легко було вам у цьому варіанті виконати завдання? Аргументуйте.

Завдання 4 Прочитайте ось цей варіант.

Відповідь на В дайте письмово у формі вільного есе (7-10 речень)

Крок до ЗНО

Завдання 5 Виконайте тести

1. У якому варіанті неправильно розставлено розділові знаки?

А Багата держава, яку утворюють бідні люди, — абсурд! (О. Довженко)

Б Кожен учитель — заручник своїх учнів. (А. Коваль)

В Любов - це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.

Г Лиш боротись — значить жить. (І. Франко)

2. У якому варіанті неправильно розставлено розділові знаки?

А Життя — як той потік, а час — мов океан. (Б. Лепкий)

Б Життя — як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає. (Л. Костенко)

В Ті вечори осінні — як напій, що пахне ґрунтом, яблуками й гроном.

Г Життя — є наука про смерть. (О. Ільченко)

3. У якому варіанті неправильно розставлено розділові знаки?

А Література кожного народу — це найкраще дзеркало його життя. (І. Франко)

Б Віра це нестримне бажання перетворити мрію в реальне життя. (Д. Донцов)

В Серце гітари поранене п’ятьма шпагами. (В. Стус)

Г Вік прожити — не ниву пройти гомінливу. (А. Малишко)

4. У якому варіанті неправильно розставлено розділові знаки?

А Промені як вії сонячних очей. (П. Тичина)

Б Праця є початком всього. (С. Стальський)

В У всякого своя доля і свій шлях широкий. (Т. Шевченко)

Г Життя прожити не поле перейти. (Нар. тв.)

5. У якому варіанті допущено помилку у вживанні розділових знаків між однорідними членами речення?

А І душу опановував тихий і глибокий настрій. (М. Чернявський)

Б Знання вгамовує велику, дивує звичайну, і роздуває маленьку людину. (Л. Толстой)

В Іще біліша стану в тиші, іще тремкіша, наче хвора. (О. Лятуринська)

Г Індик хоч не співає, зате багато думає. (Нар. тв.)

6. Вкажіть, у якому реченні правильно розставлено розділові знаки:

А Усе: і повітря, й покручені лози, і зів’яла трава — все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя. (М. Коцюбинський)

Б Наш народ створив цілий ряд духовних інструментів, як наприклад — сопілку, трембіту, ріг, сурму, трубу, волинку (Д. Багалій).

В Ураз усе покращало біля мене, і ясени з блакитними тінями й зеленим шумом, і нагорблена клуня з чотирма вітрами, і скрипливі ворота, і маківки, і навіть ледачі гарбузи в різнобарвних сорочках... (М. Стельмах)

Г Тиша була напоєна всякими звуками; і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита. (М. Коцюбинський)

7. Укажіть, у якому реченні правильно розставлено розділові знаки:

А Все навколо — дерева, птахи, люди: сповнене весняної, пружної, нестримної сили.

Б Так, друже дорогий, ми любимо одно: старої творчості додержане вино, і мед аттіцьких бджіл, і гру дзвінких касталій. (М. Зеров)

В Все бачить співець у широкім роздоллі; і небо, і море, й красу світову, — і людям співає він пісню нову (Леся Українка).

Г Усе одбивається в пісні, як у морі: рожевая зоря, й червоная кров, і темна ненависть, і ясна любов, і пломінь пожару, і місяць та зорі... (Леся Українка)

8. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

А Сонце вже сховалось за вільшечки, пустило крізь листя тоненькі рожеві стріли. (Г. Тютюнник)

Б Стародавній Боспор, Ольвія, степові скіфи та половці, запорізька Хортиця, поруч якої нині піднявся Дніпрогес, — усе це було улюблене коло його інтересів... (О. Гончар)

В Значні площі в Україні займають баштанні культури, як-от: гарбузи, кавуни, дині, кабачки, патисони. (З довідн.)

Г Та в цю хвилю двері розчинились і ввійшли: якийсь рудобородий в довгому старім плащі подертім; з лірою за ним дідок кошлатий, що все кашляв та все очі мружив – і ще й третій, що безруко щуливсь, лиш рукав сорочки теліпався.

Домашнє завдання

І. Вивчити матеріал & 27 підручника “, с.118-122.

Урок № 35

Дванадцяте травня

Тема. Контрольна робота № 3 з теми «Синтаксична норма» (контрольний диктант, тестові завдання).

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net , сторінка у Viber

Завдання 1 Записати у робочий зошит дату, вид роботи.

Завдання 2 Перепешіть текст, розставте розділові знаки. Вставте, де потрібно, пропущені букви, апостроф, розкрийте дужки.

...І ось настав наш час!

Н...се над степом ні/би сама доля свої дари!

Від (Р,р)оманових ябл...к на стов...цях пол....ова доріжка змінют...ся не/впізнан...о сіра буден...а (у/в) п...люці вона стає зовсім інакшою л...жить по/між стернями (у/в)/же весела праз...никова до самої Тернівщини (у/в)/ся просто засвітилас… від тих ябл...к! Кожна межа вим...гала познаки меж...вих стовпч...ків (у/в)/продовж дороги стояло б...гато і такі/ж вони були однаково н...зенькі як і ці т...перішені що несуч...вже іншу службу м...готять зараз по/над хайвеєм увінчані червоними телефон...ими апаратами.

Перед тим як зовсім зникнути за пагорбом з наших очей дядько Роман із ледь помітним зовсім помен...шали вузл...ком (у/в) руці затримуєт...ся ще біля одного стовпця затримуєт...ся трохи більше зв...чайного і об...рнувшись якийсь час дивит...ся на дорогу (у/в)кві...чану ябл...ками. Наче себе перевіряє ну як воно вийшло? (І/Й) всі ми прищухлі (у/в) ч...канні не/мов бачимо його усмішку добру (і/й) підбад...орливу хоч на/справді усмішки й не/видно тільки височ...є серед степу (у/в) розблисках світла так само розблислий (у/в) промінні трохи (з,с)сутул...ний с...лует людини...

Стрімголов летимо до ч...р...ди навпростець цупка ст...рня стріляє (с,з)/під босих ніг не/встигає й колоти їх. Аж біля корів задихані розб...нтеж...ні з блиском (у/в) очах з видимим (щ,сч)аст...ям (у/в) кожного (у/ в) руці ми по/справжньому надивля...мос… на ці (Р,р)оманові ябл...ка... Але це (у/в)се до/тепер а нині... Хоч як нам кортить одначе ми довго тих яблук не/їмо тільки милу...мос… або (з,с)трянувши ябл...ком біля вуха слуха...мо як торохтять (у/в)/середині зернятка. До самого веч...ра ябл...к тих не/їмо.

Завдання 3 Виконайте тест, перейшовши за покликанням

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6947439

Домашнє завдання

І. Опрацюйте теоретичний матеріал & 27, с. 118-119.

Урок № 34

П’яте травня

Класна робота

Тема. Логічні помилки в складних реченнях. Редагування речень.

Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв'язок: сторінка у Viber

Завдання 1 Записати у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.

Завдання 2 Повторіть теоретичний матеріал & 26, с. 109-110 «Правила побудови складних речень».

Завдання 3 Уважно перегляньте відеоурок. Важливу для вас інформацію запишіть у зошит.

https://www.youtube.com/watchv=Q5SqAcavCpk&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD

Завдання 4 Виконайте вправи 253

Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал з теми «Синтаксична норма» & 14-26, с. 64-119.

Підготуватися до КР з теми.

Урок № 33

П’яте травня

Класна робота

Тема. Правила побудови складних речень.

Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Зворотній зв'язок:nbartalevich@ukr.net , сторінка у Viber
Завдання 1  Записати у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.
Завдання 2  Опрацюйте теоретичний матеріал & 26, с. 107-115.
Завдання 3 Виконайте вправу 250 (усно)
Завдання 4 Складіть стислий конспект правил, поданих на с. 109-110. Вивчіть їх.
Завдання 5  Виконайте вправи 252, 255, 259
Домашнє завдання
І. Виконати вправу 260.

ІІ. Опрацювати матеріал рубрики «Культура мовлення» с. 116-11

Урок № 32

Двадцять перше квітня

Класна робота

Тема. Прості ускладнені речення.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net , сторінка у Viber

Завдання 1 Записати у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.

Завдання 2 Опрацювати теоретичний матеріал & 23, 24, с. 97-106. Скласти таблиці:

1. «Групи вставних слів»,

2. «Особливості побудови речень з однорідними членами» , подані на с.98, 100-101.

Завдання 3 Виконати вправи:

усно- 224, 226, 237, 239;

письмово 229; 234, 240

Домашнє завдання

І. Вивчити правила, подані в & 23, 24 на с. 97- 106.

ІІ. Виконати вправи 236, 241.

Урок № 31

Двадцять перше квітня

Класна робота

Тема. Порядок слів у реченні. Односкладні й неповні речення.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net , сторінка у Viber

Завдання 1 Запишіть у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.

Завдання 2 Перегляньте відеоурок. Виконуйте ті завдання, які там пропонують. Важливу для вас інформацію запишіть у зошит

https://www.youtube.com/watchv=tSmVrXludhE&ab_channel=%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D0%86%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE

Завдання 3 Опрацюйте правила, подані в & 20, 21 на с. 87- 96. Складіть й запишіть таблицю «Види односкладних речень».

Завдання 4 Виконайте вправи: усно- 201 (І, ІІ), 202, 207, 212;

письмово 209, 211, 2012.

Домашнє завдання

І. Вивчити правила, подані в & 20, 21 на с. 87- 96.

ІІ. Виконати вправи 205, 206, 219.

