понедельник, 5 октября 2020 г.

Група № 11 група (І підгрупа) Українська мова

 УРОК № 80     
                  Двадцяте  червня

Тема уроку.   Контрольна робота № 5 з теми «Практична риторика. Морфологічна норма» (тести)

Зворотній зв’язок:  е-пошта  nbartalevich@ukr.net  , Viber (особисті посилання)
Завдання 1  Запишіть дату, вид роботи, тему уроку
Завдання 2  Питання не переписувати, лише варіант відповіді

Завдання 1-15 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно

вибрати правильний варіант відповіді.

Початковий рівень

1. Неправильно утворено форму ступеня порівняння прикметника в рядку

А якнайзручніший

Б більш сучасний

В найелегантніший

Г найбільш міцний

Д більш добріший

2. Різновидами суперечки є:

А   проповідь

Б   полеміка

В   розмова

Г   розповідь

Д   дискусія

3.  Помилку у творенні ступеня порівняння прикметника допущено в реченні

А Нарешті настали найзаповітніші для кожного випускника дні, сповнені найприємніших вражень.

Б До свята діти вирішили купити квіти: для мами взяли троян­ди, найніжніші з-поміж усіх, які були, а для бабусі вибрали найяскравіші хризантеми.

В Студенти знають психологічну драму «Блакитна троянда» Лесі Українки як найекстраординарніший і найпрекрасніший твір поетеси.

Г Що більш відповідальніша людина, то більш складніше її життя, адже вона все хоче зробити бездоганно й для цього докладає неабияких зусиль.

Д Найважливіші відкриття людства, як не дивно, є найменш очікуваними: хто б міг собі уявити, що грибок стане джерелом пеніциліну.

4. У формі наказового способу наведено всі дієслова, ОКРІМ

А пиши

Б чеши

В неси

Г даси

Д проси

5. Граматично правильне речення утвориться, якщо до фрагмента «Переглянувши фільм,..» додати

А проводиться обов'язковий аналіз гри акторів.

 Б хлопці поділилися своїми враженнями з нами.

 В він надзвичайно сподобався всім моїм друзям.

 Г з радістю знову перечитується художній твір.

Д головний герой був прекрасним актором.

6. Неправильно утворено відмінкову форму числівника в реченні

А Українці дуже талановиті: до дев'яносто відсотків з них музи­кальні, здатні до  музикування.

Б Понад двісті років тому на території Лівобережної України з’явилося це мальовниче село.

В Місяць мчить навколо Землі зі швидкістю три тисячі шістсот вісімдесят один кілометр за годину.

Г Молоко містить близько ста різних речовин, має високі по­живні властивості, зумовлені його хімічним складом.

Д  Деревоподібні кактуси виростають розгалуженими або зі­мкнутими і в діаметрі сягають двадцяти п'яти сантиметрів.

Середній рівень

7. Помилку у визначені допущено в рядку:

А Дискусія – прублічне обговорення якого-небудь спірного питання.

Б  Полеміка – зіткнення різних поглядів під час обговорення будь-яких питань; боротьба принципово протилежних питань.

В Диспут – підстава, доказ, які наводятьсядля обrрунтування, підтвердження тези.

Г Дебати – це обговорення якого-небудь важливого питання.

Д Суперечка – словесне зіткнення між двома або кількома особами, у процесі якого кожна зі сторін обстоює свою думку.

8.  Граматично правильною формою Р.В. числівника вісімсот є

А  восьмисот

Б   вісьмохсот

В   восьмиста

Г   вісьмохста

Д  восьмисотого

9. Правильно поєднано числівник з іменником в рядку

А  семеро хлоп’ят

Б  сорок  чотири  учня

В  шестеро ялинок

Г  тридцять один зошита

Д  п’ятдесят кілограма

10 Правильно поєднано числівник з іменником в рядку

А півтора бутлі

Б два з половиною роки

В чотири мегабайтів

Г  шість  хлопці

Д двох вогнища

11 Помилку допущено в рядку

А  одна шоста відсотка, чотири тролейбуси

Б  дев’ять сотих гектарів,  два океана

В  три сайти, п’ять сьомих кілограма

Г  десять рівнів, двадцять одина тонна

Д шістдесяти п’яти  кілометрів, вісім з четвертю століть

 12 Потребує редагування речення

А Зараз за чверть сьома

Б Троє друзів зустрілися після канікул

В Апельсини заважили один кілограм

Г Мама прийшла  в  пів третьої

Д Нам дісталося восьмеро  каченят  

Достатній рівень

13. Прикметник у ролі іменника вжито в реченні 
А Фанерні журавлі не полетять у вирій.
Б Страшні слова, коли вони мовчать. 
В Рожеві сосни… Арфа вечорова…
Г Не забувайте незабутнє
Д  Сміливий воїн кулі не боїться.
14. Однією з ........ пішохідних вулиць в Україні визнано Івано-Франківську «стометрівку», довжина якої насправді близько ........ метрів.
Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків 
А щонайкрасивіших, чотирьохсот двадцять
Б найкрасивіших, чотирьохсот двадцяти
В більш красивіших, чотириста двадцяти 
Г більш красивих, чотирьохсот двадцятьох
Д найкрасивіших, чотириста двадцяти

15. Усі дієприкметники пасивного стану в рядку                   
А керуючий, присунутий, обраний, забутий 
Б написаний, прочитаний, вивчений, відлетілий    
В пожовклий, збіднілий, відрахований, забитий
Г взутий, загорнутий, пробуджений, очищений
Д конкуруючий, пригнічений, зраділий, киплячий

Високий  рівень

Завдання 16-18 на встановлення відповідності. До кожного ряд­ка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою.
16. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Щодня ми реалізуємо себе, (1) виявляючи своє ставлення  до (2) навколишнього світу, і (3) найповніше, найглибше цей процес (4) відбувається в мовленні під час повсякденного спілкування.
А дієприслівник (форма дієслова)
Б прикметник
В дієслово
Г прийменник
Д прислівник
17. З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
(1) Нині важко й уявити, що відносно недавно —якихось (2) сорок (3) років тому — чи не головним засобом (4) духовного порозуміння в молодіжному середовищі була не рок-музика, а таки поезія.
А іменник
Б числівник
В займенник
Г прислівник
Д прикметник
18З’ясуйте, якими частинами мови є виділені в реченні слова (цифра позначає наступне слово):
Дика груша (1) облита білим молоком, і в тому(2)  пахучому молоці, що (3) стиха піниться, бджоли  неначе (4) киплять.
А займенник
Б дієприкметник (форма дієслова)
В прислівник
Гдієслово
Д прикметник

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:

1-12 – по 0,5 бала ;
13-15 – 1 бал за кожне   питання;
16-18 – 1 бал за кожне   питання.

Домашнє завдання

Повторювати вивчений матеріал. 


УРОК № 79                                                               
          Тринадцяте червня
          Класна робота
Тема уроку.  Активні й пасивні дієприкметники.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

Посилання на підручник: 

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок:  е-пошта nbartalevich@ukr.net  , Viber (особисті посилання)
Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку
Завдання 2 Уважно прочитайте матеріал & 13 , с.55-59.
Завдання 3 Виконайте (усно)  вправу 128, із матеріалу, який знаходиться нижче вправи, випишіть у зошит визначення понять: активні й пасивні дієприкметники.
Завдання 4    Прочитайте, пригадайте, запам’ятайте
Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Наприклад: зів’яле (листя), замерзлі (руки), вивчений (вірш).
Ця форма поєднує в собі ознаки прикметника і дієслова. Дієприкметник, як і прикметник, змінюється за родами, числами й відмінками, і ці його форми залежать від форм іменника, з яким дієприкметник узгоджується. Дієприкметник відмінюється як прикметник твердої групи. Разом із тим цій формі властиві дієслівні ознаки виду (доконаного чи недоконаного) і часу (минулого або теперішнього).
Дієприкметники можуть бути активними або пасивними.
Активними називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за його ж дією: То була Одарка — тремтяча, мокра, як хлющ (Г. Тютюнник). Активні дієприкметники утворюються лише від неперехідних дієслів.
Пасивними називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за дією над ним: Засмалені сонцем, закурені, мокрі од поту обличчя вилискували радістю і здоров’ям (О. Довженко).
Пасивні дієприкметники мають ознаку минулого часу і утворюються лише від перехідних дієслів.
У реченні дієприкметник найчастіше буває означенням: На клуні стовбичив промоклий бусол (Л. Костенко). Він може виконувати також функцію іменної частини складеного присудка: Чорна ніч інкрустована ніжністю (Л. Костенко).
Дієприкметник разом із залежними від нього словами утворює дієприкметниковий зворот. У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням: Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг (Л. Костенко) (З посібника).
Засобом розрізнення прикметника і дієприкметника може бути наголос (у прикметниках наголошується суфікс, у дієприкметників — корінь: варéний — вáрений) або суфікс (прикметниковий -н- і дієприкметникові -н-, -ен-, але в дієприкметнику зберігається перед -н- суфікс дієслівної основи -а-, -и-, -і-, -ї-підписати — підписаний.
Завдання 5  Запишіть у дві колонки словосполучення: перша з прикметниками,друга з дієприкметниками.
Нездійснена мрія, нездійсненна мрія, нездоланний народ, нездоланий народ, варена курка, варені яйця, солені огірки, солоні огірки, пéчена картопля, печéна картопля.
    УВАГА!!!  У сучасній українській мові активні дієприкметники теперішнього часу вживаються рідко; їх творення й використання потрібно уникати, послуговуючись натомість конструкціями той, що (який)…; ті, що (які)… тощо або добираючи відповідні іменники (З посібника).
Завдання 6 Перекладіть українською мовою подані словосполучення. Порівняйте, як утворюються активні дієприкметники в українській та російській мовах.
Почерневшее небо, воющий ветер, опавшие листья, увядший цветок, употребляющий лекарства, волнующая мелодия, стоящий у колодца человек, исполняющий обязанности.
Завдання 7  Виконайте вправи № 129, 139
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Вивчити теоретичний матеріал& 13 , с.55-59.
2. Виконати вправи135, 140, с. 58- 59.
3. ДОДАТКОВО.   З метою підготовки до ДПА (ЗНО) виконайте завдання перейшовши за покликанням
4. Повторити матеріал з тем « Практична риторика. Морфологічна норма», підготуватися до контрольної роботи. 
(Матеріали уроків 64-79)
УРОК № 78     
                  Десяте  червня
                    Класна робота
 Тема уроку. Паралельні форми вираження наказового способу дієслів 1 та 2 особи множини.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

Посилання на підручник: 

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв’язок:  е-пошта  nbartalevich@ukr.net, Viber (особисті посилання)
Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку
Завдання 2 Узагальнення вивченого.  Уважно прочитайте матеріал, занотуйте.
Спосіб дієслова виражає відношення дії до дійсності. Дієслова бувають дійсного, умовного і наказового способів.
Дійсний спосіб означає дію, що вже відбувалася, відбувається чи відбуватиметься. Наприклад: Над степом сяяло тепле сонце вересня. Напливала хмарка, віявся дощ (Т. Масенко).
Умовний спосіб означає дію, можливу за певних умов чи бажа­ну. Наприклад: Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну (Леся Українка).
Умовний спосіб твориться від дієслів минулого часу за допо­могою частки би (б). Частка би вживається після дієслів, які закінчуються на при­голосний (ходив би, косив би), частка б — після дієслів, що закінчу­ються на голосний (ходила б, ходили б).
Наказовий спосіб у формі наказу, заклику, побажання, прохан­ня, поради виражає спонукання до дії, яка реально не існує. Напри­клад: Не дуріте самі себе, учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко).
Дієслова наказового способу мають категорію виду, особи (2-ї од­нини, 1-ї і 2-ї множини), числа і не мають категорії часу.
Форми наказового способу утворюються від основ теперішнього часу за допомогою закінчень.
1-ша ос. множини (ми) —  - імо (-ім), -мо (несімо, несім; робимо, робім; сипмо, співаймо);
2-га ос. множини(ви) — іть (-іте), -те (несіть, несіте; робіть, робіте; сипте, співайте).
Закінчення----  -імо (-ім), -іть (-іте) вживаються в таких ви­падках:
1. Якщо наголос припадає на закінчення: несýть — несім, несімо, несіть. Якщо при утворенні доконаного виду додається префікс, на який переноситься наголос, закінчення залишаються ті ж самі:
2-га ос. множини — винесіть (винесіте), висипте, заспівайте.
2. Якщо основа закінчується збігом двох приголосних:
2-га   ос. однини — гукни, стрибни;
1-ша  ос. множини — гукнімо, стрибнімо;
2-га   ос. множини — гукніть, стрибніть.
Завдання 3  Випишіть речення з дієсловами в наказовому способі. Суфікси дієслів підкресліть.
1. Горіть і боріться, любіть Батьківщину, огні свого серця єднай­те в бою! (В. Сосюра)
2. В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (В. Сосюра). 
3. Хлюпни нам, море, свіжі лави! О земле, велетнів роди! (П. Тичина) 4. Я хотів би вітром бути, щоб воложити вам лиця (М. Рильський). 5. Співала б риба, коли б голос був (Н.  тв.) 6. Слухати команду! Підняти весла!
Завдання 4
  1) Поряд із поданими дієсловами запишіть відповідні форми 2-ї особи однини і множини наказового способу.
Вийти, викреслити, відійти, вірити, знімати, кинути, лізти, сісти,  створювати, скакати.
2) Перепишіть речення, замінюючи описові звороти синонімічними дієсловами у формі наказового способу.
1. Дайте пораду, як це зробити. 2. Треба довести до кінця розпо­чату роботу. 3. Слід передати своїми словами зміст цього оповіда­ння. 4. Давайте зробимо перевірку наших розрахунків. 5. Просимо оглянути майстерні.
3)  Утворіть і запишіть дієслова у формі 2-ї особи однини наказового способу й з’ясуйте: чому в одних словах пишеться  знак м'якшення, а в інших ні.
1.  Сісти, стати, посунутись, їхати.
2.  Насипати, різати, повірити, їсти.
4) Перепишіть речення, уставляючи пропущені букви (якщо потрібно). Після діє­слів наказового способу в дужках визначте особу і число.
1. Глян.., моя дитино, через Україну, через нашу хату вже качки л…тят... (М. Ткач).
2. Облиш., забобони, обмий совість, а потім одежу, зали…  хиби й підіймайся  (Г. Сковорода). 3. Кажу собі: «Не вір… неправ­ді!» (Г. Чубач). 4. Нехай гнет...ся лоза, а ти, дубе, кріпис.., ти рости та рости, не хилис.., не кривис..! (С. Руданський).
Домашнє завдання
1. Повторити  тему "Активні й пасивні дієприкметники", ознайомившись з  & 13, с.55-59.