Урок № 30

Тринадцяте квітня

Тема уроку. Контрольне есе на тему: «Герої, що залишилися з нами назавжди».

Завдання 1 Складіть текст вільного есе. Це може бути розповідь або роздум про тих, хто на вашу думку є героєм і пам’ять про кого житиме у вашому серці.

Після написання у чернетці, перевірте, відредагуйте, а потім запишіть тему есе, текст у зошит і надішліть в особисті повідомлення.

Урок № 29

Шосте квітня

Класна робота

Тема. Пасивні конструкції з дієсловами на – ся. Синтаксичні конструкції з формою на -но, -то.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок: nbartalevich@ukr.net , Viber (особисті посилання)

Завдання 1 Запишіть у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.

Завдання 2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 19, с. 84-87.

Завдання 3 Виконайте вправу № 190 (завдання А – виписати речення, позначити односкладні безособові. Б, В – відповідь дати у письмовій формі).

Завдання 4 Законспектуйте правила, с.84-85

Завдання 5 Вправи 191, 192, 194. Щоб правильно виконати вправи – вивчіть правила!!!)

Домашнє завдання

І. Вивчити теоретичний матеріал & 19, с.84-85.

ІІ. Виконати вправи 195, 196.

Урок № 28 Тридцяте березня
Класна робота
Тема. Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок: nbartalevich@ukr.net , Viber (особисті посилання)

Завдання 1 Запишіть у робочий зошит дату, вид роботи й тему уроку.

Завдання 2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 18, с. 80-84.

Завдання 3 Виконайте вправу № 180 (завдання А, Б – усно). Завдання В – письмово: виписати правила «Узгодження присудка з однорідними підметами», «Узгодження присудка зі складеним підметом» – всього 12 правил.

Завдання 4 Виконати вправи 181, 182, 186

Виконуючи вправи, скористайтеся виписаними правилами!!!)

Домашнє завдання

І. Вивчити правила & 18, с. 80-84. .

ІІ. Виконати вправу № 189.

Урок № 27 Двадцять третє березня

Класна робота

Тема уроку Словосполучення з прийменниками в(у), при, за, із-за.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок: nbartalevich@ukr.net , Viber (особисті посилання)

Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку.

Завдання 2 Повторіть:
ПРИЙМЕННИК — службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого в словосполученні або реченні.
Прийменники самі членами речення не виступають. Прийменник підкреслюють разом із тим членом речення, з яким він пов'язаний за змістом:
Я від колиски чую рідну мову. Зацвіла калина біля круч Дніпра.
Прийменники не мають лексичного значення. Проте разом із відмінковими формами іменників, займенників та числівників вони можуть указувати на:

місце: По діброві вітер віє, гуляє по полю, Край дороги гне тополю до самого долу( Т. Шевченко );
час: Сумним бузок стає під вечір (Г. Чубач);

• причину: Повітря тремтить від спеки (М. Коцюбинський );

мету: А я піду за волю проти рабства (Леся Українка );
кількість: У майстерні невеликі, на чотири шибки, віконця (М. Стельмах ).

Найчастіше прийменники стоять при іменнику.

З усіма частинами мови прийменники пишемо окремо.
Завдання 3 Опрацюйте теоретичний матеріал & 16, с. 73-78. Законспектувати правила відповідно до теми.
Завдання 4 Виконайте вправи: 173 (усно);
169, 174 (письмово)
Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал & 16, с. 73-78
2. Виконати вправу № 176, с.78

УРОК 26 Шістнадцяте березня
Класна робота
Тема уроку. Словосполучення з прийменником по .

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок: nbartalevich@ukr.net , Viber (особисті посилання)

Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку.

Завдання 2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 16, с. 74-76

Завдання 3 Перегляньте відеоурок, запишіть важливі правила.

https://www.youtube.com/watch?v=9qc9hJaspQ&ab_channel=%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96

Завдання 4 Використовуючи надані матеріали, сформулюйте правила вживання в українській мові прийменника ПО. Запишіть ці правила й вивчіть

І. Прийменник ПО властивий українській мові, коли йдеться про мету дії, місце дії, час, міру, кількість чогось, а також сферу діяльності. (Наведіть приклади)

ІІ. Рахує по пальцях, читає по складах, мандрує по горах і долинах, б'є по великих барабанах.

Прийменник по в сучасній українській мові поєднується з формами знахідного і місцевого відмінків (з формою давального відмінка не вживається):

1) із знахідним відмінком виражає:

а) відношення просторової межі: зайти у воду по коліна, заміряти по канаву;

б) часової межі: відпочивати по серпень;

2) з місцевим відмінком виражає:

а) місце поширення дії: іти по дорозі; розкидати по кімнатах;

б) час дії, що відбувається після якоїсь межі: довідатись по святах (після свят), виїхати по весні, а також протяжність дії; не спить по ночах (ночами) та ін.

Завдання 5. Прослухайте вправу 4. А з метою формування практичних навичок виконайте онлайн-вправу 2. Уживання прийменників по

https://sites.google.com/view/11-ukrmova-zno/%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0-2-%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0/%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA-2#h.j4zmmsphvpal

Завдання 3 Виконайте вправу 171, 173 (запишіть виправлений варіант), с. 76.

Домашнє завдання

І. Вивчити теоретичний матеріал & 16, с. 74-76.

ІІ. Виконати вправу 172, с.76

УРОК № 25 Двадцять п’яте лютого
Класна робота
Тема уроку. Уживання прийменників у(в) і на з географічними назвами і просторовими іменниками

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок: nbartalevich@ukr.net , Viber (особисті посилання)

Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку

Завдання 2 З & 16, с.73 скласти стислий конспект прочитаного (тобто лише про прийменники у(в) і на ).

Завдання 3 Проведіть лінгвістичне дослідження

Проаналізуйте подані у таблиці приклади вживання прийменників в і на. Зробіть висновок про те, які значення мають прийменники.

Прийменник в (у)	Прийменник на
У сусіда, у людей (особа, при якій щось відбувається)	На Київ, на вулицю (напрямок)
У кімнату, у море (рух усередину)	На місяць, на день (час дії)
В полі, в колективі (предмет, у якому щось міститься)	На сміх, на свято (мета дії)
У гніві, у хустці (відношення до іншого предмета)	Захворів на грип, багатий на ідеї (набуття предметом певних властивостей)
У вівторок, у бурю (час дії)

Завдання 4

Додатковий матеріал. Опрацюйте його.

Завдання 5. Перегляньте відеоурок про вживаня прийменників в/у, на

https://www.youtube.com/watchv=0jc16kvjrQw&ab_channel=%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%B71%2B1

Завдання 6 Виконайте вправи: усно –168, письмово – 167

Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал & 16, с. 73 та конспекта.

УРОК № 24 Двадцять четверте лютого

Класна робота

Тема уроку. Складні випадки і варіанти синтаксичного керування.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Зворотній зв’язок: nbartalevich@ukr.net , Viber (особисті посилання)

Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку
Завдання 2   Виконайте (усно) вправу № 154.
Завдання 3 Опрацюйте теоретичний матеріал & 15, с. 69-71 , випишіть визначення терміна керування й приклади наведені нижче.
Завдання 4 Виконайте вправи:
         № 159 (письмово), 160, 162 (усно),
         № 155, 156 (письмово) , а також законспектувати матеріал рубрики «Довідка».
Домашнє завдання
І. Вивчити теоретичний матеріал & 15, с.69-70
ІІ. Виконати вправу № 161

УРОК № 23 Вісімнадцяте лютого

Класна робота

Тема уроку. Складні випадки синтаксичного узгодження.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок: е-пошта nbartalevich@ukr.net , Viber (особисті посилання)

Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку

Завдання 2 Запишіть в зошит

Основною ознакою словосполучень є підрядний зв’язок між головним і залежним словами. Розрізняють три види підрядного зв’язку: узгодження, керування і прилягання.

Узгодженням називається такий спосіб підрядного зв’язку, за якого залежне слово вживається в тій самій формі (роду, числа, відмінка), що й головне, тобто залежне слово узгоджується з головним: чарівний голос, чарівна музика, чарівне дзеркало.

Завдання 3 Опрацюйте теоретичний матеріал & 14, с. 65

Завдання 4 Виконайте вправи:

№ 147, 149 (усно),

№ 148, 152 (письмово)

Домашнє завдання

І. Вивчити теоретичний матеріал & 14, с.65

ІІ. Виконати вправу № 146

УРОК № 22

Сімнадцяте лютого

Класна робота

Тема програми. Синтаксична норма

Тема уроку. Поняття синтаксичної норми. Синтаксична помилка.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок: е-пошта nbartalevich@ukr.net , Viber (особисті посилання)

Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему програми й уроку

Завдання 2 Пригадайте вивчене в школі, стисло запишіть відповіді на ці питання:

1. Що таке синтаксис?

2. Які синтаксичні одиниці ви знаєте?

3. Що таке словосполучення? Речення?

4. Чим речення відрізняється від словосполучення?

5. Які види зв'язку слів у словосполученні ви знаєте?

Завдання 4 Виконайте (усно) вправу 143.

Завдання 5 Уважно прочитайте матеріал & 14, с. 64-65 (до заголовка «Узгодження з абревіатурами»). Законспектуйте визначення «Синтаксичні норми», «Синтаксична помилка» та різновиди помилок.

Завдання 6 Самостійна робота.

1. Виправте синтаксичні помилки, поясніть, які синтаксичні норми порушено.

ООН прийняв резолюцію, згідно наказу, дякувати вас, особливо на мене сильне враження справив герой оповідання, по виконанні завдання, при досліджуванні ми виявили, по власному бажанню, на протязі дня, слід потурбуватися за своє здоров'я.