  УРОК № 77          Шосте червня
                                  Класна робота
 Тема уроку.  Складні випадки словозміни дієслів дати, їсти, відповісти, бути та ін.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

Посилання на підручник: 

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net, сторінка у Viber

Завдання 1 Запишіть дату, вид роботи, тему уроку
Завдання 2  Опрацюйте теоретичний  матеріал & 12, с. 51-55. 
Завдання 3  Виконайте  вправи № 116, 118, 119
Завдання Уважно прочитайте та законспектуйте правила (с. 52-53)  
Завдання 5 Прочитайте теоретичні відомості. Складіть конспект із наведенням прикладів.
Дієслова бути, їсти, дати і дієслова з основою  вісти (доповісти, відповісти, розповісти і ін.) у 
теперішньому часі та в майбутньому доконаного виду мають особові закінчення, невідомі 
іншим дієсловам, а тому вони не належать ні до першої, ні до другої дієвідміни. Їх об’єднують в окрему групу, яку іноді називають архаїчною групою дієслів.
Дієслово бути в давньоруській мові мало в теперішньому часі такі особові форми:
Однина               Множина
1- а ос. єсмь              єсьмо
2- а ос. єcu                єсте
3- я ос. єсть             суть
У сучасній українській мові від нього в усіх особах однини і множини теперішнього часу вживаться звичайно лише одна форма є (я, ти, він є; ми, ви, вони є) і дуже рідко в першій та 
третій особах однини форма єсть: Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була   (П. Тичина).
У художній літературі зі стилістичною метою (для створення урочистості мови тощо) іноді вживаються архаїчні особові форми дієслова бути. Напр.: Ти воскреси нам діяння народу: одвічна  ти ж наша сило,— славна бо єcu (П. Тичина).
Дієслово їсти в теперішньому часі й утворені від нього дієслова доконаного виду (поїсти, з’їсти) у майбутньому часі відмінюються так:

Однина                        Множина
1- а ос. їм, з’їм                      їмо, з’їмо
2- а ос. їси, з’їси                   їсте, з’їсте
3- я ос. їсть, з’їсть                 їдять, з’їдять

Дієслово дати, як і вивідні від нього віддати, видати, подати, продати тощо, та дієслова,
 утворені від основи вісти (доповісти, оповісти та ін.), є дієсловами доконаного виду, тому вони в теперішньому часі не вживаються, а мають лише форми майбутнього простого часу.

Зразок відмінювання дієслів дати, розповісти.
Однина                          Множина
1-а ос. Дам, розповім             дамо, розповімо
2-а ос. Даси, розповіси          дасте, розповісте
3-я ос. Дасть, розповість        дадуть, розповідять

Завдання 7 Перепишіть прислів’я. Чому вони нас вчать. Визначте форми дієслів їсти (з’їсти), дати.

1.      Скільки взимку бджолам дамо, стільки влітку медку з’їмо. 2.      Хліб їж, а правду ріж.

 3. Подвійно дає той, хто дає швидко. 4. Не той щедрий, хто дасть багато, а той, хто дасть вчасно.

 5. Зернину до зернини додамо — і каші поїмо.

     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
І. Вивчити теоретичний матеріал & 12, с. 51-55 та конспекту.
ІІ. Виконати вправу 120 (І,ІІ).
   Прочитайте притчу, випишіть дієслова, що в дужках, поставивши їх у потрібну форму. Зробіть висновок із притчі. Придумайте заголовок до тексту.

Піймав лис ворона та й каже дружині:
—         (Віддати) його нашим лисенятам: нехай потренуються в полюванні, а потім (з’їсти).
А лисиця (відповісти):
—         Якщо ми (з’їсти) розумного птаха, це (дати) мало користі. Хай краще (розповісти) мудру історію. А м’яса в лісі ще багато бігає — ми й дітей нагодуємо, і самі (поїсти).
Лис звертається до ворона:
—         Якщо (розповісти) цікаву цритчу, я (дати) тобі волю. Якщо ні, то (з’їсти).
Той міркує: «Я (розповісти), а він мене опісля все одно (з’їсти). Хай спочатку (дати) свободу. А потім поговоримо». А вголос каже:
—         Притча як пісня: їм обом заважають чужі пазурі (кігті) на горлі та грудях. Відпусти мене з миром, і матимеш від мене безліч історій, які (дати) тобі світлу голову та макітру розуму. А щоб ти не думав, що я намагаюся обдурити, першу притчу (розповісти) негайно.
Лис заслухався красномовного птаха й мимоволі послабив кігті. А той продовжує:
—         Якось лис і пара вовків (пішли) полювати: їжу добувати, щоб дітей годувати. Лис до заячої хатки вліз. Господаря забрав із собою, а про зайчиху і зайчат вирішив так: хай живуть і ростуть, час прийде. Бог (дати) — мої діти чи внуки упіймають їх і (з’їсти).

— А вовки натрапили на цілий гурт корів. Пастухів із собаками нема — раду своєму стаду вони вже не (дати). Вовки на радощах по-чали так, що не зупиняться ніяк. Думають: «Усе, що тут не (з’їсти), додому віднесемо». Один їсть, їсть, їсть — раптом у горлі застрягла кість. Так і помер. Другий намагався все м’ясо додому дотягти, але його було надто багато. Воно придавило вовка до землі, і він задихнувся.

Лис розсміявся:
—         Твоя правда: ми, лиси, небагато розумніші за вовків.
А ворон йому:
—         Якщо моя правда, то (виконати) свою обіцянку…
—         А коли ти (розповісти) ту безліч історій, яку обіцяв?
— Ти ж не вовк — не (бути) ковтати все і відразу. Прилітатиму кожної неділі і (розвідати) по одній притчі.
Відтоді лиси товаришують з родиною ворона. І це на користь не тільки їм, а й нам.
 

УРОК № 76                                                               

       Тридцяте травня
         Класна робота
Тема уроку. Дієслово, дієслівні форми.
 Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

Посилання на підручник: 

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net, сторінка у Viber
Завдання  1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему   уроку
Завдання  2. Уважно прочитайте матеріал & 11,  с.46-50.  Законспектуйте   матеріал, поданий у  таблиці  «Форми дієслова».

Завдання 3 Запишіть коломийки. Виразно прочитайте їх. У яких формах ужиті в них дієслова? Порівняйте дієслівні форми. Чим вони відрізняються між собою?

1. Ой кувала зозуля, та вже не чувати: Полетіла в гай зелений нічку ночувати.
2. Ой піду я в полонину травицю косити, Зроблю собі коновлятко водицю носити.

Завдання 4 До змінюваних дієслівних форм запишіть у дужках форму інфі­нітива. Назвіть морфологічні ознаки інфінітива. Який заголовок ви дали б тексту?

Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагід­ним осіннім сонцем. Небо високе і синє-синє, без жодної хмаринки, на його пречистому тлі палахкотять дерева, неначе вогнескипи. Час від часу набіжить вітер, вдарить тугою хвилею по верховіт­тях, і тоді враз закружляє в повітрі золотаво-багряниста віхола, за­шурхотить падолистами. Здається, що й не листя тріпоче, а жахтить живе полум'я, щоб за хвилинку згаснути, розпрощавшись з вітром і сонцем (І. Цюпа).

Завдання 5  Прочитайте визначення про безособові слова (ст. 48) й виконайте вправу № 107.

Завдання 6 Виразно прочитайте вірш В. Бичка «Українська мова». Яка діє­слівна форма в ньому переважає? Що таке дієприкметник? Чим він відрізняється від інших дієслівних форм?

УКРАЇНСЬКА МОВА
Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня —

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована.

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

 В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана.

І аж до скону залишена

 В серці моїм.

Завдання 7 Порівняння дієприкметника й прикметника

 У поданих словосполученнях замініть дієприкметники прикмет­никами і запишіть паралелі. Чим відрізняються ці форми між собою?

Зразок: Занесена дорога — чиста дорога.

  зеленіюче поле
  застелений стіл
  прикриті страви

Завдання 8  Прочитайте речення, поясніть розділові знаки. Назвіть дієпри­слівники в цих реченнях.

1. Сонце спускалося до обрію, заливаючи багрянцем далекі поля й переліски (І. Цюпа). 2. За Ташанню по ярах шуміли, спадаючи, весняні води (Г. Тютюнник). 3. Не взявшись за сокиру, хати не зро­биш (Нар. творчість).

Домашнє завдання
1. Вивчити матеріал &11,с.46-50.
2. Виконати вправу № 108, с.49.
3. Виконати завдання, перевірити свої знання, переглянути відео:

УРОК № 75                                                              
             Двадцять  шосте травня 
              Класна робота
Тема уроку.  Складні випадки узгодження й відмінювання числівника.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

Посилання на підручник: 

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net, сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему   уроку
Завдання 2 Опрацюйте навчальний  матеріал, складіть коротенький конспект на тему: «Система відмінкових парадигм чис­лівника».

Числівники характеризуються великою системою відмінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а по­рядкові за відмінками, родами й числами.

У системі кількісних числівників можна виділити групу чис­лівників, що мають особливі форми тільки називного — знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато, мало, чимало, немало) та окремі дробові числівники (півтора, пів­тори, півтораста). У інших відмінках числівники півтора, півто­ри, півтораста не змінюються; переходять на систему відмінюван­ня власне кількісних числівників усі збірні числівники, крім обоє.

Власне кількісні числівники і дробові числівники та деякі неозначено-кількісні (кільканадцять, стонадцять, кількадесят, кіль­касот) виступають у формах усіх відмінків. Можна виділити кілька типів відмінювання їх.

1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються як займенники той, та, те. У непрямих відмінках їхні закінчення збігаються із закінченнями прикметників твердої групи (крім родового й орудного відмінків жіночого роду): одного, одних.

2. Числівники два, три, чотири в непрямих відмінках мають од­накові закінчення (крім знахідного й орудного): двом, трьом.

3. Числівники від п'яти до тридцяти, а також від п'ятдесяти до вісімдесяти та кільканадцять, стонадцять, кількадесят становлять один тип відмінювання. У складних числівниках змінюється тільки друга частина: одинадцятьма, п'ятдесятьох.

4. Числівники сорок, дев'яносто, сто в непрямих відмінках мають флексію -а: (на) сорока, ста одному, дев'яноста трьох.

5. Складні назви сотень двісті, триста... дев'ятсот змінюються в обох частинах: двомстам, чотирмастами.

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як імен­ники в однині: тисяча — за системою відмінювання іменників І відміни мішаної групи; мільйон, мільярд — як іменники II від­міни твердої групи; нуль — як іменники II відміни м'якої групи.

7. Дробові числівники відмінюються в обох частинах; чисельникове слово змінюється як кількісний числівник, а знаменникове — як порядковий номер: одна друга, одної другої, одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій. Керований іменник при цьому не змінюється: дві треті гектара, двом тре тім гектара, двох третіх гектара, дві треті гектара, двома третіми гектара, (на) двох третіх гектара.

8. З усіх збірних числівників повну систему відмінкових форм має слово обоє, що змінюється як числівник два: обоє, обох, обом, обох і обоє;, обома, (на) обох.

За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька і багато, небагато, якщо вони поєднуються з імен­никами, які означають конкретні предмети, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, багатьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.

У складених кількісних числівниках відмінюється кожне сло­во: сто п'ятдесят вісім, ста п'ятдесяти восьми (вісьмох), ста п'ятдесяти восьми (вісьмом) і т. д.

Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. Числівник третій відмінюється, як прикметник м'якої групи, усі інші порядкові числівники відмінюються, як прикмет­ники твердої групи.

У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: двісті п'ятдесят сьомий.

У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому відмінку: сьомого січня, перед двадцять другим лютого.

Завдання 3 Перегляньте відеоуроки, доповніть конспект цікавою й корисною інформацією. 
Завдання 4  Опрацюйте & 8,9  підручника, с. 36-44
Завдання  Виконайте вправи № 68, 75
Завдання 6  Складіть конспект. 
Числівник один (одна, одно, одне) узгоджується з іменником у роді, числі і відмінкуодин крок, одна команда, одне озеро, одні друзі; одній подрузі, однією (одною) подругою і т. д.
Числівники два, три, чотири підпорядковують іменники, які стоять при них у формі називного відмінка множини (часто з наголосом родового відмінка однини): два столи, три гривні, чотири мішки, дві сестри.
Числівники п’ять, шість, сім і т. д. керують іменниками в родовому відмінку множинип’ять сторінок, шість аркушів, сім днів, тридцять сім партизанів, п’ятсот п’ятдесят вісім тисяч гривень.
Мішані числа, що включають в себе елемент з половиною, з чвертю:

·         керують називним відмінком множини, якщо вони стоять при числівниках два, три, чотири: два з чвертю метри, два з половиною кілограми, три з чвертю кілометри; 

·         від п’яти і більше такі числівники керують родовим відмінком множинип’ять з половиною кілометрів, сорок з половиною процентів, п’ять з чвертю діб; 

·         інші мішані дроби, у яких назва дробу приєднана до цілого числа сполучником і, керують тільки родовим відмінком однинип’ять і одна п’ята кілометра, дванадцять і три сьомих кілограма, вісім і сім дев’ятих гектара.

Деякі іменники (типу киянин, подолянин, селянин), іменники четвертої відміни, іменник друг, а також іменник чоловік у значенні лічильного слова при числівниках два, три, чотири приймають форму родового відмінка однини: два громадянина, три киянина; прибуло всього лиш три чоловіка; два імені, три поросяти.
У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками як прикметникидвох хлопців, чотирьом робітникам, дев’яти (дев’ятьом) школам; двадцяти семи комбайнів; двадцятьма вісьмома комбайнами.
При складених числівниках іменники вживаються у формі, яка підпорядковується останньому компонентові числівникавісімдесят три робітники, чотириста двадцять п’ять піонерів.
У сполученні зі збірними числівниками іменники вживаються в формі родового відмінка множинидвоє дітей, п’ятеро хлопців, семеро поросят.
При числівниках обидва, обидві іменник виступає у формі називного відмінка множиниобидва таланти, обидві армії.
Числівник півтора сполучається з іменниками чоловічого і середнього роду в формі родового відмінка однинипівтори з такою ж формою іменників жіночого роду: півтора року, півтора відра; півтори години.
Числівники в називному відмінку (а при назвах неістот також у знахідному) разом з іменниками утворюють неподільні сполучення. Такі кількісно-іменні сполучення в реченні виступають у ролі одного члена:

·         підмета
Земля ятрилась ген на виднокрузі;
Ми йшли на смерть за втрачені мости.
Два журавлі над нами – двоє друзів –
Тепло весни несли через фронти
(М. Ткач);

·         додатка: 
Як великою вже стала,
я сім плахт поначіпляла
(Л. Глібов);

·         присудка: 
Перегон до Фастова був кілометрів з дванадцять (Ю.Смолич);

·         обставин: За двадцять кроків від хати росла груша (І.Нечуй-Левицький);
Сім год мак не родив і голоду не було (Н. пр.).

В інших відмінках числівник узгоджується з іменником, оскільки його атрибутивність посилюється, і виражає синтаксичну функцію означення: Після відповіді Богдан Петрович трьома – п’ятьма запитаннями перевірив Маркові знання.
У сучасній українській літературній мові, особливо у мові періодичної преси, під впливом професійної і частково офіційно-ділової мови закріплюється вживання числівників, синтаксично слабо пов’язаних з іменниками, наприклад: «ГАЗ-69», «ТУ-154», Т-150К.
ПРОЧИТАЙТЕ!!!!  ЗАУВАЖЕННЯ ДО ДЕЯКИХ ЧИСЛІВНИКІВ
Один, одні, самий, самі
В українській мові числівники один, одна, одне, одні мають або кількісне значення:

·         «З одного вола двох шкур не деруть» (прислів’я);

·         «Ой одна ж я, одна, як билиночка в полі» (Т. Шевченко),

— або значення займенника якийсь:

·         «В одній долині під горою високий явір зеленів» (Л. Глібов).

Але ці числівники не мають значення займенників самий, сама, саме, самі, як у російській мові: «Он выбежал в одном белье». Однак трапляється читати не тільки в сучасних газетних і журнальних статтях, а навіть у художніх творах: «Вона вийшла в одному жакеті», «Одні старі залишилися в селі».

Українська класична література й народне мовлення в таких випадках користувалися здебільшого займенниками самий, сама, саме, самі:

·         «Самий борщ та борщ, без нічого як щодня їсти, то хіба наїсися?» (казка);

·         «Зосталися самі вишкварки» (М. Номис);

·         «Самі діти в хаті сидять, а батьки кудись пішли» (з живих уст).

Отож авторам наведених вище двох фраз слід було написати: «Вона вийшла в самому жакеті», — бо фраза з висловом в одному жакеті дає змогу припускати, що жінка носить часом і по два-три жакети; «Самі старі залишилися в селі», бо тут ідеться не про кількість людей, що залишилися в селі, а про їхній вік.

Другий та інший
Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати, а другі з нього сміялись», — М. Коцюбинський).
У сучасній українській мові повелося вживати цього слова тільки як порядкового числівника, користуючись для другого значення займенником інший: «Війна є продовження політики іншими засобами». Часом цим займенником надуживають і ставлять його там, де без числівника другий не обійтись: «Від цього берега до іншого буде не більше як двадцять метрів; невже не перепливеш?» Тут неодмінно треба поставити слово другий: «Від цього берега до другого…», — бо в річки два береги — один і другий. Займенник інший інколи надає фразі характеру віддаленості: «Де на інших берегах і ростуть кущі, а тут, у нас, — голісінько» (з живих уст).
Пара й кілька
«Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. Так сказати по-українському не можна, а слід: «Позич мені на кілька день (днів) (на два-три дні, на які два дні) гроші»; «Зустрінемось через кілька день (днів) (через два-три дні, через які два дні)».
Числовий іменник пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові речі — пара чобіт, пара білизни («Йому Дідона підослала… штани і пару чобіток». — І. Котляревський), людей, чимось між собою пов’язаних («Цвіт лине, лине і закриває закохану пару». — Леся Українка) , худобу («Ой на тобі пару волів лисих». — «Материалы и исследования» П. Чубинського).

Завдання 7 Запишіть і запам’ятайте!

Збірні числівники можуть уживатися з іменниками:

1)   назвами осіб чоловічої статі: троє сусідів;

2)   середнього роду ІV Ві: четверо малят;

3)   із займенниками ми, ви, вони: нас було п'ятеро;

4)   назвами парних предметів: двоє саней;

5)   збірні числівники не сполучаються з іменниками жіночого роду.

Завдання 8 Знайдіть помилки у вживанні числівників. Запишіть правильно.
1. Я посадив п'ятеро акацій.
 2. Вітаю з п'ятидесятиріччям.

3. У місті відкрито 2 ясла.

Завдання 9  Запишіть цифри словами — кількісними і (де потрібно) збірними числівниками; поставте в потрібній відмінковій формі імен­ники, розкриваючи дужки.

2 (день, кімната, вікно, ножиці); 3 (звук, троянда, двері, село), 10 (дзвінок, жінка, ложа, сани), 12 (ріка, маля, калина, граблі).

Завдання 10 Відредагуйте подані речення.
   Микола приніс двоє відер води. У класі знаходиться двадцять три дівчат. Я купив троє книжок. На початку двадцяте століття з’явився український переклад Біблії. Треба поспішати, уже дві години. Музей зачиняється в шість годин. Вони пробігли дві десятих кілометрів. Три брата зустрілися після довгої розлуки.
Домашнє завдання:
1. Вивчити теоретичний матеріал & 8, 9с. 36-44.
2. Виконайте завдання, перевірте свої знання, перегляньте відео й отримайте інформацію: 
3. Виконати вправу  № 78

УРОК № 74                                                              
             Двадцять  шосте травня 
              Класна робота
Тема уроку.  Числівник. 
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.

Посилання на підручник: 

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net, сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему   уроку

Завдання 2. Повторіть матеріал.

Числівник – самостійна, повнозначна частина мови, що означає кількість однорідних предметів, порядок їх при лічбі, частину від цілого або абстрактну математичну кількість.
За будовою числівники поділяються на : прості, складні й складені.
Прості числівники мають один корінь: один – десять сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд, двійко, трійко, півтора, півтори, декілька  тощо.
Складними  називають  числівників, що мають два корені: п’ятдесят – дев’яносто, двісті – дев’ятсот, півто­раста, кількадесят, кількадесятеро, кількасот.
Складеними називають  числівники утворені з кількох простих і складних числівників: двадцять шість, триста сімдесят чотири, дві тисячі п’ятсот сорок три, мільйон триста вісімдесят сім тисяч сто дев’яносто шість. До складених належать також дробові числівники: три четвертих, сім цілих одна десята, десять цілих двадцять чотири сотих.
Завдання 3  Перегляньте відео:
Завдання  4 Виконайте вправи: 69 (усно);

                                                      67, 70 (письмово) 

Домашнє завдання:

Виконати тести

1.    Числівник – це самостійна частина мови, яка вказує на :
А) дію або стан;
Б) ознаку предмета;
В) предмет чи особу;
Г) число, кількість предметів, їх порядок при лічбі.

2.Числівники за значенням поділяються на :
А) прості й складні;
Б) збірні й дробові;
В) кількісні  й порядкові;
Г) кількісні й складені

3. Числівники за будовою поділяються на:
А) прості  й дробові;
Б) складні й кількісні;
В) прості, складні й складені;
Г) складні й складені.

4. Порядкові числівники змінюються за:
А) родами і числами;
Б) родами, числами і відмінками;
В) відмінками;
Г) родами і відмінками.

5. У якому рядку всі числівники – кількісні?
А) перший, другий,чотири, третій;
Б) десятеро, сьомий, двадцять, вісім;
В) одна, десять, три, сорок;
Г) двохсотий, триста один, дев’ятий, чотириста.

6. У якому рядку всі числівники вжито в родовому відмінку?
А) одного, одної восьмої, одної, одних;
Б) семи, одній сьомій, сімом, шістьом;
В) дев’яноста, сорока, ста, двом;
Г) п’ятдесяти, десятьох, двомстам, трьома.

7. У якому рядку всі числівники  за будовою складні?
А) тридцять, одинадцять, вісім, сорок два;
Б) двадцять, сто три, п’ятсот, сімсот один ;
В) сімдесят чотири, триста, дванадцять, дев’ять;
Г)п’ятдесят, п’ятсот, сімдесятий, дев’ятнадцять.

8. Вкажіть речення, в якому вжито числівник.
А) Четвірка друзів вирушила в мандри.
Б) У цьому місті я живу п’ятнадцятий рік.
В) Юрко отримав за контрольну роботу шістку.
Г) На майже голих гілках висіло з десяток останніх яблук.

9. Вкажіть ряд числівників, у кожному з яких пишеться –ь-:
А) тр..ох, десят..ма, п’ят..ом;
Б) дев’ятнадцят.., чотир..мастами, шістдесят..;
В) вісім..сот, п’ятнадцят..ма, дев’ят..мастами;
Г) п’ят.., вос..мому,вісім..

10.  Вкажіть, який порядковий числівник відмінюється, як прикметник м’якої групи.
А) другий;
Б) третій;
В) п’ятий;
Г) четвертий.

11. У якому рядку всі числівники -  збірні?
А) двісті, троє, шістдесят;
Б) четверо, сорок, дві восьмих;
В) п’ятеро, троє, десятеро;
Г) п'ятнадцять, сім других, сьомий.
12. У якому рядку всі  слова  -  числівники?
А) п’ять, семеро, сто сорок один;
Б) троє, вдвоє, потроїти;
В) одна третя, восьмисотий, двоповерховий;
Г) двадцятий, тридцять п’ять, по-перше.


УРОК № 73

          Дев’ятнадцяте  травня

           Класна робота
Тема уроку.  Прислівник. Ступені порівнянняРМ № 5. Контрольне есе.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net, сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему   уроку
Завдання 2   Опрацюйте  теоретичний матеріал, складіть конспект.

Прислівник — це повнозначна незмінювана частина мови, що ви­ражає ознáку дії, стану чи ознáку якості або предмета.

Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (О. Гон­чар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покачувало (М. Олійник).

Прислівник може також пов'язуватися з прикметником або ін­шим прислівником, служачи для вираження ознáки якості в ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля; Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий (О. Досвітній).

Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) напра­во, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво (Леся Українка). Менш типо­вою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу (О. Гончар).

Завдання 3  Виконайте вправу № 56 (усно)

Завдання 4 Законспектуйте, запам’ятайте правила (с. 33)  

Завдання 5 Робота з підручником.

  Прочитайте. Зафіксуйте способи творення ступенів порівняння  прислівників (с.34), а також законспектуйте матеріал, поданий нижче. 

При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: г, к, з´ при сполучен­ні із суфіксом -ш- змінюється на жч: дорого — дорожче.  С змінюється на шч (на письмі щ): високо — вище. Суфікси -ок-, -ек-, -к-, -ик- при творенні форм ступенів порівняння випадають: глибокий — глибший. Деякі прислівники вищого й найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре — краще — найкраще.

Завдяки такій близькості значень прості та складені форми ступенів порівняння прислівників є граматичними синонімами. По­рівняйте: Найгрізніше мовчить гроза (Л. Симоненко) — Найбільш грізно мовчить гроза. Проте вживаються вони неоднаково: прості форми — загальновживані, складені — вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях: У стислому переказі зміст передається більш коротко, ніж у докладному. Найбільш повно правила орфографії викладено в «Українському правописі».   

Завдання 6  Перепишіть. Розкрийте дужки, утворивши найвищий ступінь прислівників.

Граніт (часто) залягає глибоко в землі. 2. А сонце спускається все (низько та низько), наближається до гори все (багато та бага­то) (Панас Мирний). 3. Усі притихли і (пильно) розглядали людську постать, що наближалася (Г. Тютюнник).

Завдання 7 Виконайте вправу 60 . З двома словами (на вибір) складіть речення.

Завдання 8  Виконайте вправу № 60, с.34
Завдання 9 Виразно прочитайте вірш А. Близнюк. Знайдіть прислівники,  зверніть увагу  на те, як вони  увиразнюю цей поетичний твір?
Ще так ніколи не цвіли сади
Беззахисно... І так беззастережно...
І серце так не билося бентежно...
Ще так ніколи не цвіли сади...
Ще так ніколи не цвіли сади.
Первісно, первозданно, первоцвітно...
На серці не було ще так блакитно...
Ще так ніколи не цвіли сади.
Ще так ніколи не цвіли сади,
Ще не були такі солодкі сльози,
Ще не гриміли так зловісно грози...
Навіщо в червні зацвіли сади?
Домашнє завдання
І. Вивчити теоретичний матеріал & 7, с.33-35  та  конспекта.
ІІ. Виконати вправи № 62, 63(с.34-35).

УРОК № 72

                                                        Дев’ятнадцяте  травня

                                                                    Класна робота                                                                       

Тема уроку.  Прикметники, що перейшли в іменники.  
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019, с. 28-32
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net, сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему  уроку.
Завдання 2. Прочитайте й запишіть речення. Поставте питання  до виділених слів, визначте частину мови. Поміркуйте,  чи до однієї частини мови належать слова? Якщо ні, то чому?
1. Важливо приймати рішення з думкою про майбутнє.
2. Майбутнє рішення стосується усіх нас.
Подумайте, чому    в одному з поданих речень виділене слово вважається іменником, а в іншому – прикметником.
Завдання 3. Опрацювання теоретичних відомостей.
Прочитайте матеріал, складіть конспект.  Речення-приклади запи­шіть.