2. Зредагуйте подані речення.

1. Згадуючи школу, перед нашими очима постає наш дружній клас, бібліотека та оформлений по останньому слову техніки спортзал. 2. Учасники олімпіади встигли на регістрацію, яку розпочали в 9 годин ранку. 3. Не дивлячись на спеку на протязі дня вони зберігали трудоспособність. 4. Наслідки змагання їм обявили через три неділі. 5. Без хороших знаннів дуже важко знайти своє місто в житті.

Домашнє завдання

1. Вивчити матеріал & 14, с.64-65.

2. Повторіть написання в словах апострофа і м’якого знака.

УРОК № 21

Чотирнадцяте лютого

Тема уроку. Тематична контрольна робота № 2 з теми «Морфологічна норма» (тести)

Зворотній зв’язок: е-пошта nbartalevich@ukr.net , Viber (особисті посилання)

Завдання № 1 Запишіть у зошиті дату, вид роботи.

Завдання 2. Виконайте тестові завдання. Уважно прочитайте завдання й питання, дайте відповідь. По завершенню уроку виконану роботу прислати на перевірку

Завдання 1-12 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді. За кожну правильну відповідь отримуєте 0,5 бала

1. Неправильно утворено форму ступеня порівняння прикметника в рядку

А якнайзручніший
Б більш сучасний
В найелегантніший
Г найбільш міцний

Д більш добріший

2. Помилку у творенні форми ступеня порівняння прикметника допущено в реченні

А У дискусії перевага буде в того, хто має впевненіший вигляд та наводить більш переконливі аргументи.

Б Найбільш складне під час виступу — це вміння давати найкомпетентніші відповіді на підступні запитання.

В Слухачів можуть захопити більш яскраві приклади, що виявляться цікавішими, ніж у попередніх ораторів.

Г Найбільш вимогливіша публіка знається на предметі обговорення не гірше за найпідготовленішого доповідача.

Д Найефективніша форма підготовки до дискусії — це тренувальний виступ перед друзями, а не ретельніше заучування тексту промови.

3. Наказовий спосіб дієслова вжито в значенні іншого способу в рядку

А Мама каже, що скільки не дай книжок, а їм усе мало.

Б Ви, тату, їдьте, а я швидко наздожену вас і пішки!

В Берімо приклад із дерев: ростімо у височінь життя.

Г Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні.

Д Схаменіться! Будьте люде, бо лихо вам буде.

4. Помилку у творенні ступеня порівняння прикметника допущено в реченні

А Нарешті настали найзаповітніші для кожного випускника дні, сповнені найприємніших вражень.

Б До свята діти вирішили купити квіти: для мами взяли троянди, найніжніші з-поміж усіх, які були, а для бабусі вибрали найяскравіші хризантеми.

В Студенти знають психологічну драму «Блакитна троянда» Лесі Українки як найекстраординарніший і найпрекрасніший твір поетеси.

Г Що більш відповідальна людина, то більш складне її життя, адже вона все хоче зробити бездоганно й для цього докладає неабияких зусиль.

Д Найважливіші відкриття людства, як не дивно, є найменш очікуваними: хто б міг собі уявити, що грибок стане джерелом пеніциліну.

5. У формі наказового способу наведено всі дієслова, ОКРІМ

А пиши Б чеши В неси Г даси Д проси

6. Неправильно побудовано словосполучення на позначення часу

А десять (хвилин) на десяту

Б чверть по одинадцятій

В третя година десять хвилин

Г за п'ять (хвилин) шоста

Д без п'ятнадцяти десять

7. Неправильно утворено відмінкову формі числівника в реченні

А Українці дуже талановиті: до дев'яносто відсотків з них музикальні, здатні до музикування.

Б Понад двісті років тому на території Лівобережної України з'явилося це мальовниче село.

В Місяць мчить навколо Землі зі швидкістю три тисячі шістсот вісімдесят один кілометр за годину.

Г Молоко містить близько ста різних речовин, має високі споживні властивості, зумовлені його хімічним складом.

Д Деревоподібні кактуси виростають розгалуженими або зімкнутими і в діаметрі сягають двадцяти п'яти сантиметрів.

8. Правильно утворено всі форми дієприкметників у рядку

А лежачий, посивілий, побачений, оформлений

Б накреслений, зшитий, нафарбований, помолодівший

В зацікавлений, роблячий, уславлений, змарнілий

Г розвалений, потемнівший, палаючий, знайдений

Д зцілений, випечений, забутий, посміхаючийся

9. Замінити прикметник цілий займенником увесь (у потрібній формі) НЕ МОЖНА в реченні

А На толоку традиційно збиралася ціла вулиця.

Б Цілий вік вона тужила за своїм утраченим коханням.

В Не вистачить цілого життя, щоб дяку тобі скласти, мамо!

Г Казан хоч і був цілий, але вже добре пощербився.

Д Квитки на спектакль були куплені для цілої школи.

10. Прикметник, що перейшов в іменник, є в прислів’ї

А Недобрий шлях веде в злий край.

Б Доброму каменю пісок не страшний.

В Лінивий двічі ходить, а скупий двічі платить.

Г І найменша іскорка зродить великий вогонь.

Д Мудрий чоловік вартий десятьох.

11. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників у рядку

А потужний, холодний, гнідий

Б суперскладний, цікавий, злий

В вразливий, старанний, чесний

Г сліпий, глибокий, добрий

Д злющий, мудрий, смачний

12. Правильну відмінкову форму числівника п’ятдесят наведено в рядку

А Р.в. п’ятидесяти В О.в. п’ятдесяти Д. О.в п’ятидесятьма

Б Д.в. п’ятдесяти Г М.в. п’ятидесятьох

Завдання 13-15 на встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою. Якщо усі 4 відповіді правильні, то за питання отримуєте 2 бали.

13. З'ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Щодня ми реалізуємо себе, (1) виявляючи своє ставлення до (2) навколишнього світу, і найповніше, (3) найглибше (4) цей процес відбувається в мовленні під час повсякденного спілкування.

А дієприслівник (форма дієслова)

Б прикметник

В займенник

Г прийменник

Д прислівник

14. З'ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

(1) Нині важко й уявити, що відносно недавно —якихось (2) сорок років тому — чи не головним засобом (3) духовного порозуміння (4) в молодіжному середовищі була не рок-музика, а таки поезія.

А прикметник

Б числівник

В займенник

Г прислівник

Д прийменник

15. З'ясуйте, якими частинами мови є виділені в реченні слова (цифра позначає наступне слово).

Надвечірнє сонце, (1) вихопившись із хмари, кинуло коротку тінь під пнями, (2) навколо (3) яких літо (4) щороку кораловим намистом розсипає запашну суницю.

А займенник

Б дієприслівник (форма дієслова)

В прислівник

Г прийменник

Д сполучник

Домашня робота

І. Ознайомитися з матеріалом & 14, с.64-65.

ІІ. Виписати визначення «Синтаксис».

УРОК № 20

Одинадцяте лютого

Класна робота

Тема уроку. Активні й пасивні дієприкметники.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок: е-пошта nbartalevich@ukr.net , Viber (особисті посилання)

Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку

Завдання 2 Уважно прочитайте матеріал & 13 , ст.55-59.

Завдання 3 Виконайте (усно) вправу 128, із матеріалу, який знаходиться нижче вправи, випишіть у зошит визначення понять: активні й пасивні дієприкметники.

Завдання 4 Прочитайте, пригадайте, запам’ятайте

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Наприклад: зів’яле (листя), замерзлі (руки), вивчений (вірш).

Ця форма поєднує в собі ознаки прикметника і дієслова. Дієприкметник, як і прикметник, змінюється за родами, числами й відмінками, і ці його форми залежать від форм іменника, з яким дієприкметник узгоджується. Дієприкметник відмінюється як прикметник твердої групи. Разом із тим цій формі властиві дієслівні ознаки виду (доконаного чи недоконаного) і часу (минулого або теперішнього).

Дієприкметники можуть бути активними або пасивними.

Активними називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за його ж дією: То була Одарка — тремтяча, мокра, як хлющ (Г. Тютюнник). Активні дієприкметники утворюються лише від неперехідних дієслів.

Пасивними називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за дією над ним: Засмалені сонцем, закурені, мокрі од поту обличчя вилискували радістю і здоров’ям (О. Довженко).

Пасивні дієприкметники мають ознаку минулого часу і утворюються лише від перехідних дієслів.

У реченні дієприкметник найчастіше буває означенням: На клуні стовбичив промоклий бусол (Л. Костенко). Він може виконувати також функцію іменної частини складеного присудка: Чорна ніч інкрустована ніжністю (Л. Костенко).

Дієприкметник разом із залежними від нього словами утворює дієприкметниковий зворот. У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням: Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг (Л. Костенко) (З посібника).

Засобом розрізнення прикметника і дієприкметника може бути наголос (у прикметниках наголошується суфікс, у дієприкметників — корінь: варéний — вáрений) або суфікс (прикметниковий -н- і дієприкметникові -н-, -ен-, але в дієприкметнику зберігається перед -н- суфікс дієслівної основи -а-, -и-, -і-, -ї-: підписати — підписаний.

Завдання 5 Запишіть у дві колонки словосполучення з прикметниками та дієприкметниками.

Нездійснена мрія, нездійсненна мрія, нездоланний народ, нездоланий народ, варена курка, варені яйця, солені огірки, солоні огірки, пéчена картопля, печéна картопля.

У сучасній українській мові активні дієприкметники теперішнього часу вживаються рідко; їх творення й використання потрібно уникати, послуговуючись натомість конструкціями той, що (який)…; ті, що (які)… тощо або добираючи відповідні іменники (З посібника).