Перехід прикметників в іменники, або їх субстантивація, відбувається тоді, коли прикметники втрачають власні ознаки й починають  виконувати функції іменників, виступаючи в реченні в ролі підмета чи додатка. Субстантивовані слова можуть мати при собі означення. Наприклад: Вони стояли мовчазні, вдивляючись у далеке минуле своє і своїх батьків, і линули думкою в майбутнє (О. Довженко). У цьому реченні слова минуле і майбутнє виступають додатками, крім того, до слова минуле є два означення — далеке і своє. Старі правду кажуть: два хитрих мудрого не переважають. Тут старі, два хитрих — підмети, мудрого — додаток.

Субстантивація прикметників може бути повна і неповна.
При повній субстантивації прикметник повністю втрачає свої ознаки й вживається лише як  іменник: набережна, пальне, Рівне, Ніжин.
    При неповній субстантивації прикметники можуть називати як предмет, так і його ознаки: хворий, бідний, рідний, старий, старший, малий, полонений, подорожній, їздовий, колискова, сліпий, кривий, пряма, минуле, майбутнє, прийдешнє.

Прикметники, набуваючи іменникового значення, зберігають прикметникову систему відмінювання за відмінками й числами, але втрачають здатність змінюватися за родами.

Субстантивовані прикметники відповідають на питання хто? що?

Завдання 4. Аналіз прикладів

Проаналізуйте приклади. Два речення (на вибір) запишіть. У якому з них прикметник перейшов в іменник?

1. Набережна була осяяна місячним світлом. Набережна вулиця була популярним місцем для зустрічей.

2. Кошовий отаман був дуже сміливий. Кошовий наказав усім на­вести порядок.

3. Він попросив чайну ложку. Згодом вони зайшли в чайну.

Завдання 5. Виконайте вправу 34(с. 24)
Завдання 6. Перепишіть речення. Підкресліть прикметники, що перейшли в іменники.

1. Ще звечора прийшло на хутір повідомлення, щоб усі військо­возобов’язані з’явились до військкомату (Ю. Збаницький). 2. Старі поїхали додому, а молоді зостались на своїм полі господарювати (Панас Мирний). 3. Почало з’являтися на столі і печене, і смажене, і варене

(М. Стельмах). 4. Якось до старого вчителя сільської школи зайшов прославлений майстер урожаїв — ланковий Іван Семенович (Ю. Яновський). 5. Ввічливий голос чергової відповів, що легкова машина зараз виїде (Б. Собко). 6. Чекають воїнів кохані, батьки і сестри юних ждуть (В. Сосюра). 7. Щасливих на вдачу і доля не б’є (П. Усенко).

Домашняє завдання
І. Вивчити матеріал уроку.
ІІ. Написати  есе на тему: «Явище природи, яке  викликало в мене  найбільше захоплення і здивування», використовуючи прикметники різного ступеня ознаки, зокрема й прикметники, що перейшли в іменники.

 

УРОК № 71          Дванадцяте січня

                              Класна робота
Тема уроку.  Синонімічні способи вираження різного ступеня ознаки, використання   прислівників дуже, вельми, занадто, мало, вкрай, зовсім, особливо, трохи, дещо, злегка та ін., вживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб’єктивної оцінки (величезний, манюсінький, тонкуватий, завеликий, старенький, предобрий).
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019, с. 28-32
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net, сторінка у Viber
Завдання 1. Запишіть дату й тему уроку.
Завдання 2. Прочитайте вислів про рідну мову П. Грабовського. Яку думку поет підкреслює, використовуючи ступінь порівняння прикмет­ника?

Рідна мова на чужині

 Ще милішою стає.

Завдання 3. Повторення

Прочитайте визначення. Наведіть власні приклади (запишіть у зошит).

Синоніми — це слова, різні за звучанням, але однакові (лелека, чорногуз, бусол, бузько) або близькі (гарний, хороший, красивий, вродливий, гожий, чудовий, прекрасний) за значенням.

Завдання 4Цікаві факти про українську мову

Прочитайте і запишіть.

 В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «гори­зонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

Завдання 5. Робота за підручником

Прочитайте теоретичний матеріал (& 6, ст. 31). Назвіть інші способи, крім ступенів порівняння прикметників, вираження різного ступеня ознаки.
Завдання 6. Виконайте вправу № 51 (письмово).
Завдання 7Робота з таблицею

Розгляньте таблицю і  способи вираження різ­ного ступеня ознаки, крім ступенів порівняння прикметників. Наведіть свої приклади і запишіть.                      

Інші способи вираження різного ступеня ознаки

Синонімічні

 

Приклади

Використання   прислівників   

  Дуже, вельми, занадто, напрочуд, вкрай,      зовсім, трохи, надзвичайно,

 не в міру, особливо, мало, дещо, злегка та ін.

Дуже великий, занадто помірний, зовсім блідий, злегка похмурий, ледве помітний

Уживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб'єктивної оцінки

Суфікси:  - ува-, -ав-, - еньк-, - енн-, - езн-, - ющ-...

 префікси:  все-, пре-, за-, над-... 

Маленький, величезний, пристар­куватий, низькуватий, предобрий, ультрамодний

Повторення слів

 

Далекий — далекий, ясний — ясний, рудий — рудий

Завдання 8.  Прочитайте пам'ятку. Пригадайте, що не всі якісні прикметники можуть
мати ступені порівняння. Запишіть.

 До такої групи належать:

а) прикметники, що мають семантичну ознаку абсолютного по­рогу інтенсивності (босий, сліпий, німий, голий, мертвий;

б) прикметники, що позначають ознаки предметів на основі кольорової схожості до інших предметів (кремовний, шоколад­ний, лимонний);

в) прикметники, що позначають ознаки мастей (буланий, воро­ний, карий);

г) прикметники, що переходять у розряд якісних (батьківська (любов), ворожий (погляд);

д) складні, якісні прикметники (білобокий, світло-коричневий, яскраво-синій).

Завдання 9. Виконайте творчу роботу:

1. Замініть подані прикметники вищого та найвищого ступенів си­нонімічними способами вираження різного ступеня ознак. Скла­діть з ними речення і запишіть.

Найрідніший, більш високий, найбільш активний, вищий, менш похмурий, яскравіший, найгарніший.

2. Наведіть приклади до поданих зразків вираження різ­них ступенів ознак (письмово).

  Більш-менш точний —

  В міру обережний —

  Прадавній —

  Злегка солонуватий —

  Занадто довгий —

  Надзвичайно вродливий —

  Жовтавий —

  Довжелезний —

  Всемогутній —

  Задовгий —

  Надскладний —

  Архінеобхідний —

  Супермодний —

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

І. Вивчити теоретичні  відомості & 6, ст. 31 та конспекту, складеного під час уроку.
ІІ. Виконати вправу № 52, с. 31
ІІІ. Виписати синоніми до слів: праця, ходити

УРОК № 70                                                               

Дванадцяте  травня
Класна робота
Тема уроку.  Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net, сторінка у Viber
Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему   уроку
Завдання № 2. Прочитайте матеріал, складіть конспект.
  Усе пізнається в порівнянні – є щось краще, щось гірше, а щось і просто нікуди не тулиться… Щоби виражати якісні відношення між предметами і явищами, мова створила для нас ступені порівняння.
     Їх можуть утворювати якісні прикметники і прислівники. Про прислівники поговоримо  згодом, а зараз про прикметники... Так от,   якісні прикметники при зіставленні предметів можуть вка­зувати на неоднакову міру тої самої ознаки: світлий, світліший, найсвітліший; розвинений, більш розвинений, найбільш розвине­ний. Через те вони, крім звичайної форми, мають ще два ступені порівняння: вищий і найвищий.

          Вищий ступінь прикметника означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому, наприклад: Дніпро довший від Бугу. Свинець важчий за олово. Чавун легший, ніж сталь.

Прикметники вищого ступеня в українській мові вживаються зі словами за, від, ніж, як, проти:

1. Хрін від редьки не солодший (а не: «Хрін рідьки не солодший»).  2. Солом’яна згода краща за зо­лоту зраду (3 нар. т в.). 3. Немає мудріших, ніж народ, учителів (М. Рильський).

          Найвищий ступінь прикметника означає, що в одному пред­меті є найбільше певної якості: 1. Гора Джомолунгма найвища з-поміж усіх гір земної кулі. 2. Найглибшою у світі є Маріанська западина. 3. Найбільше добро в кожного народу — це його мова (Панас Мирний).

Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, оскільки вони самі вказують уже на якусь мірку якості: препоганий (дуже поганий), страшнючий (надзвичайно страшний), здоровенний (дуже великий), тонесенький (дуже тонкий).

Не утворюються ступені порівняння й від таких прикметників, як босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий, світло-зелений, кисло- солодкий тощо (За І.П. Ющуком).

Є дві форми ступенів порівняння прикметників: проста й скла­дена.

1. Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників тво­риться за допомогою суфіксів -іш або -ш-.

При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса  -іш  основа прикметника залишається без зміни: стрункий — стрункіший, слизький —- слизькіший, тугий — тугіший.

При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса ш основа прикметника може зазнавати певних змін, а саме:

а) суфікси -к-, -ок-, -ек випадають: солодкий — солодший (солод+ш+ий), глибокий — глибший, далекий — дальший;

б) кінцеві приголосні основи г, з, ж разом із суфіксом -ш- змі­нюються на жч (г, з, ж + ш-жч): дорогий — дорожчий, близь­кий — ближчий, дужий — дужчий; винятки: легкий — лег­ший, довгий — довший;

в) кінцевий приголосний основи с разом із суфіксом -ш- змі­нюється на -щ-: високий — вищий, товстий — товщий або товстіший.

В інших випадках основа прикметника залишається без зміни (багатий,— багатший, молодий — молодший).

Вищий ступінь кількох прикметників утворюється від інших основ, а саме: добрий, хороший — ліпший, кращий; гарний — кра­щий; поганий — гірший; великий — більший; малий — менший.

2. Проста форма найвищого ступеня прикметників утворюється від простої форми вищого ступеня додаванням префіксів най-, щонай-, якнай-: стрункіший — найстрункіший, швидкий — найшвидший, нижчий — найнижчий, кращий — щонайкращий, гірший — якнайгірший.

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння при­кметників в українській мові вживається рідко — переважно в науковому й офіційному стилях. Вона утворюється за допомо­гою слів більш, менш, найбільш, найменш, які ставляться перед звичайною формою прикметника: рішучий — більш рішучий, найбільш рішучий; світлочутливий — менш світлочутливий, найменш світлочутливий (За І. Ющуком).

Завдання 3.Прочитай теоретичний  матеріал & 6  с.28 -31, доповніть ним конспект.  Завдання № 4 Краще засвоїти тему  можна, переглянувши відеоматеріали за посиланням  https://www.youtube.com/watch?time_continue=6&v=XRiYNjcn6xY&feature=emb_logo
ВАЖЛИВО!  ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Вживання слів     кращий – найкращий

Завдання 5. Тренувальні вправи
1.  Запишіть речення, розкриваючи дужки, так, щоб прикметник мав форми:

 у І абзаці — вищого ступеня (просту); у II абзаці — найвищого ступеня (просту); у III абзаці — вищого і найвищого ступеня (складену). Рід, число і відмінок визначайте за зв’язком з іменником. З'ясуйте, у яких реченнях форма вищого або най­вищого ступеня вживається в складі порівняльного звороту або з підсилювальною часткою чи прислівником.

 І. 1. У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був (великий) із багатств (В. Земляк).

2. Кілька днів тому в бою я втратив свого (дорогий) друга (А. Гайдар). 3. Чи то цвіт біліється рясний, Чи з-під хустки сивина вдовина? Чи зоря проміниться (високий), Чи сльозин­ки трепетний наплив? (В. Коломієць).

ІІ. 1. На якійсь відстані від лісу з’явилося твоє людей. Тепер вони здавалися значно (великий) 

(Я. Колас). 2. За всі слова (дорогий) мить мовчання, Коли шумлять смерекові ліси... (М. Ткач).

ІІІ. 1. Облога Дніпра ставала ще (відчутний і вражаючий) (Я. Баиі). 2. За життя родичів дівчина зазнала (добрий, ліпший) ча­сів (ЛесяУкраїнка).

2. Від поданих прикметників утворіть форми вищого й найвищого ступенів. Складіть з ними речення і запишіть.

Бадьорий, густий, дужий, високий, гарний.

3. Чи можна утворити ступені порівняння від поданих прикмет­ників? Чому? Відповідь дайте письмово.

Босий, німий, гіркуватий, зелененький, старезний, вороний, кисло-солодкий, прадавній, замалий.

4. Перепишіть речення, утворіть ступені порівняння прикмет­ника, що в дужках, і поставте розділові знаки.

1. Світу (милий) краю (теплий) за рідну сторону нема (М. Ткач). 2. Ще (струнка) стала тополинка була вже (висока) за всіх дівчат що підходили до них (О. Іваненко). 3. В учителя він був одним з (дуже гарний) школярів між хлопцями — (дуже вірний) товаришем (С. Васильченко). 4. (Дуже велике) щастя — це боротьба за щастя свого народу. Ось як я розумію щастя дочко (В. Чемерис).

Завдання № 6 Запишіть у зошит
Найпоширеніші помилки
Помилкою є утворення ступенiв порiвняння прикметникiв за допомогою додавання слiв бiльш, менш, найбiльш, найменш до простої форми вищого ступеня.
Наприклад: бiльш холоднiший — бiльш холодний, найменш глибший — найменш глибокий.
Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за допомогою слова самий.
Наприклад: самий холодний —   (правильно) найхолоднiший.
Радимо вживати органічніші для української мови синтетичні форми вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників: довершеніший, простіший, найдорожчий, найкращий, найхолодніший, найвірогідніший.
Не можна вживати залежні від ступеньованого прикметника слова без прийменників за, відпорівняно з …  тощо  або без сполучника  ніж (аніж):

неправильно:

правильно:

добріший нього      

добріший за (від) нього

добріший порівняно з ним                                       

добріший, ніж він

розумніша всіх   

розумніша від всіх
розумніша, ніж всі

розумніша за всіх

мова милозвучніша інших                                      

мова милозвучніша за (від) інших

брат старший сестри       

брат старший порівняно з сестрою
брат старший проти сестри      

брат старший за (від) сестру(и)

Домашнє завдання
І. Вивчити матеріал & 6,  с.28 -32;
ІІ. Виконати  вправи №  47, с. 30.


Урок №  69       П’яте травня

                            Класна робота
Тема програми.  Морфологічна норма
Тема уроку.  Прикметник.  Відмінкові закінчення прикметників.
Підручник: «Українська мова»: (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net, сторінка у Viber
Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему  програми та уроку
Завдання № 2  Виразно прочитайте рядки вірша О. Забужко «Рідна мова». Знайдіть прикметники, визначте їх роль у цьому тексті
 Солов’їну, барвінкову,
 Колосисту – на віки –
Українську рідну мову
 В дар дали мені батьки.
 Завдання № 3. Уважно розгляньте картинку, пригадайте, що таке прикметник,  на основі цього матеріалу сформулюйте  визначення й  запишіть у зошит.

Завдання № 4.    Прочитайте теоретичний    матеріал & 5  с.23 -27.
Завдання №  5.  Виконайте (усно) вправу 0, с.23.
Завдання № 6. Опрацюйте матеріали «Зразки відмінювання прикметників», поданий  у підручнику( с.25), та

« Правила відмінювання прикметників», що знаходиться нижче, важливу інформацію про відмінкові закінчення запишіть у зошит.
    Ви вже знаєш, що 
прикметник – це частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиї?
    
Відмінювання прикметників  твердої групи чоловічого, жіночого та середнього  роду однини відбувається так:
                                                     чол.рід                    жін.рід              середній рід

Н.в. (хто?що?)                            високий                  червона            зелене       

Р.в.  (кого?чого?)                       високого                 червоної           зеленого  
Д.в.  (кому?чому?)                     високому                червоній           зеленому  
З.в.   (кого?що?)                         високий(ого)          червону            зелене
О.в.  (ким?чим?)                         високим                  червоною         зеленим
М.в.  (на кому?на чому?)          на  високому(ім  )  на червоній      на зеленому(ім)
    Відмінювання прикметників  твердої групи   множини відбувається так:
Н.в. (хто?що?)                          високі
Р.в.  (кого?чого?)                     високих
Д.в.  (кому?чому?)                   високим  
З.в.   (кого?що?)                       високі (их)                  
О.в.  (ким?чим?)                       високими       
М.в. (на кому?на чому?)          на високих  
    Відмінювання прикметників  м`якої  групи чоловічого, жіночого та середнього  роду однини 
відбувається так:
                                               чол.рід                жін.рід              середній рід
Н.в. (хто?що?)                     пізній                   осіння               безкрає  
Р.в.  (кого?чого?)                пізнього              осінньої             безкрайого
Д.в.  (кому?чому?)              пізньому             осінній               безкрайому
З.в.   (кого?що?)                  пізній(ого)          осінню               безкрає   
О.в.  (ким?чим?)                 пізнім                  осінньою            безкраїм
М.в. (на кому?на чому?)    на пізньому        на осінній           на безкрайому
    Відмінювання прикметників  м`якої  групи   множини відбувається так:
Н.в. (хто?що?)                      пізні 
Р.в.  (кого?чого?)                 пізніх 
Д.в.  (кому?чому?)              пізнім    
З.в.   (кого?що?)                  пізні(іх)  
О.в.  (ким?чим?)                 пізніми       
М.в. (на кому?на чому?)   на пізніх  

  У Р.в., Д.в. та М.в однини перед закінченням  прикметників  з основою на м'який  приголосний пишеться м'який знак: синього (Р.в.),  верхньому (Д.в.), на нижньому (М.в.).
       Кличного відмінка прикметники не мають.

Завдання № 7Виконайте (письмово) вправи № 38, 39   (с. 26)
Домашнє завдання
І.Вивчити матеріал & 5  с.23 -27;
ІІ. Виконати вправу № 40, с.27.


Урок №  68       П’яте травня

                          Класна робота

Тема уроку.   Дискусія на тему:  «Чи потрібно збирати й заощаджувати гроші?»

Підручник:  Українська мова: (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.– Київ: Генеза, 2018.

Посилання на підручники:

https://pidruchnyk.com.ua/394-ukrayinska-mova-zabolotniy-10-klas.html

Зворотній зв'язок:  сторінка у Viber

Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи, тему уроку.
Завдання 2  Ще раз прочитайте текст виступу (було домашнє завдання попереднього уроку). Визначте його комунікативне призначення , тему та мікротеми. Чи погоджуєтеся ви з думкою, висловленою в першому реченні?
ЯК НАВЧИТИСЯ ЗАОЩАДЖУВАТИ
Однією з важливих суспільних проблем є низький рівень фінансової грамотності. Ми вміємо заробляти, але часто неефективно розпоряджаємося заробленими коштами.
Процес заощадження - це не так про кошти, як про самодисципліну й цілеспрямованість. Заробити гроші - лише пів справи. Важливо не розтринькати їх на дрібниці, що інколи буває доволі складно. Тому для ефективного заощадження коштів потрібна сила волі. І не лише для того, щоб стримувати себе від імпульсивних покупок, що часто завдають серйозних збитків домашньому бюджету.
Робити з накопичення грошей самоціль і фанатично економити на всьому - теж не варто. По-перше, є небезпека перетворитися на скнару. По-друге, коли економиш на базових потребах й обмежуєш себе в елементарному комфорті, з’являється ризик «зірватися» через кілька місяців жорсткої економії й перестати відкладати кошти взагалі.
   Власне для того, щоб утримати баланс між марнотратством і скупістю, потрібна сила волі. Одне з основних завдань ще до початку заощадження - зрозуміти, навіщо це вам, і поставити перед собою чітку мету.
Навіщо заощаджувати? Цілі можуть бути різними. Хтось хоче поїхати влітку до моря, комусь бракує грошей для придбання ноутбука чи планшета, а хтось має намір купити авто. Є люди, що відкладають на самоосвіту чи освіту своїх дітей, на власну справу, житло чи забезпечену пенсію.
Заощадження - це передовсім корисна звичка, яку краще виховувати в ранньому віці. Але навіть за мінімального доходу ефект від заощадження буде відчутним
                                (3 довідника).
Завдання 3 З’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення виділених слів. Запишіть в зошит. З’ясуйте різницю між цими поняттями.
Завдання 4 Визначте, яку позицію займає автор тексту стосовно такого запитання: «Чи може накопичення грошей бути самоціллю?». Які аргументи він наводить для доведення своєї позиції?
Завдання 5 Ознайомтеся з поданими нижче довідкою та пам’яткою. Законспектуйте.
Довідка
Доказом може бути…; Можна навести інші приклади…; Моя думка з цього питання дещо інша…; Положення… видається сумнівним (непереконливим, викликає застереження); Теза про те, що.., недостатньо аргументована; Думка про… потребує більш ґрунтовної аргументації; Аргументи недостатньо переконливі, тому що…; Уявімо, що…; Приклад може бути витлумачений інакше, якщо…; От чому не можна погодитися…; Якщо основна думка така, то…; Припустімо, що…
Завдання 6  Ознайомтеся з пам’яткою, за потреби запишіть у зошит
Пам’ятка
Етапи дискусії
1. Виголосіть текст виступу, сформувавши свою позицію стосовно всіх чи декількох запитань. Наведіть аргументи, докази. Підсумуйте сказане.
2. Уважно послухайте думку інших людей . Зверніть увагу, які позиції у вас є спільними, з якими позиціями ви погоджуєтеся, а з якими - ні.
3. Висловіть свої міркування стосовно висловлених ними позицій, наведених аргументів, доказів.
З якими аргументами ви не погоджуєтеся? Наведіть контраргументи. На різних етапах дискусії
ви можете використати відповідні мовленнєві конструкції з довідки, поданої вище.
Завдання 7  Подискутуйте з батьками на тему: «Чи потрібно збирати й заощаджувати гроші?» стосовно таких запитань:
• Навіщо збирати гроші та де їх зберігати?
• На що витрачати гроші?
• Як і на чому можна заощаджувати?
• Чи повинні діти розповідати батькам, на що тратять свої кишенькові гроші?
Завдання 8  Підготуйте виступ. Виголосіть його:
 свої думки запишіть у формі голосового повідомлення чи вільного есе (7-10 речень). Письмову роботу надішліть на електронну пошту чи голосове повідомлення  -  у Viber.
Домашнє завдання
І. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника & 49,  ст.179-180.
ІІ. Повторити матеріал з теми «Прикметник» & 5, с.23-27 за підручником
«Українська мова» 11 кл. О.Заболотний, В.Заболотний
Посилання на підручник:


Урок №  67

Двадцять перше квітня

Класна робота

Тема уроку. Мистецтво відповідати на запитання.
Підручник: 1Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
2. Українська мова: (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.– Київ: Генеза, 2018.
Посилання на підручники:

https://pidruchnyk.com.ua/1233-ukrainska-mova-10-klas-shevchuk.html

Зворотній зв'язок:  сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи, тему уроку.
Завдання 2 Перегляньте ще раз відеоурок за посиланням, пригадайте, що повинна знати людина, щоб досконало володіти умінням спілкуватися з іншими.
Завдання 3  Опрацюйте теоретичний матеріал підручників “Українська мова” ( автор Заболотний О.В), с.183-184 та “Українська мова (автор  Шевчук С.В) таблиці № 119,120, с. 215-216
2. Складіть конспект видів запитань, поданих у вищевказаних таблицях.
Завдання 4  Виконайте письмово вправу  257, с.222 (підручник "Українська мова" автор С.В.Шевчук ) 

Домашнє завдання  
 Підготуватися до дискусії на тему: «Чи потрібно збирати й заощаджувати гроші?»
Завдання:
1. Прочитайте текст виступу. Визначте його комунікативне призначення, тему та мікротеми. Підготуйте відповідь на питання:Чи погоджуєтеся ви з думкою, висловленою в першому реченні?
ЯК НАВЧИТИСЯ ЗАОЩАДЖУВАТИ
Однією з важливих суспільних проблем є низький рівень фінансової грамотності. Ми вміємо заробляти, але часто неефективно розпоряджаємося заробленими коштами.
Процес заощадження - це не так про кошти, як про самодисципліну й цілеспрямованість. Заробити гроші - лише півсправи. Важливо не розтринькати їх на дрібниці, що інколи буває доволі складно. Тому для ефективного заощадження коштів потрібна сила волі. І не лише для того, щоб стримувати себе від імпульсивних покупок, що часто завдають серйозних збитків домашньому бюджету.
Робити з накопичення грошей самоціль і фанатично економити на всьому - теж не варто. По-перше, є небезпека перетворитися на скнару. По-друге, коли економиш на базових потребах й обмежуєш себе в елементарному комфорті, з’являється ризик «зірватися» через кілька місяців жорсткої економії й перестати відкладати кошти взагалі.
   Власне для того, щоб утримати баланс між марнотратством і скупістю, потрібна сила волі. Одне з основних завдань ще до початку заощадження - зрозуміти, навіщо це вам, і поставити перед собою чітку мету.
Навіщо заощаджувати? Цілі можуть бути різними. Хтось хоче поїхати влітку до моря, комусь бракує грошей для придбання ноутбука чи планшета, а хтось має намір купити авто. Є люди, що відкладають на самоосвіту чи освіту своїх дітей, на власну справу, житло чи забезпечену пенсію.
Заощадження - це передовсім корисна звичка, яку краще виховувати в ранньому віці. Але навіть за мінімального доходу ефект від заощадження буде відчутним (3 довідника).
2. З’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення виділених  слів (марнотратство,  скупість). Запишіть в зошит.З’ясуйте різницю між цими поняттями.

3. Визначте, яку позицію займає автор тексту стосовно такого запитання: «Чи може накопичення грошей бути самоціллю?». Які аргументи він наводить для доведення своєї позиції?
5. Подискутуйте з батьками на тему: «Чи потрібно збирати й заощаджувати гроші?» стосовно таких запитань:
• Навіщо збирати гроші та де їх зберігати?
• На що витрачати гроші?
• Як і на чому можна заощаджувати?


Урок №  66

          Двадцять перше квітня
          Класна робота
Тема уроку. Полемічні прийоми.
Підручник: Українська мова: (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.– Київ: Генеза, 2018.
Посилання на підручники:
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи, тему уроку.
Завдання 2  1. Прочитайте й законспектуйте  матеріал & 50, с.181-182.
Завдання 3  Перегляньте відеоурок за посиланням, занотуйте у зошит важливі моменти з теми.
Завдання 4   Запишіть у зошит значення  слова полеміка.
ПОЛЕМІКА, и, ж. (від грецького – військова майстерність). Дискусія в пресі, на диспуті, на зборах, зіткнення різних поглядів під час обговорення будь-яких питань.                
Завдання 5 Виконайте вправу № 447, с.182 (усно)
Завдання 6  Для додаткової інформації  скористайтеся підручником “Українська мова. 10 клас” (рівень стандарту) автор  Шевчук С.В., & 43, ст.207-208.  https://pidruchnyk.com.ua/1233-ukrainska-mova-10-klas-shevchuk.html
Домашнє завдання  
 І. Вивчити  матеріал  & 50 (автор Заболотний) або & 43, с.207-208 (автор Шевчук) 
ІІ. Виконати вправу № 445 (відповіді дати письмово).