Завдання 6 Перекладіть українською мовою подані словосполучення. Порівняйте, як утворюються активні дієприкметники в українській та російській мовах.

Почерневшее небо, воющий ветер, опавшие листья, увядший цветок, употребляющий лекарства, волнующая мелодия, стоящий у колодца человек, исполняющий обязанности.

Завдання 7 Виконайте вправу № 129, 139

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити теоретичний матеріал& 13 , ст.55-59.

2. Виконати вправу 140, ст. 59.

3. ДОДАТКОВО. З метою підготовки до ДПА (ЗНО) виконайте завдання перейшовши за покликанням

https://sites.google.com/view/11-ukrmova-zno/%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0-1-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0/%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA-4

4. Повторити матеріал з теми «Морфологічна норма», підготуватися до контрольної роботи.

УРОК № 19 Десяте лютого

Класна робота

Тема уроку. Паралельні форми вираження наказового способу дієслів 1 та 2 особи множини.

Зворотній зв’язок: Viber (особисті посилання)

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку

Завдання 2 Узагальнення вивченого. Уважно прочитайте матеріал, занотуйте.

Спосіб дієслова виражає відношення дії до дійсності. Дієслова бувають дійсного, умовного і наказового способів.

Дійсний спосіб означає дію, що вже відбувалася, відбувається чи відбуватиметься. Наприклад: Над степом сяяло тепле сонце вересня. Напливала хмарка, віявся дощ (Т. Масенко).

Умовний спосіб означає дію, можливу за певних умов чи бажану. Наприклад: Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну (Леся Українка).

Умовний спосіб твориться від дієслів минулого часу за допомогою частки би (б). Частка би вживається після дієслів, які закінчуються на приголосний (ходив би, косив би), частка б — після дієслів, що закінчуються на голосний (ходила б, ходили б).

Наказовий спосіб у формі наказу, заклику, побажання, прохання, поради виражає спонукання до дії, яка реально не існує. Наприклад: Не дуріте самі себе, учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко).

Дієслова наказового способу мають категорію виду, особи (2-ї однини, 1-ї і 2-ї множини), числа і не мають категорії часу.

Форми наказового способу утворюються від основ теперішнього часу за допомогою закінчень.

1-ша ос. множини (ми) — - імо (-ім), -мо (несімо, несім; робимо, робім; сипмо, співаймо);

2-га ос. множини(ви) — іть (-іте), -те (несіть, несіте; робіть, робіте; сипте, співайте).

Закінчення---- -імо (-ім), -іть (-іте) вживаються в таких випадках:

1. Якщо наголос припадає на закінчення: несýть — несім, несімо, несіть. Якщо при утворенні доконаного виду додається префікс, на який переноситься наголос, закінчення залишаються ті ж самі:

2-га ос. множини — винесіть (винесіте), висипте, заспівайте.

2. Якщо основа закінчується збігом двох приголосних:

2-га ос. однини — гукни, стрибни;

1-ша ос. множини — гукнімо, стрибнімо;

2-га ос. множини — гукніть, стрибніть.

Завдання 3 Випишіть речення з дієсловами в наказовому способі. Суфікси дієслів підкресліть.

1. Горіть і боріться, любіть Батьківщину, огні свого серця єднайте в бою! (В. Сосюра)

2. В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (В. Сосюра).

3. Хлюпни нам, море, свіжі лави! О земле, велетнів роди! (П. Тичина) 4. Я хотів би вітром бути, щоб воложити вам лиця (М. Рильський). 5. Співала б риба, коли б голос був (Н. тв.) 6. Слухати команду! Підняти весла!

Завдання 4.

1) Поряд із поданими дієсловами запишіть відповідні форми 2-ї особи однини і множини наказового способу.

Вийти, викреслити, відійти, вірити, знімати, кинути, лізти, сісти, створювати, скакати.

2) Перепишіть речення, замінюючи описові звороти синонімічними дієсловами у формі наказового способу.

1. Дайте пораду, як це зробити. 2. Треба довести до кінця розпочату роботу. 3. Слід передати своїми словами зміст цього оповідання. 4. Давайте зробимо перевірку наших розрахунків. 5. Просимо оглянути майстерні.

3) Утворіть і запишіть дієслова у формі 2-ї особи однини наказового способу й з’ясуйте: чому в одних словах пишеться знак м'якшення, а в інших ні.

1. Сісти, стати, посунутись, їхати.

2. Насипати, різати, повірити, їсти.

4) Перепишіть речення, уставляючи пропущені букви (якщо потрібно). Після дієслів наказового способу в дужках визначте особу і число.

1. Глян.., моя дитино, через Україну, через нашу хату вже качки л…тят... (М. Ткач).

2. Облиш., забобони, обмий совість, а потім одежу, зали… хиби й підіймайся (Г. Сковорода). 3. Кажу собі: «Не вір… неправді!» (Г. Чубач). 4. Нехай гнет...ся лоза, а ти, дубе, кріпис.., ти рости та рости, не хилис.., не кривис..! (С. Руданський).

Домашнє завдання

1. Повторити тему "Активні й пасивні дієприкметники", ознайомившись з & 13, с.55-59.

УРОК № 17

Двадцять восьме січня

Класна робота

Тема уроку. Дієслово, дієслівні форми.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку

Завдання 2. Уважно прочитайте матеріал & 11, с.46-50. Законспектуйте матеріал, поданий у таблиці «Форми дієслова».

Завдання 3 Запишіть коломийки. Виразно прочитайте їх. У яких формах ужиті в них дієслова? Порівняйте дієслівні форми. Чим вони відрізняються між собою?

1. Ой кувала зозуля, та вже не чувати: Полетіла в гай зелений нічку ночувати.

2. Ой піду я в полонину травицю косити, Зроблю собі коновлятко водицю носити.

Завдання 4 До змінюваних дієслівних форм запишіть у дужках форму інфінітива. Назвіть морфологічні ознаки інфінітива. Який заголовок ви дали б тексту?

Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем. Небо високе і синє-синє, без жодної хмаринки, на його пречистому тлі палахкотять дерева, неначе вогнескипи. Час від часу набіжить вітер, вдарить тугою хвилею по верховіттях, і тоді враз закружляє в повітрі золотаво-багряниста віхола, зашурхотить падолистами. Здається, що й не листя тріпоче, а жахтить живе полум'я, щоб за хвилинку згаснути, розпрощавшись з вітром і сонцем (І. Цюпа).

Завдання 5 Прочитайте визначення про безособові слова (ст. 48) й виконайте вправу № 107.

Завдання 6 Виразно прочитайте вірш В. Бичка «Українська мова». Яка дієслівна форма в ньому переважає? Що таке дієприкметник? Чим він відрізняється від інших дієслівних форм?

УКРАЇНСЬКА МОВА
Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня —

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована.

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана.

І аж до скону залишена

В серці моїм.

Завдання 7 Порівняння дієприкметника й прикметника

У поданих словосполученнях замініть дієприкметники прикметниками і запишіть паралелі. Чим відрізняються ці форми між собою?

Зразок: Занесена дорога — чиста дорога.

□ зеленіюче поле

□ застелений стіл

□ прикриті страви

Завдання 8 Прочитайте речення, поясніть розділові знаки. Назвіть дієприслівники в цих реченнях.

1. Сонце спускалося до обрію, заливаючи багрянцем далекі поля й переліски (І. Цюпа). 2. За Ташанню по ярах шуміли, спадаючи, весняні води (Г. Тютюнник). 3. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш (Нар. творчість).

Домашнє завдання

1. Вивчити матеріал &11,с.46-50.

2. Виконати вправу № 108, ст.49.

3. Виконати завдання, перевірити свої знання, переглянути відео:

https://sites.google.com/view/11-ukrmova-zno/%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0-1-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0/%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA-3

УРОК № 18

Двадцять восьме січня

Класна робота

Тема уроку. Складні випадки словозміни дієслів дати, їсти, відповісти, бути та ін.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку

Завдання 2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 12, с. 51-55. Складіть конспект

Завдання 3 Виконайте вправи № 116, 117, 119

Завдання 4 Уважно прочитайте та законспектуйте правила (с. 52-53)

Завдання 5 Прочитайте теоретичні відомості. Складіть конспект із наведенням прикладів.

Дієслова бути, їсти, дати і дієслова з основою вісти (доповісти, відповісти, розповісти і ін.) у

теперішньому часі та в майбутньому доконаного виду мають особові закінчення, невідомі

іншим дієсловам, а тому вони не належать ні до першої, ні до другої дієвідміни. їх об’єднують в окрему групу, які іноді називають архаїчною групою дієслів.

Дієслово бути в давньоруській мові мало в теперішньому часі такі особові форми:

Однина Множина

1- а ос. єсмь єсьмо

2- а ос. єcu єсте

3- я ос. єсть суть

У сучасній українській мові від нього в усіх особах однини і множини теперішнього часу вжива

ться звичайно лише одна форма є (я, ти, він є; ми, ви, вони є) і дуже рідко в першій та

третій особах однини форма єсть: Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була

(П. Тичина).

У художній літературі зі стилістичною метою (для створення урочистості мови тощо) іноді вживаються архаїчні особові форми дієслова бути. Напр.: Ти воскреси нам діяння народу: одвічна ти ж наша сило,— славна бо єcu (П. Тичина).