Урок №  65

                      Чотирнадцяте  квітня

                         Класна робота
Тема уроку. Правила ведення суперечки.  Аргументи й докази.
Підручник: Українська мова: (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.– Київ: Генеза, 2018.
Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/394-ukrayinska-mova-zabolotniy-10-klas.html

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net  , сторінка у Viber

Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи, тему уроку.

Завдання 2  Прочитайте висловлювання, задумайтеся над цими словами. Чи поділяєте ви думку, висловлену О. Дюма?

   Як би добре ти не говорив, якщо ти говориш занадто багато, то в кінці кінців станеш говорити дурниці…(О. Дюма).
Завдання 3  Опрацюйте теоретичний  матеріал & 48  ст.174-179.
Завдання 4   Перегляньте відеоурок за посиланням, занотуйте у зошит важливі моменти з теми
Завдання 5   Виконайте  вправу  № 434 (усно);
Завдання 6   Запишіть у зошит правила ведення суперечки (що потрібно робити) та інший теоретичний матеріал;
- зверніть увагу на помилки в аргументації, випишіть  їх у зошит і запам’ятайте; 
  Завдання 7   Виконайте вправу 437(усно).         
   Для додаткового поповнення знань з цієї теми можна  скористатися підручником “Українська мова. 10 клас” (рівень стандарту) автор  Шевчук С.В., & 46, ст.209-216.
Завдання 8   Прочитайте текст, запам’ятайте
      Мистецтво суперечки відомо здавна. Грецький філософ Зенон називав су­перечку з метою переконання опонента тактикою розгорнутої долоні, а су­перечку заради перемоги — тактикою стиснутого кулака.

Культура ведення суперечки виявляється в тому, щоб не вести полеміку з людиною, яка не компетентна у цьому питанні, і тоді, коли це недоцільно.

Завдання  9   Прочитайте текст, складіть алгоритм «Правила ведення суперечки».
    Сьогодні не доводиться встановлювати закони Всесвіту. Але суперечки по­всякденно виникають і в XXI столітті. Дискусій неможливо уникнути, адже кожна людина на все має свою точку зору, іноді кардинально протилежну по­глядам інших людей. А свої переконання треба відстоювати. Ось і народжу­ються суперечки.

Однак у сучасному цивілізованому світі пріоритети в мистецтві ведення спору трохи змінилися. Якщо в Античності мистецтво суперечки полягало в майстерності відстоювати власну точку зору, то сьогодні правила ведення спору спрямовані на те, щоб у полеміці не втратити істину і залишити стосун­ки сперечальників в межах пристойності.

Мистецтво вести суперечку ґрунтується на трьох простих правилах:

      розпитувати свого опонента;

      вести з ним бесіду;

     уважно вислуховувати його докази.

Вступаючи в суперечку, людина повинна знати, що її переконання можуть бути помилковими. Тому важливіше не доводити свою правоту, а уважно ви­слуховувати й аналізувати докази опонента.

Якщо під час монологу Вашого співрозмовника він торкнувся питання, яке Вам необхідно уточнити, Ви можете перервати його промову, коротко перера­хувати свої докази або попросити його дещо Вам пояснити. Після того, як Ви висловитесь, слід нагадати опоненту, про що він говорив до того, як Ви його перебили.

Мистецтво вести суперечку полягає також і в умінні вибирати правильний тон дискусії. Інтонація голосу під час полеміки може бути різною: рішучої, ніжною, впевненою, м'якою. Але при цьому вона не повинна ображати Вашого опонента, принижувати його.

Перед тим як вступити в суперечку, необхідно точно визначити тему поле­міки, її сенс і мету. Якщо знехтувати цим правилом, Ви витратите час дарем­но. Перш ніж почати сперечатися, корисно буде уточнити поняття, про які буде вестися мова у полеміці. Дотримання, цього правила дозволяє уникати безглуздих ситуацій, коли суперечка виникає через те, що двоє по-різному ро­зуміють значення одного і того ж слова.

Необхідно також усвідомлювати, що суперечка — це спосіб пошуку істини, а не можливість виплеснути негативні емоції на свого супротивника. Тому Ви повинні чітко визначати для себе, з якими доказами суперника Ви згодні, з якими — ні, і які викликають у Вас сумнів.

Вести суперечку слід ввічливо і стримано. Це покаже, що Ви вихована лю­дина. Крім того, обґрунтовувати свою точку зору переконливіше за допомогою знань і логіки, а не за допомогою жестикуляції і буйства емоцій.

Якщо в ході суперечки було доведено, що Ваша думка помилкова, Вам необхідно визнати свою поразку.

Якщо в ході полеміки була доведена слушність Вашої думки, Ви повинні поводитися гідно, не демонструвати гордість і радість перемоги. Не знижуйте самооцінку свого опонента і не змушуйте його злитися чи ображатися.

На закінчення полеміки підбийте підсумки та оголосіть висновки, до яких Ви дійшли разом.

Домашнє завдання 
1. Вивчити матеріал  & 48, с. 174-179. 

2. Виконати  вправу № 441 (виберіть один із варіантів).




Урок №  64

                         Чотирнадцяте  квітня

                               Класна робота
Тема програми.  Практична риторика
Тема уроку. Суперечка як вид комунікації. Різновиди суперечки.
Підручник: Українська мова: (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.– Київ: Генеза, 2018.
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net  , сторінка у Vibe
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему програми й тему уроку.
Завдання 2  Ми продовжуємо вивчати  тему програми «Практична риторика» і наступні п’ять уроків будуть присвячені їй, тому пригадайте:
1. Що вивчає риторика?
2. Яка її роль у суспільному житті?
3. Як називається спілкування двох осіб з метою вирішення якоїсь проблеми?
Відповіді на питання можна знайти на сторінках вищевказаного підручника  && 9-13, с. 43-72.
Завдання 3  Прочитайте текст, випишіть виділені слова, запишіть їх значення, запам’ятайте

 Обов’язковим для сучасної людини є вміння компетентно обговорити жит­тєво важливі проблеми, доводити й переконувати, аргументувати, відстоювати свою точку зору, відкидати думки опонента, тобто володіти полемічною май­стерністю, мистецтвом спору або суперечки.

Будь-яка суперечка передбачає зіткнення думок або позицій. Кожна сторо­на активно відстоює свою власну точку зору і намагається розкритикувати точ­ку зору супротивника. Якщо немає такого зіткнення думок, то немає і самого спору, а є якась інша форма комунікації. Так, наприклад, проповідь, молит­ва, лекція, доповідь не є суперечками. Якщо аргументація з приводу якогось питання спрямована на людей, які нейтрально або позитивно (тобто некри­тично) ставляться до неї, то немає ніяких підстав вважати цю комунікативну ситуацію суперечкою. Отже, суперечка – це комунікативна ситуація, де наявне активне ставлення до позиції співрозмовника, що виражається в її критичній оцінці.

Завдання 4   Запишіть і запам'ятайте визначення.

Пропонент — це той, хто висуває, обстоює тезу. Без пропонента не може бу­ти ані спору, ані аргументативного процесу, оскільки спірні питання повинні бути кимось сформульовані і поставлені на обговорення. Пропонент може ви­словлювати власну думку або представляти колективну позицію з того чи ін­шого питання.

Опонент — другий обов’язковий учасник суперечки. Це той, хто заперечує, піддає сумніву істинність або слушність тези, яку висунув пропонент. Опо­нент може особисто брати участь у спорі або не брати участі в аргументативному процесі.

Аудиторія третій, колективний суб’єкт суперечки. Це колектив, який має свої переконання, свої позиції, точки зору з питання, що обговорюється. Вона є основним об'єктом аргументативного впливу в спорі.

  Поміркуйте, які слова допоможуть вам краще запам'ятати ці поняття?

      Пропонент — той, хто висуває тезу; пропонує щось.

Опонент — той, хто заперечує; виступає  із власною думкою.

Аудиторія — колектив, який має свої переконання

Завдання 5  Прочитайте матеріал & 47, с.171-174. На основі інформації, поданої у підручнику складіть таблицю «Різновиди суперечки».

        Для додаткового поповнення знань з цієї теми можна  скористатися підручником “Українська мова. 10 клас” (рівень стандарту) автор  Шевчук С.В., & 41-45 с.205-209
Домашнє завдання 
1. Вивчити матеріал   & 47  ( підручник “Українська мова. 10 клас” (рівень стандарту) Заболотний О).
2. Виконати вправу № 433 (усно).


Урок №  63    

  Дванадцяте квітня

Тема уроку.  Контрольна робота № 4 з теми «Морфологічна норма» (тести)

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net  , сторінка у Vibe

     Шановні учні! Ми з вами завершили вивчення теми «Морфологічна норма», тому підсумковим уроком є контрольна робота з цієї теми. Виконання її є обов’язковим. Поточні оцінки за виконані завдання  попередніх уроків і оцінка за контрольну – це тематична .

    Виконану роботу посилаєте для перевірки на мою електронну пошту чи на особисту сторінку у Viber

Завдання 1 Запишіть у зошиті дату, тему уроку.

Перший рядок            Дванадцяте квітня

Другий рядок              Контрольна робота №  4 з теми «Морфологічна норма»

Третій рядок                Початковий рівень

               Питання не переписувати, лише ставити його № і варіант відповіді .
Початковий рівень
1. Позначте рядок, у якому всі іменники – власні назви слід писати з великої літери і в лапках.
А сестра Єва, журнал Соняшник, місто Чернівці;
Б вірш Заповіт, книга Кобзар, пісня Цвіте терен;
В цукерки Ромашка, вулиця Каштанова, казка Ох;
Г кінотеатр Мрія, байка Вовк і Кіт, пес Йогурт;
2. Позначте рядок, у якому подано усі іменники спільного роду.
А білоручка, дармоїд, гуляка, нездара;
Б сірома, непосида, вереда, плакса;
В староста, листоноша, нероба, неук.
Г базіка, маля, бідолаха, нечупара.
3. Позначте рядок, у якому подано всі незмінювані іменники.
А листоноша, сирота, староста, нечупара.
Б Баку, Токіо, Київ, Кіото;
 В метро, поле, вікно, кашне;
 Г табу, інкогніто, портмоне, ревю.
4. Позначте рядок, у якому всі іменники мають форму лише множини.
А солі, води, сталі, грязі;
 Б Карпати, ножиці, окуляри, двері;
В іменини, канікули, макарони, вермішель;
Г ясла, заробітки, ночви, хащі.
 5. У якому рядку всі спільнокореневі слова є іменниками?
А Два, двійка, двоє, двоїтися, подвійний;
Б свіжий, свіжо, свіжість, свіжина, свіженький;
В овоч, овочерізка, овочесховище, овочівник, овочівництво;
Г сто, сотня, сотий, сотник.
6. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі орудного відмінка однини мають закінчення -ею, (-єю).
А межа, надія, перемога, робітниця;
Б тиша, площа, непосида, суддя;
В вельможа, лівша, дружина, левиця;
Г п'ятниця, сестриця, сім’я, теща.
Середній рівень
7. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі кличного відмінка мають закінчення – е.
А Петро, воля, Ілля, Катря;
Б брат, Дніпро, батько, вулиця;
В площа, осінь, рід, кінь;
 Г Київ, вчитель, місяць, ведмідь.
8. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення - а (я).
А Ясень, студент, млин, танець;
Б пароплав, майданчик, цукор, чай;
В Київ, іменник, вовк, долар;
Г Луцьк, Кривий Ріг, Конотоп, Зелений Клин.
9. Позначте рядок, у якому іменник зоря не є членом речення.
А Нічка розсипала зорі злотистії;
Б Зоре моя вечірняя, зійди над горою;
В Вечірня плакала зоря;
Г Сиплють ночі у тумани зорі сургучеві.
10. Закінчення -а у формі родового відмінка однини мають іменники.
А Вальс, теніс, футбол;
Б ліс, пісок, ситець, інститут;
 В Київ, Львів, Миколаїв, Дніпро;
 Г рок-н-рол, бокс, сік, принтер.
11.       Апостроф у формі орудного відмінка ставиться у таких іменниках.
А Повість, радість, ненависть, гордість;
Б любов, кров, мати, верф;
В піч, міць, ніч, мідь;
 Г січ, нехворощ, тінь, сіль.
12. Паралельні закінчення можуть мати виділені іменники в кожному рядку, окрім:
А  написати директору;
Б  узяв олівець;
В махати крилами;
Г виконувати завдання.
Достатній рівень
Завдання 13-15 на встановлення відповідності.
До кожного рядка, позначеного буквою, знайдіть відповідник, позначений цифрою.
13.       Установіть відповідність між відмінами та іменниками.
1 Перша        А Суддя, плем’я, насип
2 Друга          Б Щастя, сузір’я, день
3 Третя          В Галченя, каченя, ім’я
4 Четверта    Г Листоноша, круча, земля
                      Д Радість, розкіш, любов
14. Установіть відповідність між іменниками, які вживаються у формі множини та їх значеннями.
1 Речовини                                        А Карпати, Альпи, Черкаси
2 Відрізки часу, свят, обрядів          Б Вершки, парфуми, дріжджі
3 Назви почуттів, станів                   В Канікули, іменини, вечорниці
4 Географічні назви                          Г Гордощі, веселощі, прикрощі
                                                           Д ворота, окуляри, сани
15. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать.
1 Непосида, соня, нероба, забіяка   А  Жіночий
2 Краса, усмішка, івасі, мальва       Б Чоловічий    
3 Сибір, степ, біль, тюль                  В  Середній 
4 Сонце, волосся, кіно, верб’я         Г   Спільний    
                                                            Д   Рід не визначається
Високий рівень
16. Утворіть чоловічі імена по батькові від імен Микола, Сава, Сергій, Василь, Ігор, Ілля
17.  Утворіть жіночі імена по батькові від імен Андрій, Валерій, Яків, Григорій, Петро, Ілля
18.  Перепишіть словосполучення, виправляючи помилки, де це потрібно.
Розмовляю з Андрійом Петровичам. Звернися до Степана Микитовієвича. Запитайте Софію Олексіївну. Поїдьте до Свирида Анатолієвича. Скажіть Богдану Хомичеві. Віднесіть Марії Петрівні. Зошит Людмили Григоріївни. Відвідайте Ганну Іллівна. Підіть  до Олени Михайлівної. Прийшов Олег Костевич. Скажіть нам, Іван Ігоревич.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:
1-12 – по 0,5 бала ;
13-15 – 1 бал за кожне   питання;
16-17 – по 0,5 бала;
18 – 2 бали
Домашнє завдання
І. Повторити  18, 19, 20 с.73-84,  & 22-24, с.88-97( підручник “Українська мова. 10 клас” (рівень стандарту). Заболотний О.В. https://pidruchnyk.com.ua/394-ukrayinska-mova-zabolotniy-10-klas.html

Урок №  62      Дванадцяте квітня
                            Класна робота
Тема уроку. Особливості кличного відмінка.  Творення й відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові.
Підручник: Українська мова: (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.– Київ: Генеза, 2018.
Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/394-ukrayinska-mova-zabolotniy-10-klas.html
Зворотній зв'язок: сторінка у Vibe

Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.

Завдання 2    Ознайомтеся з поданим нижче  матеріалом, законспектуйте.

     Оскільки в мовленні доводиться часто звертатися до особи, то в українській мові при звертанні слід послуговуватися кличним відмінком, який виступає тільки в ролі звер­тання:
НАПРИКЛАД:  Який ти, світе, теплий і широкий (А. Малишко).

        Кличний або звертáльний відмінок позначає звертання до певної особи чи предмета.  Кличний  відмінок посилює стилістичні функції звертань. Кличний   відмінок  мають лише іменники.

Зверніть увагу!

 а)  звертання в реченні завжди  виділяється розділовими знаками.
б) Звертання не є членом речення, тобто  в реченні не підкреслюється! Звертання не може бути й підметом!!!
    Наприклад: Стій, серце, стій, не бийся так шалено.  Слова стій, не бийся – присудки, шалено – обставина, а серце -  звертання, його не підкреслюємо .  
Займенники та прикметники не мають кличної форми, але при потребі у звертанні використовується називний відмінок однини чи множини: Кохано Кохана! Підійди, будь ласка. Мило Мила, ходімо. Дорогі, дякую. Якщо звертання складається з двох слів, то прикметники та займенники у його складі також мають форму називного відмінка: шановний пане, зіронько моя.
     Як і всі відмінки, кличний відмінок утворюється за допомогою відповідних закінчень. Закінчення кличного відмінка здебільшого залежить від часу активного побутування, від  відміни (IIIIIIIV)групи (тверда, м’яка, мішана), будови та наголосу іменника
Завдання 3 Опрацюйте & 45,с.163-165, законспектуйте правила,вивчіть їх.
Завдання 4  Перегляньте відеоматеріал за посиланням, необхідне законспектуйте
Завдання 5 Виконайте  вправи 411, 414 (письмово).
Завдання 6 Опрацюйте & 46,с.166-167, законспектуйте правила, вивчіть їх.
Завдання 7 Виконайте  вправи 418, 422, 424 (письмово).
Домашнє завдання
І Вивчити  & 45,46  с.163-169; використовуючи цей матеріал, складіть таблицю «Особливості творення чоловічих і жіночих імен по батькові».
ІІ. Опрацювати матеріал на с. 170.  Рубрика «Кульура мовлення»
ІІІ.  Виконати вправи   415, 423
ІV. Повторити вивчене на попередніх уроках та опрацювати (усно)  матеріал рубрики «Готуємося до тематичного оцінювання», с. 169.

Урок №  61
          Дев'яте квітня
           Класна робота
 
Тема уроку. Закінчення іменників ІІІ відміни в орудному відмінку. Словозміна іменників ІV відміни.

Підручник: Українська мова: (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.– Київ: Генеза, 2018.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/394-ukrayinska-mova-zabolotniy-10-klas.html
Зворотній зв'язок: сторінка у Viber

Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи, тему уроку.

Завдання 2   Інтелектуальна розминка  (пригадайте!)

♦  Які іменники належать до III відміни?

До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням: пам’ять, любов, розкіш та іменник мати.  

♦  Чи поділяються вони на групи? Ні.

Завдання 3  Прочитайте текст. Випишіть речення з іменниками III відміни. Провідміняйте  2-3 із них. Зверніть увагу на особливості відмінювання.

      Українська пісня — це частина духовного життя народу, і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги на ворогом. З українських  пісень ми бачимо, як глибоко народ відчував красу життя. Потужність народної пісні криє в собі самобутність, розкіш щирих переживань, що стали джерелом натхнення поетів та письменників. Свою найкращу повість «У неділю рано зілля копала» Ольга Кобилянська побудувала на відомому мотиві народної пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Народні пісні не тільки надихали літераторів, вони вселяли радість у сірі будні українців, були розрадою в тяжку годину, полегшували важку працю.

Завдання 4  Опрацюйте матеріал таблиці, законспектуйте.  Вивчіть  правила.

Особливості відмінювання іменників III відміни

Орудний відмінок

однини

іменники мають закінчення :

Любовю, тушшю, Керчю, радістю

 відбувається подовження тих 

 приголосних, які стоять між 

 голосними

міццю, миттю, суттю, тін­ню, зустріччю, сіллю, галуззю, величчю,каніфоллю, міддю, подорожжю,ніччю,

  Якщо основа іменника 

 закінчується сполученням

 приголосних, або на губний

 (б,п,в,м,ф), а також р, щ, то 

 подовження не відбувається.

Верфю, радістю, швидкіс­тю, любов’ю

 

Завдання 5  Поставте подані іменники  у форму орудного відмінка однини, поділивши на 3 стовпчики:

 1) у яких відбувається подовження приголосних; 2) у яких подовження не відбувається;

3) у яких вживається апостроф.

    Домовленість, цінність, діяльність, любов, свідомість, безліч, мораль, якість, потужність, верф, мить, гостинність, подорож, мати, зелень, ртуть, кров.

►        Складіть усне повідомлення про вживання іменників III в. в О. в.

Завдання 6  Пригадайте матеріал

♦  Іменники якого роду належать до IV відміни?

♦  Чи поділяються вони на групи?

До ІV відміни належать іменники  середнього роду з закінченням - а, - я, що при відмінюванні набувають суфіксів – ат, - ят, -ен : лоша, тім’я, племя, немовля. 

♦  Які закінчення мають іменники IV відміни в початковій формі?

♦  Які суфікси мають іменники IV відміни в непрямих відмінках?

Завдання 7  Опрацюйте матеріал таблиці, законспектуйте.  Вивчіть  правила.

                             Особливості відмінювання іменників IV відміни

  Називний відмінок

однини

  закінчення ,

  після шиплячого  - а

 ягня, цуценя, кошеня, ім'я, плем'я, кур­ча,    

 лоша

Увага! У родовому, давальному і місцевому відмінках іменники цієї групи мають

су­фікс -ат-, -ят- (курчати, лошати, кошеняті). Суфікс -ен- уживається в усіх

 відмін­ках, крім називного та знахідного однини (племені, іменем)

родовий відмінок

од­нини

  закінчення -и, -і

 курчати, лошати, імені, племені

давальний і місце­вий відмінки однини

  закінчення 

 теляті, (на) теляті, курчаті, (на)    

 курчаті, імені, племені

орудний відмінок

од­нини

  втрачають суфікс

  -ят- ( ат ) і    мають закінчення -ям, піс­ля шиплячого -ам

   ягням, цуценям, кошеням, ім'ям, племям,   

  курчам, лошам

Увага! Іменники ім’я, плем’я в орудному відмінку мають паралельні форми, тобто із закінченням -ем, і з закінченням -ям: іменем і ім’ям, племенем і плем’ям.

Увага! В усіх формах множини іменники четвертої відміни мають суфікси -ат-, -ят-, -ен-: лошата, телята, імена, племена.

Завдання 8  Перепишіть речення, розкриваючи дужки, слова поставте у відповідному відмінку.
  1. У (Щеня) якого розуму питати? 2. Аж суне Вовк — такий страшенний та здоровенний! Та так прямісінько до нашого (Ягня). (Ягня) нікуди тікати. 3. Ет, репяхами дорікаєш! — сказав Бровко.— А пам’ятаєш, як у пекарні був (щеня)? 4. Діти-молодята! І (дівча) і (хлоп’я)! Годі бігать і скакать: буду загадку казать. 5 Спитав я (голубя) моїх: Що ж воно бігало в дорозі? (За Л. Глібовим)
►        Пригадайте, з яких за жанром творів ці речення.
Завдання 9  Виконайте вправу  405, с.162.
Завдання 10  Поставте іменники III і IV відміни у родовому й орудному відмінках однини, зверніть увагу на їх правопис.
Галузь, подорож, сталь, міць, височінь, загибель, жовч, якість, доповідь, ім’я, галченя, гуся, сім’я, хлоп’я, далечінь, мідь, голуб’я, коліща, курча, плем’я.
Завдання 11 Провідміняйте іменники. З двома словами складіть речення.
 мати, сіль, мідь, любов в однині і множині. 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
І. Вивчити матеріал & 44 с.162-163
ІІ. Виконати вправи  406, 407.
ІІІ.  Повторити матеріал уроків трьох поперпедніх уроків.

 


Урок №  60      

                             Дев'яте квітня 

                            Класна робота

Тема уроку. Паралельні закінчення  іменників чоловічого роду давального, знахідного, орудного та місцевого   відмінків.

 Підручник: Українська мова: (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.– Київ: Генеза, 2018.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/394-ukrayinska-mova-zabolotniy-10-klas.html
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net  , сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання 2  Опрацюйте  матеріал таблиці, законспектуйте.  Вивчіть  правила.
Особливості закінчень іменників II відміни

Відмінок

Закінчення

Приклади

 

Даваль­ний відмінок однини

а) імен­ники чол. роду твердої, м’якої і мішаної груп мають паралельні закінчення –ові, -еві, -єві;  -у (ю).

 Будинкові — будинку,  відмінкові – відмінку,   

 ректорові — ректору, журавлеві — журавлю,

 до­бродієві — добродію

 

б) паралельні закінчення –ові та –у мають також іменники середнього роду із суфіксом –к-, що означають малі істоти

 дитяткові — дитятку,

 те­ляткові — телятку, ягняткові — ягнятку.

 

Увага! Коли в тексті зустрічається поряд кілька іменників чол. роду у формі даваль­ного відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення –ові, -еві (-єві), а тоді у (ю): Симоненкові Василю Ан­дрійовичу, Леонідові Миколайовичу Іваненку, добродієві бригадиру

 

Місцевий відмінок однини

 Закінчення –ові, -еві, -єві

 а) іменники чол. р., що означають істоти

 при батькові, на братові, при вчителеві, на  

  коневі,     на носієві

 

 б) паралельні закінчення –ові та –у  

 можуть мати іменники середнього. р. твердої 

 групи із суфік­сом –к- (назви малих істот)

  на дитяткові – на дитятку,

  на теляткові– на телятку,

  на хлопяткові– на хлоп’ятку

 

 

 а) іменники чол. та середн. р. із суф. –к-, -ак, -ик-,-ок-, -к (о), що означають неістоти мають   

 закінчення –у, а також паралельні форми з –ові тощо;

   у будинку — у будинкові,

   у війську — у військові,

   на лі­таку — на літакові,

   на ліж­ку — на ліжкові

 

       Увага! Закінчення –у тут уживається рідше, щоб не призвести до сплутування Д. в. з Р. в. (слава  

   народу) або кличним (батьку, сину)

 

 

   Увага! Із прийменником по можуть уживатися паралельні закінчення –у (ю) та –і (-ї): по Дніпру — по   

   Дніпрі, по місту — по місті, по селу — по селі; для позначення часу вживається тільки закінчення –і:  по обіді, по закінченні

 

 Знахідний відмінок однини

 а) паралельні закінчення однакові з Н. в і  

 Р. в. (їх мають переважно назви 

 побутових предметів)

  олівець — олівця, зошит — зошита,ніж –   

  ножа, лист – листа, плуг – плуга,

  дуб — дуба

 

  б) паралельні закінчення у формі мно­жини  

 (характерне для назв тварин)

   пасу коней — коні

 

Орудний відмінок множини

  а) закінчення –ами-ями  мають іменники  

 чоловічого та середнього  роду

  берегами, робітниками, обличчями,  

  полями, тракторами,товаришами, 

  школярами,ковалями,шахтарями

 

  б) закінчення -ми (паралельно з формами

  на -ами, -ями) мають іменники

  кíньми — кόнями, чобіть­мú — чόботями,  

  чόботами, крúльмú — крúлами, гістьмú – 

  гостями,грíшми – грошúма, свиньми – 

  свинями,

  ворітьмú – ворόтами,двермúи – дверúма,  

  саньмú – санями, штаньмú – штанáми, 

  рідше штáнями

 

Увага! Іменники середнього роду око, плече мають в орудному відмінку множини закінчення - има: очима, плечима

  

Завдання 3 Опрацюйте теоретичний матеріал & 42, с. 157 – 159.
Завдання  4 Запишіть  слова, поставте  їх у форму давального та місцевого відмінків однини, підкреслити ті, що мають паралельні закінчення.
1) Директор, Київ, ягнятко, (при) вчитель, (у) ліжко, (на) лід, (на) кінь, село, роздоріжжя, немовлятко, (у) гурток, (на) держак, (на) поверх, (при) батько.
2) Дуб, син, місто, (у) сік, (у) центр, (на) шлях, майстер, студент, (при) іменник, (при) Володимир, гвинт, пухир, (на) олівець, слухач, буквар.
3) Дитятко, (на) робітник, Львів, (у) рів, (у) мішок, (на) літак, (на) шлях, (у) слові, велетень, борошно, скляр, ягнятко, острів, плече.
Завдання 5 Виконайте  вправи   393, 395, 397
    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
І. Вивчити матеріал таблиці “Особливості закінчень іменників II відміни” та & 42.
ІІ.  Виконати вправу  398.

ІІІ. Повторити вивчений матеріал про рід іменників.