Дієслово їсти в теперішньому часі й утворені від нього дієслова доконаного виду (поїсти, з’їсти) у майбутньому часі відмінюються так:

Однина                        Множина
1- а ос. їм, з’їм                      їмо, з’їмо
2- а ос. їси, з’їси                   їсте, з’їсте
3- я ос. їсть, з’їсть                їдять, з’їдять

Дієслово дати, як і вивідні від нього віддати, видати, подати, продати тощо, та дієслова,

утворені від основи вісти (доповісти, оповісти та ін.), є дієсловами доконаного виду, тому вони в теперішньому часі не вживаються, а мають лише форми майбутнього простого часу.

Зразок відмінювання дієслів дати, розповісти.
Однина                          Множина
1-а ос. Дам, розповім             дамо, розповімо
2-а ос. Даси, розповіси          дасте, розповісте
3-я ос. Дасть, розповість        дадуть, розповідять

Завдання 7 Перепишіть прислів’я. Чому вони нас вчать. Визначте форми дієслів їсти (з’їсти), дати.

1. Скільки взимку бджолам дамо, стільки влітку медку з’їмо. 2. Хліб їж, а правду ріж.

3. Подвійно дає той, хто дає швидко. 4. Не той щедрий, хто дасть багато, а той, хто дасть вчасно.

5. Зернину до зернини додамо — і каші поїмо.

Зробіть висновок із притчі. Придумайте заголовок до тексту.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

І. Вивчити теоретичний матеріал & 12, с. 51-55 та конспекту.

ІІ. Виконати вправу 120 і завдання.

Прочитайте притчу, випишіть дієслова, що в дужках, поставивши їх у потрібну форму.

Піймав лис ворона та й каже дружині:
—         (Віддати) його нашим лисенятам: нехай потренуються в полюванні, а потім (з’їсти).
А лисиця (відповісти):
—         Якщо ми (з’їсти) розумного птаха, це (дати) мало користі. Хай краще (розповісти) мудру історію. А м’яса в лісі ще багато бігає — ми й дітей нагодуємо, і самі (поїсти).
Лис звертається до ворона:
—         Якщо (розповісти) цікаву цритчу, я (дати) тобі волю. Якщо ні, то (з’їсти).
Той міркує: «Я (розповісти), а він мене опісля все одно (з’їсти). Хай спочатку (дати) свободу. А потім поговоримо». А вголос каже:
—         Притча як пісня: їм обом заважають чужі пазурі (кігті) на горлі та грудях. Відпусти мене з миром, і матимеш від мене безліч історій, які (дати) тобі світлу голову та макітру розуму. А щоб ти не думав, що я намагаюся обдурити, першу притчу (розповісти) негайно.
Лис заслухався красномовного птаха й мимоволі послабив кігті. А той продовжує:
—         Якось лис і пара вовків (пішли) полювати: їжу добувати, щоб дітей годувати. Лис до заячої хатки вліз. Господаря забрав із собою, а про зайчиху і зайчат вирішив так: хай живуть і ростуть, час прийде. Бог (дати) — мої діти чи внуки упіймають їх і (з’їсти).

— А вовки натрапили на цілий гурт корів. Пастухів із собаками нема — раду своєму стаду вони вже не (дати). Вовки на радощах по-чали так, що не зупиняться ніяк. Думають: «Усе, що тут не (з’їсти), додому віднесемо». Один їсть, їсть, їсть — раптом у горлі застрягла кість. Так і помер. Другий намагався все м’ясо додому дотягти, але його було надто багато. Воно придавило вовка до землі, і він задихнувся.

Лис розсміявся:
—         Твоя правда: ми, лиси, небагато розумніші за вовків.
А ворон йому:
—         Якщо моя правда, то (виконати) свою обіцянку…
—         А коли ти (розповісти) ту безліч історій, яку обіцяв?
— Ти ж не вовк — не (бути) ковтати все і відразу. Прилітатиму кожної неділі і (розвідати) по одній притчі.
Відтоді лиси товаришують з родиною ворона. І це на користь не тільки їм, а й нам.

УРОК № 16

Двадцять перше січня

Класна робота

Тема уроку. Числівник. Складні випадки узгодження й відмінювання числівника.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку

Завдання 2.Опрацюйте навчальний матеріал, складіть конспект на тему: «Система відмінкових парадигм числівника».

Числівник – самостійна, повнозначна частина мови, що означає кількість однорідних предметів, порядок їх при лічбі, частину від цілого або абстрактну математичну кількість.

За будовою числівники поділяються на : прості, складні й складені.

Прості числівники мають один корінь: один – десять сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд, двійко, трійко, півтора, півтори, декілька тощо.

Складними називають числівників, що мають два корені: п’ятдесят – дев’яносто, двісті – дев’ятсот, півтораста, кількадесят, кількадесятеро, кількасот.

Складеними називають числівники утворені з кількох простих і складних числівників: двадцять шість, триста сімдесят чотири, дві тисячі п’ятсот сорок три, мільйон триста вісімдесят сім тисяч сто дев’яносто шість. До складених належать також дробові числівники: три четвертих, сім цілих одна десята, десять цілих двадцять чотири сотих.

Числівники характеризуються великою системою відмінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові за відмінками, родами й числами.

У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного — знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато, мало, чимало, немало) та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтораста). У інших відмінках числівники півтора, півтори, півтораста не змінюються; переходять на систему відмінювання власне кількісних числівників усі збірні числівники, крім обоє.

Власне кількісні числівники і дробові числівники та деякі неозначено-кількісні (кільканадцять, стонадцять, кількадесят, кількасот) виступають у формах усіх відмінків. Можна виділити кілька типів відмінювання їх.

1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються як займенники той, та, те. У непрямих відмінках їхні закінчення збігаються із закінченнями прикметників твердої групи (крім родового й орудного відмінків жіночого роду): одного, одних.

2. Числівники два, три, чотири в непрямих відмінках мають однакові закінчення (крім знахідного й орудного): двом, трьом.

3. Числівники від п'яти до тридцяти, а також від п'ятдесяти до вісімдесяти та кільканадцять, стонадцять, кількадесят становлять один тип відмінювання. У складних числівниках змінюється тільки друга частина: одинадцятьма, п'ятдесятьох.

4. Числівники сорок, дев'яносто, сто в непрямих відмінках мають флексію -а: (на) сорока, ста одному, дев'яноста трьох.

5. Складні назви сотень двісті, триста... дев'ятсот змінюються в обох частинах: двомстам, чотирмастами.

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники в однині: тисяча — за системою відмінювання іменників І відміни мішаної групи; мільйон, мільярд — як іменники II відміни твердої групи; нуль — як іменники II відміни м'якої групи.

7. Дробові числівники відмінюються в обох частинах; чисельникове слово змінюється як кількісний числівник, а знаменникове — як порядковий номер: одна друга, одної другої, одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій. Керований іменник при цьому не змінюється: дві треті гектара, двом тре тім гектара, двох третіх гектара, дві треті гектара, двома третіми гектара, (на) двох третіх гектара.

8. З усіх збірних числівників повну систему відмінкових форм має слово обоє, що змінюється як числівник два: обоє, обох, обом, обох і обоє;, обома, (на) обох.

За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька і багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками, які означають конкретні предмети, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, багатьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.

У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово: сто п'ятдесят вісім, ста п'ятдесяти восьми (вісьмох), ста п'ятдесяти восьми (вісьмом) і т. д.

Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. Числівник третій відмінюється, як прикметник м'якої групи, усі інші порядкові числівники відмінюються, як прикметники твердої групи.

У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: двісті п'ятдесят сьомий.

У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому відмінку: сьомого січня, перед двадцять другим лютого.

Завдання 3 Перегляньте відеоуроки, доповніть конспект цікавою й корисною інформацією.

а) https://www.youtube.com/watch?v=KREWK6wBZsU&t=55s&ab_channel=%D0%9C%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%BA

б) https://www.youtube.com/watch?v=QGQRjUp814k&ab_channel=EdEra

Завдання 4 Опрацюйте & 8 підручника, ст. 36-38

Завдання 5 Виконайте вправи № 68, 69, 70(усно).

Завдання 6 Перегляньте відео:

https://www.youtube.com/watchv=31eIQxLXKjQ&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E

Завдання 7 Складіть конспект.

Числівник один (одна, одно, одне) узгоджується з іменником у роді, числі і відмінку: один крок, одна команда, одне озеро, одні друзі; одній подрузі, однією (одною) подругою і т. д.

Числівники два, три, чотири підпорядковують іменники, які стоять при них у формі називного відмінка множини (часто з наголосом родового відмінка однини): два столи, три гривні, чотири мішки, дві сестри.

Числівники п’ять, шість, сім і т. д. керують іменниками в родовому відмінку множини: п’ять сторінок, шість аркушів, сім днів, тридцять сім партизанів, п’ятсот п’ятдесят вісім тисяч гривень.

Мішані числа, що включають в себе елемент з половиною, з чвертю:

· керують називним відмінком множини, якщо вони стоять при числівниках два, три, чотири: два з чвертю метри, два з половиною кілограми, три з чвертю кілометри;

· від п’яти і більше такі числівники керують родовим відмінком множини: п’ять з половиною кілометрів, сорок з половиною процентів, п’ять з чвертю діб;

· інші мішані дроби, у яких назва дробу приєднана до цілого числа сполучником і, керують тільки родовим відмінком однини: п’ять і одна п’ята кілометра, дванадцять і три сьомих кілограма, вісім і сім дев’ятих гектара.

Деякі іменники (типу киянин, подолянин, селянин), іменники четвертої відміни, іменник друг, а також іменник чоловік у значенні лічильного слова при числівниках два, три, чотири приймають форму родового відмінка однини: два громадянина, три киянина; прибуло всього лиш три чоловіка; два імені, три поросяти.

У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками як прикметники: двох хлопців, чотирьом робітникам, дев’яти (дев’ятьом) школам; двадцяти семи комбайнів; двадцятьма вісьмома комбайнами.

При складених числівниках іменники вживаються у формі, яка підпорядковується останньому компонентові числівника: вісімдесят три робітники, чотириста двадцять п’ять піонерів.

У сполученні зі збірними числівниками іменники вживаються в формі родового відмінка множини: двоє дітей, п’ятеро хлопців, семеро поросят.

При числівниках обидва, обидві іменник виступає у формі називного відмінка множини: обидва таланти, обидві армії.

Числівник півтора сполучається з іменниками чоловічого і середнього роду в формі родового відмінка однини, півтори з такою ж формою іменників жіночого роду: півтора року, півтора відра; півтори години.

Числівники в називному відмінку (а при назвах неістот також у знахідному) разом з іменниками утворюють неподільні сполучення. Такі кількісно-іменні сполучення в реченні виступають у ролі одного члена:

· підмета
Земля ятрилась ген на виднокрузі;
Ми йшли на смерть за втрачені мости.
Два журавлі над нами – двоє друзів –
Тепло весни несли через фронти
(М. Ткач);

· додатка:
Як великою вже стала,
я сім плахт поначіпляла
(Л. Глібов);

· присудка:
Перегон до Фастова був кілометрів з дванадцять (Ю.Смолич);

· обставин: За двадцять кроків від хати росла груша (І.Нечуй-Левицький);
Сім год мак не родив і голоду не було (Н. пр.).

В інших відмінках числівник узгоджується з іменником, оскільки його атрибутивність посилюється, і виражає синтаксичну функцію означення: Після відповіді Богдан Петрович трьома – п’ятьма запитаннями перевірив Маркові знання.

У сучасній українській літературній мові, особливо у мові періодичної преси, під впливом професійної і частково офіційно-ділової мови закріплюється вживання числівників, синтаксично слабо пов’язаних з іменниками, наприклад: «ГАЗ-69», «ТУ-154», Т-150К.

ЗАУВАЖЕННЯ ДО ДЕЯКИХ ЧИСЛІВНИКІВ

Один, одні, самий, самі

В українській мові числівники один, одна, одне, одні мають або кількісне значення:

· «З одного вола двох шкур не деруть» (прислів’я);

· «Ой одна ж я, одна, як билиночка в полі» (Т. Шевченко),

— або значення займенника якийсь:

· «В одній долині під горою високий явір зеленів» (Л. Глібов).

Але ці числівники не мають значення займенників самий, сама, саме, самі, як у російській мові: «Он выбежал в одном белье». Однак трапляється читати не тільки в сучасних газетних і журнальних статтях, а навіть у художніх творах: «Вона вийшла в одному жакеті», «Одні старі залишилися в селі».

Українська класична література й народне мовлення в таких випадках користувалися здебільшого займенниками самий, сама, саме, самі:

· «Самий борщ та борщ, без нічого як щодня їсти, то хіба наїсися?» (казка);

· «Зосталися самі вишкварки» (М. Номис);

· «Самі діти в хаті сидять, а батьки кудись пішли» (з живих уст).

Отож авторам наведених вище двох фраз слід було написати: «Вона вийшла в самому жакеті», — бо фраза з висловом в одному жакеті дає змогу припускати, що жінка носить часом і по два-три жакети; «Самі старі залишилися в селі», бо тут ідеться не про кількість людей, що залишилися в селі, а про їхній вік.

Другий та інший

Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати, а другі з нього сміялись», — М. Коцюбинський).

У сучасній українській мові повелося вживати цього слова тільки як порядкового числівника, користуючись для другого значення займенником інший: «Війна є продовження політики іншими засобами». Часом цим займенником надуживають і ставлять його там, де без числівника другий не обійтись: «Від цього берега до іншого буде не більше як двадцять метрів; невже не перепливеш?» Тут неодмінно треба поставити слово другий: «Від цього берега до другого…», — бо в річки два береги — один і другий. Займенник інший інколи надає фразі характеру віддаленості: «Де на інших берегах і ростуть кущі, а тут, у нас, — голісінько» (з живих уст).

Пара й кілька

«Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. Так сказати по-українському не можна, а слід: «Позич мені на кілька день (днів) (на два-три дні, на які два дні) гроші»; «Зустрінемось через кілька день (днів) (через два-три дні, через які два дні)».

Числовий іменник пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові речі — пара чобіт, пара білизни («Йому Дідона підослала… штани і пару чобіток». — І. Котляревський), людей, чимось між собою пов’язаних («Цвіт лине, лине і закриває закохану пару». — Леся Українка) , худобу («Ой на тобі пару волів лисих». — «Материалы и исследования» П. Чубинського).

Завдання 8 Запишіть і запам’ятайте!

Збірні числівники можуть уживатися з іменниками:

1) назвами осіб чоловічої статі: троє сусідів;

2) середнього роду ІV Ві: четверо малят;

3) із займенниками ми, ви, вони: нас було п'ятеро;

4) назвами парних предметів: двоє саней;

5) збірні числівники не сполучаються з іменниками жіночого роду.

Завдання 9 Знайдіть помилки у вживанні числівників. Запишіть правильно.

1. Я посадив п'ятеро акацій.

2. Вітаю з п'ятидесятиріччям.

3. У місті відкрито 2 ясла.

Завдання 10 Запишіть цифри словами — кількісними і (де потрібно) збірними числівниками; поставте в потрібній відмінковій формі іменники, розкриваючи дужки.

2 (день, кімната, вікно, ножиці); 3 (звук, троянда, двері, село), 10 (дзвінок, жінка, ложа, сани), 12 (ріка, маля, калина, граблі).

Завдання 11 Відредагуйте подані речення.

Микола приніс двоє відер води. У класі знаходиться двадцять три дівчат. Я купив троє книжок. На початку двадцяте століття з’явився український переклад Біблії. Треба поспішати, уже дві години. Музей зачиняється в шість годин. Вони пробігли дві десятих кілометрів. Три брата зустрілися після довгої розлуки.

Домашнє завдання:

1. Вивчити теоретичний матеріал & 8, 9с. 36-44.

2. Виконайте завдання, перевірте свої знання, перегляньте відео й отримайте інформацію:

3. Виконати вправу № 76

УРОК № 14

Дев’ятнадцяте січня

Класна робота

Тема уроку. Прикметники, що перейшли в іменники

Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку

Завдання 2. Прочитайте й запишіть речення. Поставте питання до виділених слів, визначте, частину мови. Поміркуйте, чи до однієї частини мови належать слова? Якщо ні, то чому?

1 . Важливо приймати рішення з думкою про майбутнє.

2. Майбутнє рішення стосується усіх нас.

3 В аудиторію зайшов черговий учень.

4. В аудиторію зайшов черговий.

Завдання 3 Опрацюйте теоретичний матеріал, складіть конспект.

Перехід прикметників в іменники, або їх субстантивація, відбувається тоді, коли прикметники втрачають власні ознаки і виконують функції іменників, виступаючи в реченні в ролі підмета чи додатка. Субстантивовані слова можуть мати при собі означення. Наприклад: Вони стояли мовчазні, вдивляючись у далеке минуле своє і своїх батьків, і линули думкою в майбутнє (О. Довженко). У цьому реченні слова минуле і майбутнє виступають додатками, крім того, до слова минуле є два означення — далеке і своє. Старі правду кажуть: два хитрих мудрого не переважають. Тут старі, два хитрих — підмети, мудрого — додаток.

Субстантивація прикметників може бути повна і неповна.

При повній субстантивації прикметник повністю втрачає свої ознаки й вживається лише як іменник: набережна, пальне, Рівне, Ніжин.

При неповній субстантивації прикметники можуть називати як предмет, так і його ознаки: хворий, бідний, рідний, старий, старший, малий, полонений, подорожній, їздовий, колискова, сліпий, кривий, пряма, минуле, майбутнє, прийдешнє.

Прикметники, набуваючи іменникового значення, зберігають прикметникову систему відмінювання за відмінками й числами, але втрачають здатність змінюватися за родами.

Субстантивовані (які були прикметниками, а стали іменниками) прикметники відповідають на питання хто? що?

Завдання 4. Проаналізуйте приклади. Речення у яких прикметник перейшов в іменник запишіть, підкресліть його як член речення.

запишіть. У якому з них прикметник перейшов в іменник?

1. Набережна була осяяна місячним світлом. Набережна вулиця була популярним місцем для зустрічей.

2. Кошовий отаман був дуже сміливий. Кошовий наказав усім навести порядок.

3. Він попросив чайну ложку. Згодом вони зайшли в чайну.

Завдання 5. Виконайте вправу 33 (коло думок)(ст. 24). В е-підручнику це вправа №32

Завдання 6. Перепишіть речення. Підкресліть прикметники, що перейшли в іменники.

1. Ще звечора прийшло на хутір повідомлення, щоб усі військовозобов'язані з'явились до військкомату (Ю. Збаницький). 2. Старі поїхали додому, а молоді зостались на своїм полі господарювати (Панас Мирний). 3. Почало з'являтися на столі і печене, і смажене, і варене (М. Стельмах). 4. Якось до старого вчителя сільської школи зайшов прославлений майстер урожаїв — ланковий Іван Семенович (Ю. Яновський). 5. Ввічливий голос чергової відповів, що легкова машина зараз виїде (Б. Собко). 6. Чекають воїнів кохані, батьки і сестри юних ждуть (В. Сосюра). 7. Щасливих на вдачу і доля не б'є (П. Усенко).

Домашняє завдання

І. Вивчити матеріал уроку;

ІІ. Виконайте вправу 34, с.24 (1 речення: Два хитрих мудрого не переважать)

В е-підручнику це вправа №33

УРОК № 13

Чотирнадцяте січня

Класна робота

Тема уроку. Прислівник. Ступені порівняння

Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку

Завдання 2 Опрацюйте теоретичний матеріал, складіть конспект.

Прислівник — це повнозначна незмінювана частина мови, що виражає ознáку дії, стану чи ознáку якості або предмета.

Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (О. Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покачувало (М. Олійник).

Прислівник може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознáки якості в ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля; Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий (О. Досвітній).

Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво (Леся Українка). Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу (О. Гончар).

Завдання 3 Виконайте вправу № 57 (усно)

Завдання 4 Законспектуйте, запам’ятайте правила (с. 33)

Завдання 5 Робота з підручником. Прочитайте. Зафіксуйте способи творення ступенів порівняння прислівників (с.34), а також законспектуйте матеріал, поданий нижче.

При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: г, к, з´ при сполученні із суфіксом -ш- змінюється на жч: дорого — дорожче.

С змінюється на шч (на письмі щ): високо — вище. Суфікси -ок-, -ек-, -к-, -ик- при творенні форм ступенів порівняння випадають: глибокий — глибший. Деякі прислівники вищого й найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре — краще — найкраще.

Завдяки такій близькості значень прості та складені форми ступенів порівняння прислівників є граматичними синонімами. Порівняйте: Найгрізніше мовчить гроза (Л. Симоненко) — Найбільш грізно мовчить гроза. Проте вживаються вони неоднаково: прості форми — загальновживані, складені — вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях: У стислому переказі зміст передається більш коротко, ніж у докладному. Найбільш повно правила орфографії викладено в «Українському правописі».

Завдання 6 Перепишіть. Розкрийте дужки, утворивши найвищий ступінь прислівників.

Граніт (часто) залягає глибоко в землі. 2. А сонце спускається все (низько та низько), наближається до гори все (багато та багато) (Панас Мирний). 3. Усі притихли і (пильно) розглядали людську постать, що наближалася (Г. Тютюнник).

Завдання 7 Виконайте вправу 60 . З двома словами (на вибір) складіть речення.

Завдання 8 Виконайте вправу № 61, ст.34

Завдання 9 Виразно прочитайте вірш А. Близнюк. Знайдіть прислівники, зверніть увагу на те, як вони увиразнюю цей поетичний твір?

Ще так ніколи не цвіли сади

Беззахисно... І так беззастережно...

І серце так не билося бентежно...

Ще так ніколи не цвіли сади...

Ще так ніколи не цвіли сади.

Первісно, первозданно, первоцвітно...

На серці не було ще так блакитно...

Ще так ніколи не цвіли сади.

Ще так ніколи не цвіли сади,

Ще не були такі солодкі сльози,

Ще не гриміли так зловісно грози...

Навіщо в червні зацвіли сади?

Домашнє завдання

І. Вивчити теоретичний матеріал & 7, с.33-35 та конспекта.

ІІ. Виконати вправи № 62, 65(ст.34-35).

УРОК № 11 Тринадцяте січня

Класна робота

Тема програми. Морфологічна норма

Тема уроку. Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.

Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку

Завдання № 2. Прочитайте матеріал, складіть конспект.

Усе пізнається в порівнянні – є щось краще, щось гірше, а щось і просто нікуди не тулиться… Щоби виражати якісні відношення між предметами і явищами, мова створила для нас ступені порівняння.

Їх можуть утворювати якісні прикметники і прислівники. Про прислівники поговоримо згодом, а зараз про прикметники... Так от, якісні прикметники при зіставленні предметів можуть вказувати на неоднакову міру тої самої ознаки: світлий, світліший, найсвітліший; розвинений, більш розвинений, найбільш розвинений. Через те вони, крім звичайної форми, мають ще два ступені порівняння: вищий і найвищий.

Вищий ступінь прикметника означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому, наприклад: Дніпро довший від Бугу. Свинець важчий за олово. Чавун легший, ніж сталь.

Прикметники вищого ступеня в українській мові вживаються зі словами за, від, ніж, як, проти:

1. Хрін від редьки не солодший (а не: «Хрін рідьки не солодший»). 2. Солом’яна згода краща за золоту зраду (3 нар. т в.). 3. Немає мудріших, ніж народ, учителів (М. Рильський).

Найвищий ступінь прикметника означає, що в одному предметі є найбільше певної якості: 1. Гора Джомолунгма найвища з-поміж усіх гір земної кулі. 2. Найглибшою у світі є Маріанська западина. 3. Найбільше добро в кожного народу — це його мова (Панас Мирний).

Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, оскільки вони самі вказують уже на якусь мірку якості: препоганий (дуже поганий), страшнючий (надзвичайно страшний), здоровенний (дуже великий), тонесенький (дуже тонкий).

Не утворюються ступені порівняння й від таких прикметників, як босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий, світло-зелений, кисло- солодкий тощо (За І.П. Ющуком).

Є дві форми ступенів порівняння прикметників: проста й складена.

1. Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників твориться за допомогою суфіксів -іш або -ш-.

При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -іш основа прикметника залишається без зміни: стрункий — стрункіший, слизький —- слизькіший, тугий — тугіший.

При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса ш основа прикметника може зазнавати певних змін, а саме:

а) суфікси -к-, -ок-, -ек випадають: солодкий — солодший (солод+ш+ий), глибокий — глибший, далекий — дальший;

б) кінцеві приголосні основи г, з, ж разом із суфіксом -ш- змінюються на жч (г, з, ж + ш-жч): дорогий — дорожчий, близький — ближчий, дужий — дужчий; винятки: легкий — легший, довгий — довший;

в) кінцевий приголосний основи с разом із суфіксом -ш- змінюється на -щ-: високий — вищий, товстий — товщий або товстіший.

В інших випадках основа прикметника залишається без зміни (багатий,— багатший, молодий — молодший).

Вищий ступінь кількох прикметників утворюється від інших основ, а саме: добрий, хороший — ліпший, кращий; гарний — кращий; поганий — гірший; великий — більший; малий — менший.

2. Проста форма найвищого ступеня прикметників утворюється від простої форми вищого ступеня додаванням префіксів най-, щонай-, якнай-: стрункіший — найстрункіший, швидкий — найшвидший, нижчий — найнижчий, кращий — щонайкращий, гірший — якнайгірший.

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників в українській мові вживається рідко — переважно в науковому й офіційному стилях. Вона утворюється за допомогою слів більш, менш, найбільш, найменш, які ставляться перед звичайною формою прикметника: рішучий — більш рішучий, найбільш рішучий; світлочутливий — менш світлочутливий, найменш світлочутливий (За І. Ющуком).

Завдання 3.Прочитай теоретичний матеріал & 6 с.28 -31, доповніть ним конспект. Завдання № 4 Краще засвоїти тему можна, переглянувши відеоматеріали за посиланням https://www.youtube.com/watch?time_continue=6&v=XRiYNjcn6xY&feature=emb_logo

ВАЖЛИВО! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Вживання слів кращий – найкращий

https://www.youtube.com/watch?v=kdyTM1kaNWc

Завдання 5. Тренувальні вправи

1. Запишіть речення, розкриваючи дужки, так, щоб прикметник мав форми:

у І абзаці — вищого ступеня (просту); у II абзаці — найвищого ступеня (просту); у III абзаці — вищого і найвищого ступеня (складену). Рід, число і відмінок визначайте за зв’язком з іменником. З'ясуйте, у яких реченнях форма вищого або найвищого ступеня вживається в складі порівняльного звороту або з підсилювальною часткою чи прислівником.

І. 1. У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був (великий) із багатств (В. Земляк).

2. Кілька днів тому в бою я втратив свого (дорогий) друга (А. Гайдар). 3. Чи то цвіт біліється рясний, Чи з-під хустки сивина вдовина? Чи зоря проміниться (високий), Чи сльозинки трепетний наплив? (В. Коломієць).

ІІ. 1. На якійсь відстані від лісу з’явилося твоє людей. Тепер вони здавалися значно (великий)

(Я. Колас). 2. За всі слова (дорогий) мить мовчання, Коли шумлять смерекові ліси... (М. Ткач).

ІІІ. 1. Облога Дніпра ставала ще (відчутний і вражаючий) (Я. Баиі). 2. За життя родичів дівчина зазнала (добрий, ліпший) часів (ЛесяУкраїнка).

2. Від поданих прикметників утворіть форми вищого й найвищого ступенів. Складіть з ними речення і запишіть.

Бадьорий, густий, дужий, високий, гарний.

3. Чи можна утворити ступені порівняння від поданих прикметників? Чому? Відповідь дайте письмово.

Босий, німий, гіркуватий, зелененький, старезний, вороний, кисло-солодкий, прадавній, замалий.

4. Перепишіть речення, утворіть ступені порівняння прикметника, що в дужках, і поставте розділові знаки.

1. Світу (милий) краю (теплий) за рідну сторону нема (М. Ткач). 2. Ще (струнка) стала тополинка була вже (висока) за всіх дівчат що підходили до них (О. Іваненко). 3. В учителя він був одним з (дуже гарний) школярів між хлопцями — (дуже вірний) товаришем (С. Васильченко). 4. (Дуже велике) щастя — це боротьба за щастя свого народу. Ось як я розумію щастя дочко (В. Чемерис).

Завдання № 6 Запишіть у зошит

Найпоширеніші помилки

Помилкою є утворення ступенiв порiвняння прикметникiв за допомогою додавання слiв бiльш, менш, найбiльш, найменш до простої форми вищого ступеня.

Наприклад: бiльш холоднiший — бiльш холодний, найменш глибший — найменш глибокий.

Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за допомогою слова самий.

Наприклад: самий холодний — (правильно) найхолоднiший.

Радимо вживати органічніші для української мови синтетичні форми вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників: довершеніший, простіший, найдорожчий, найкращий, найхолодніший, найвірогідніший.

Не можна вживати залежні від ступеньованого прикметника слова без прийменників за, від, порівняно з … тощо або без сполучника ніж (аніж):

неправильно:	правильно:
добріший нього	добріший за (від) нього
добріший порівняно з ним	добріший, ніж він
розумніша всіх розумніша від всіх розумніша, ніж всі	розумніша за всіх
мова милозвучніша інших	мова милозвучніша за (від) інших
брат старший сестри брат старший порівняно з сестрою брат старший проти сестри	брат старший за (від) сестру(и)

Домашнє завдання
І. Вивчити матеріал & 6, с.28 -32;
ІІ. Виконати вправи № 47, с. 30.

УРОК № 12 Тринадцяте січня

Класна робота

Тема програми. Морфологічна норма

Тема уроку. Синонімічні способи вираження різного ступеня ознаки, використання прислівників дуже, вельми, занадто, мало, вкрай, зовсім, особливо, трохи, дещо, злегка та ін., вживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб’єктивної оцінки (величезний, манюсінький, тонкуватий, завеликий, старенький, предобрий).

Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019, с. 28-32

Завдання 1. Запишіть дату й тему уроку.

Завдання 2. Прочитайте вислів про рідну мову П. Грабовського. Яку думку поет підкреслює, використовуючи ступінь порівняння прикметника?

Рідна мова на чужині

Ще милішою стає.

Завдання 3. Повторення

Прочитайте визначення. Наведіть власні приклади (запишіть у зошит).

Синоніми — це слова, різні за звучанням, але однакові (лелека, чорногуз, бусол, бузько) або близькі (гарний, хороший, красивий, вродливий, гожий, чудовий, прекрасний) за значенням.

Завдання 4. Цікаві факти про українську мову

Прочитайте і запишіть.

В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

Завдання 5. Робота за підручником

Прочитайте теоретичний матеріал (& 6, ст. 31). Назвіть інші способи, крім ступенів порівняння прикметників, вираження різного ступеня ознаки.

Завдання 6. Виконайте вправу № 51 (письмово).

Завдання 7. Робота з таблицею

Розгляньте таблицю і способи вираження різного ступеня ознаки, крім ступенів порівняння прикметників. Наведіть свої приклади і запишіть.

Інші способи вираження різного ступеня ознаки

Синонімічні		Приклади
Використання прислівників	Дуже, вельми, занадто, напрочуд, вкрай, зовсім, трохи, надзвичайно, не в міру, особливо, мало, дещо, злегка та ін.	Дуже великий, занадто помірний, зовсім блідий, злегка похмурий, ледве помітний
Уживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб'єктивної оцінки	Суфікси: - ува-, -ав-, - еньк-, - енн-, - езн-, - ющ-... префікси: все-, пре-, за-, над-...	Маленький, величезний, пристаркуватий, низькуватий, предобрий, ультрамодний
Повторення слів		Далекий — далекий, ясний — ясний, рудий — рудий

Завдання 8. Прочитайте пам'ятку. Пригадайте, що не всі якісні прикметники можуть

мати ступені порівняння. Запишіть.

До такої групи належать:

а) прикметники, що мають семантичну ознаку абсолютного порогу інтенсивності (босий, сліпий, німий, голий, мертвий;

б) прикметники, що позначають ознаки предметів на основі кольорової схожості до інших предметів (кремовний, шоколадний, лимонний);

в) прикметники, що позначають ознаки мастей (буланий, вороний, карий);

г) прикметники, що переходять у розряд якісних (батьківська (любов), ворожий (погляд);

д) складні, якісні прикметники (білобокий, світло-коричневий, яскраво-синій).

Завдання 9. Виконайте творчу роботу:

1. Замініть подані прикметники вищого та найвищого ступенів синонімічними способами вираження різного ступеня ознак. Складіть з ними речення і запишіть.

Найрідніший, більш високий, найбільш активний, вищий, менш похмурий, яскравіший, найгарніший.

2. Наведіть приклади до поданих зразків вираження різних ступенів ознак (письмово).

□ Більш-менш точний —

□ В міру обережний —

□ Прадавній —

□ Злегка солонуватий —

□ Занадто довгий —

□ Надзвичайно вродливий —

□ Жовтавий —

□ Довжелезний —

□ Всемогутній —

□ Задовгий —

□ Надскладний —

□ Архінеобхідний —

□ Супермодний —

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
І. Вивчити теоретичні відомості & 6, ст. 31 та конспекту, складеного під час уроку.
ІІ. Виконати вправу № 52, ст. 31
ІІІ. Виписати синоніми до слів: праця, ходити.

Урок № 10

Сімнадцяте грудня

Класна робота

Тема програми. Морфологічна норма

Тема уроку. Прикметник. Відмінкові закінчення прикметників.

Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему програми та уроку

Завдання № 2 Виразно прочитайте рядки вірша О. Забужко «Рідна мова». Знайдіть прикметники, визначте їх роль у цьому тексті

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – на віки –

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Завдання № 3. Уважно розгляньте картинку, пригадайте, що таке прикметник, на основі цього матеріалу сформулюйте визначення й запишіть у зошит.

Завдання № 4. Прочитайте теоретичний матеріал & 5 с.23 -27.

Завдання № 5. Виконайте (усно) вправу № 30, с.23.

Завдання № 6. Опрацюйте матеріали «Зразки відмінювання прикметників», поданий у підручнику( с.25), та

« Правила відмінювання прикметників», що знаходиться нижче, важливу інформацію про відмінкові закінчення запишіть у зошит.
    Ви вже знаєш, що прикметник – це частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиї?
    Відмінювання прикметників твердої групи чоловічого, жіночого та середнього роду однини відбувається так:
                                                     чол.рід                    жін.рід              середній рід

Н.в. (хто?що?) високий червона зелене

Р.в. (кого?чого?)                       високого               червоної           зеленого
Д.в. (кому?чому?)                     високому              червоній           зеленому
З.в.   (кого?що?)                         високий(ого)          червону            зелене
О.в. (ким?чим?)                         високим                червоною         зеленим
М.в. (на кому?на чому?)          на високому(ім ) на червоній      на зеленому(ім)
    Відмінювання прикметників твердої групи   множини відбувається так:
Н.в. (хто?що?)                          високі
Р.в. (кого?чого?)                   високих
Д.в. (кому?чому?)                   високим
З.в.   (кого?що?)                     високі (их)
О.в. (ким?чим?)                     високими
М.в. (на кому?на чому?)          на високих
    Відмінювання прикметників м`якої групи чоловічого, жіночого та середнього роду однини відбувається так:
           чол.рід                жін.рід              середній рід
Н.в. (хто?що?)                     пізній                   осіння               безкрає
Р.в. (кого?чого?)              пізнього              осінньої           безкрайого
Д.в. (кому?чому?)            пізньому             осінній              безкрайому
З.в.   (кого?що?)                пізній(ого)          осінню             безкрає
О.в. (ким?чим?)                 пізнім                осінньою           безкраїм
М.в. (на кому?на чому?)    на пізньому        на осінній          на безкрайому
    Відмінювання прикметників м`якої групи   множини відбувається так:
Н.в. (хто?що?)                      пізні
Р.в. (кого?чого?)                 пізніх
Д.в. (кому?чому?)              пізнім
З.в.   (кого?що?)                  пізні(іх)
О.в. (ким?чим?)                 пізніми
М.в. (на кому?на чому?)   на пізніх

У Р.в., Д.в. та М.в однини перед закінченням прикметників з основою на м'який приголосний пишеться м'який знак: синього (Р.в.), верхньому (Д.в.), на нижньому (М.в.).
Кличного відмінка прикметники не мають.

Завдання № 7. Виконайте (письмово) вправи № 38, 39 (с. 26)

Домашнє завдання

І.Вивчити матеріал & 5 с.23 -27;

ІІ. Виконати вправу № 40, с.27.

Українська мова

воскресенье, 7 ноября 2021 г.

Група 29 українська мова

Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Тема. Логічні помилки в складних реченнях. Редагування речень.

Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Урок № 33

П’яте травня

Класна робота

ІІ. Опрацювати матеріал рубрики «Культура мовлення» с. 116-11

УКРАЇНСЬКА МОВА
Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,

Однина                        Множина
1- а ос. їм, з’їм                      їмо, з’їмо
2- а ос. їси, з’їси                   їсте, з’їсте
3- я ос. їсть, з’їсть                їдять, з’їдять

воскресенье, 7 ноября 2021 г.

Група 29 українська мова

Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Тема. Логічні помилки в складних реченнях. Редагування речень.

Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Урок № 33

П’яте травня

Класна робота

ІІ. Опрацювати матеріал рубрики «Культура мовлення» с. 116-11

УКРАЇНСЬКА МОВАМово моя українська — Батьківська, материнська, Я тебе знаю не вивчену —Просту, домашню, звичну, Не з-за морів прикликану,

Однина Множина1- а ос. їм, з’їм їмо, з’їмо2- а ос. їси, з’їси їсте, з’їсте3- я ос. їсть, з’їсть їдять, з’їдять

воскресенье, 7 ноября 2021 г.

УКРАЇНСЬКА МОВА
Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,

Однина Множина
1- а ос. їм, з’їм їмо, з’їмо
2- а ос. їси, з’їси їсте, з’їсте
3- я ос. їсть, з’їсть їдять, з’їдять