Урок №  59

      П’яте квітня 

      Класна робота

Тема уроку. Відмінкові закінчення іменників з конкретним та абстрактним значенням (терміна – терміну, феномена – феномену).
Підручник: 1Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/1233-ukrainska-mova-10-klas-shevchuk.html

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net  , сторінка у Viber

Завдання  1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання  2 
ПРИГАДАЙТЕ ВИВЧЕНЕ В ШКОЛІ
     Слова, що позначають назви, співвідносні з конкретними речами, властивостями, діями, називаються конкретними. Це назви, які позначають реалії, що можна пізнати органами чуття.
     Слова, які позначають назви процесів, ознак, властивостей, що не належать до якихось конкретних предметів і мисляться поза зв'язком з ними, називаються абстрактними. Це іменники, які називають поняття, що не мають реального втілення (хоч виникнення та існування їх неможливе без такої реальності), тобто вказують на стан (сон, тиша), почуття (кохання, ненависть), процес (хід, біг), якість (чорнота, ясність), риси характеру (доброта, злоба, вихованість), різні вияви інтелектуального рівня людини (знання, розум), відносини між особами, народами (дружба, мир), поняття етикету (вітання), є науковими та виробничими термінам
Завдання 3 Ознайомтеся з  матеріалом  29, с.154-155.

Завдання 4  Прочитайте й виконайте завдання

    Зверніть увагу на те, що деякі закінчення іменників другої відміни у родовому відмінку однини залежать від лексичного значення слова.

Порівняйте: листопада (місяць) і листопаду (опадання листя).

Тому уважно перегляньте матеріал таблиці “Іменники II відміни. Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини залежно від їх значення”, поданий на попередньому уроці Позначте ті правила, які стосуються цієї теми уроку. Перечитайте їх уважно. Запам’ятайте.

Завдання 5 Допишіть потрібні закінчення іменниківЗ першими двома складіть по 2 речення, уживаючи іменники з різним лексичним значенням

•  Звук... (процес), звук... (термін).

•  Термін... (слово), термін... (строк).

•  Рахунк... (документ), рахунк... (дія, результат).

•  Центр... (в математиці), центр... (в інших значеннях).

•  Знак... (позначка), знак... (слід, прикмета).

•  Папер... (документ), папер... (матеріал).

•  Акт... (документ), акт... (дія).

Завдання 6  Запишіть матеріал у зошит

    Сучасне вживання закінчень -а ( я), -у ( ю) іменників другої відміни зумовлене також і морфемною будовою слова.

    Закінчення -у характерне для префіксальних іменників, а закінчення -а характерне для префіксально-суфіксальних і суфіксальних іменників. Наприклад: заліку, запису і додатка, заголовка.

Порівняйте морфемну будову слів і поясніть уживання закінчень

 Вислову, відгуку, іменника, таночка.

Довідкове бюро. Зміна закінчення в родовому відмінку впливає на значення слова. Наприклад: ділового папера (документ), але аркуш паперу (матеріал); каменя (одиничне), але каменю (збірне); листопада (місяця), але завершення листопаду (явища природи).

    Закінчення деяких іменників другої відміни залежить від наголосу: мостá (наголос на [а]) — мόсту 

(наголос на [о]

    Деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку мають паралельні закінчення -а ( я), -у ( ю): стола — столу, двора — двору, моста — мосту.

Завдання 7  Виконайте вправи

7.1 Складіть по два речення із кожним словом так, щоб ці слова мали в Р. в. одн. паралельні закінчення -а (-я), 

-у (-ю).

Потяг, Роман, вал, шаблон, клин.

7.2 Поставте у словах наголос, допишіть закінчення.

•  Підсумк… (результат); підсумк… (сумка).

•  Приклад… (зразок), приклад… (в рушниці).

•  Орган… (музичний інструмент), орган… (друковане видання).

• атлас…( карта),  атлас…(тканина ).

7.3 Проаналізуйте, як впливає наголос на лексичне значення слова.

•  Реверс…(мех.),  реверс… (зворотний бік монети,медалі).

• Апарат…(пристрій), апарат…(установка).

• Блок…(част.споруди, машини), блок…(об’єднання).

• Екіпаж…(ресорний візок), екіпаж…)(команда)

• Алмаз…(окр.кристал), алмаз…(мінерал)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
І. Вивчіть теоретичний матеріал 29, с.154-155
ІІ. Виконайте вправу  206, с.163 

Урок №  58
        П’яте квітня 
       Класна робота
Тема уроку. Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку.
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net  , сторінка у Viber

Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання  2 Виконайте завдання, зробіть висновки. Відповідь на А - письмово
Спостереження. Прочитайте діалог і виконайте завдання.
- Я такого золотого листопáда ще не бачила.
- До такого листопáда ще треба дожити: сьогодні тільки 21 жовтня.
- Я маю на увазі не місяць, а процес опадання листя!
 - Іменники чоловічого роду, що позначають процес,  у родовому відмінку однини мають закінчення – у: ходу,  бігу, листопаду. А в назвах днів тижня, місяців –  закінчення – а
понеділка , листопадá.
- Одна буква – і зовсім інше значення… Це ж треба! 
А. Поміркуйте, з яким закінченням іменник телефон у Р.в. однини має закінчення – а, з яким – у:
1) номер;  2) апарат.
Завдання  3  Перейдіть за посиланням на гугл-диск. Опрацюйте таблицю.
Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини залежно від їх значення
Завдання  4  Перегляньте відеоурок з теми за посиланням, запишіть у зошит правила, які складно запам’ятати.
https://www.youtube.com/watch?v=3g1fl2PlHXI
Завдання 5  Виконайте вправи № 1,2 
1. Запишіть іменники у формі Р.в. однини:
Ніл, Миргород, поштовх, Дунай, опік, Уран, бузок, Збруч, Світязь, плащ, суходіл, карниз, Урал, тесляр, фільм, кілок, мільйон, процент, фітнес, ураган, Казахстан, чисельник, бальзам, Памір,
грім, крик, грам, трактор, вал, вівторок, каток, культиватор, плуг, апарат.
2. Запишіть іменники у формі Р.в. у дві колонки: 1) із закінченням – а, - я; 2) із закінченням – у, - ю.
   Екзамен, каталог, атом, волойбол, Вітер, альбом, Донбас, ступінь, радіус, кузов, двигун, запобіжник, об'єм, циліндр.
Завдання  6  Виконайте вправи:
І. Розподільчий диктант. Подані іменники поставте в родовому відмінку однини і запишіть їх у дві колонки: із закінченням -а; із закінченням -у.
Гадяч, лікар, сніг, народ, тракторист, ранок, Херсон, вікно, гравій, гай, стіл, Париж, герой, сад, метр, ґрунт, вітер, Крим, пісок, кит, відмінок, ніс, героїзм, гарбуз, місце, рис, комп’ютер, Амур, січень, робітник, змагання, місце, сон, Дніпро, настрій, прізвище, жаль, горох, дощ.
ІІ. У поданих реченнях розкрийте дужки, поставивши слова в потрібному відмінку однини чи множини. Зверніть увагу на закінчення.
1. Сонце світило на їх з-за Росі й пронизувало зелені (верба), (кущ) високої (осока) коло самого (камінь) у (вода), високий кущ (очерет) з кудлатими китицями, що закривав їх од (млин) (І. Нечуй-Левицький). 2. Нам треба (мир), як води й (повітря), як (хліб) й (сонце),— (мир) треба нам (М. Рильський). 3. Понад ставом вітер віє, встає хмара з-за (лиман) (Т. Шевченко). 4. Йшли вони крізь грози, йшли вони без (край) од (Дніпро) і Волги, (Дон) і (Дунай) (В. Сосюра). 5. Світ який — мереживо казкове! Світ який — ні (край), ні (кінець) (В. Симоненко). 6. Люблю життя, де повно сонця й грюку, і ця любов моя на сто (століття)! (Д. Павличко). 7. Баштан у нього великий, славний — людей повно раз у раз — і (городяни) і (селяни) (Марко Вовчок).
Завдання  7  Запишіть прислів’я та приказки, обравши правильний варіант закінчення слів, що в дужках.  З будь-якими  двома прислів’ми складіть речення, запишіть.
Голова без (розум), як ліхтар без свічки.
У кого в голові капустяна розсада, тому не додасть ( розум) і посада.
Від теплого (слово) і лід розмерзається.
Буває, що й теля (вовк) хапає.
Дружні сороки й (орел) заклюють.
Ложка (дьоготь) зіпсує ложку ( мед).
Посеред зими (лід) не випросиш у куми.
(Дим) без (вогонь) не буває.
Домашнє завдання 
 І. Вивчити  теоретичний матеріал.
ІІ. Виконайте завдання.
Подані іменники поставте  в родовому відмінку однини, до кожного з них запишіть правило, скориставшись таблицю “Іменники ІІ відміни” (завдання 3)
Фініш, горіх, бузок, Дніпро, Львів, папір, термін, індекс, банк, комп’ютер, колектив, відмінок, експеримент.
 З’ясуйте лексичне значення виділених іменників. За потреби зверніться до тлумачного словника.

Урок № 57                              Двадцять дев’яте  березня

Тема уроку.  Контрольне есе на тему:  «Що для мене означає фраза «Любити Батьківщину».

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net  сторінка у Viber

Завдання 1  У  робочому зошиті запишіть дату, тему уроку.

  Завдання 2 Складіть текст формального есе відповідно до теми уроку. Не забудьте про те, що   

  основним аспектом есе є наявність власної думки.

                  Обсягу такого виду роботи 1 – 2 сторінки тексту (120 – 200 слів).  Після написання чернетки,  

  перевірте написане, відредагуйте, а потім запишіть у зошит.


Урок №  56
         Двадцять дев’яте  березня
           Класна робота
Тема уроку. Складні випадки відмінювання іменників. Закінчення іменників І відміни в орудному відмінку.
 Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручники:
https://pidruchnyk.com.ua/1233-ukrainska-mova-10-klas-shevchuk.html  
 Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net, сторінка у Viber
Завдання 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання  2 Інтелектуальна зарядка. Повторіть матеріал
Відмінок – граматична категорія іменника, що виражає його синтаксичні зв’язки з іншими словами в реченні. Відмінок іменника є морфологічною самостійною категорією.

Відмінювання іменників – це їхня словозміна. (Н.в. ніч; Р.в. ночі; Д.в.ночі; З.в. ночі; О.в. ніччю; М.в.(у)ночі; Кл.в. ноче
Є декілька типів відмінювання іменників за відмінками. Іменники І відміни належать до твердої, м’якої і мішаної групи.
Тверда група – кінцевий приголосний основи – твердий (завод, робота, староста, крига)
М’яка група –  кінцевий приголосний основи – м’який  (праця[ц′а], надій[а], пісня, мрій[а])
Мішана група – кінцевий приголосний основи – шиплячий  (круча, межа, задача, плащ).
Від групи залежить закінчення іменників, порівняйте: крига – кригою , але круча - кручею.
Розглянемо складні випадки відмінювання.
Завдання  3   Правила, що стосуються іменників І відміни,  запишіть і вивчіть. Використайте матеріал & 29, с. 157.
До І відміни належать  іменники чоловічого, жіночого та спільного роду із закінченням – а, - я.
Орудний відмінок
    В орудному відмінку однини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення – ою:
до́нькою, дочко́ю, кни́жкою, маши́ною, перемóгою, фа́брикою, воєводою, Миколою, качкою, Ганною, забіякою;
 - м’якої та мішаної груп — -ею, після голосного, м’якого знака та апострофа — -єю: бýрею, гри́внею, дуе́ньєю, надíєю, відмі́нницею, сім’є́ю, статтéю; крýчею, межéю, плóщею, ти́шею, кашею, задачею, мрією,
   В орудному відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ами, -ями, -ми:
1) закінчення -ами мають іменники твердої та мішаної груп: книжка́ми, маши́нами, фа́бриками, кру́чами, ме́жами, пло́щами;
2) закінчення -ями властиве іменникам м’якої групи: ву́лицями, гри́внями, друка́рнями, дуе́ньями, ескадри́льями, мрі́ями, відмі́нницями, сі́м’ями, стаття́ми;
3) варіантні закінчення -ми (поряд із формами на -ами, -ями) мають лише поодинокі іменники: слізьми́ (і сльоза́ми), свиньми́ (і сви́нями).
Завдання 4  Перепишіть текст, уставляючи пропущені закінчення іменників. Звірте свій вибір з правилами.
                                                 КАЗКА ПРО ВІДМІНКИ
Жили на світі шість брат... Кожний займався своєю справ.., кожний знав своє місц... Перший називав предмет.., другий говорив про те, кого чи чого немає, третій віддавав усе, що мав, четвертий знаходив, п'ятий керував усім, шостий на місц… ставив.
Посварилися одного разу брати, не помирилися за місце в ряду. От і ви­рішив той, що на місц.. ставить, питанн.. так: дав братам слов.., поміняв їх місц... і загадав виконати звичну робот..— провідміняти слов... Та не тут то було. Бо ж перший брат, який дає початок.., зійшов аж на кінець ряд... От і не йде справ... І тоді брати зрозуміли, що у кожного з них є своє місце,  є свої питання, завдання.
У першого — ...— називати, у другого — ...— говорити про те, кого чи чо­го немає, у третього — ...— віддавати все, що має, у четвертого — ...— знаходи­ти, у п'ятого — ...—керувати, у шостого — ...— на місце ставити. Що ж це за брати?
А є ще у брат., знайомий — ... відмінок, який закликає брат., до порядк... І вони цей порядок підтримують.
            У 3 і 4 абзацах окрім пропущених відмінкових закінчень іменників, міс­титься пропущена інформація (назви відмінків). Доповніть її.
            Випишіть іменники, поділіть їх на відміни, ставлячи у початковій формі. Виділіть закінчення.
Запам'ятайте: форма називного відмінка однини — це початкова форма  іменника.
   Довідкове бюро
            Щоб правильно визначити закінчення іменників необхідно: а) визначити від­міну іменників;
 б) якщо це іменники І і II відмін, визначити групу (тверда, м'яка, мішана); визначити відмінок.
Завдання 5  Поставте  подані іменники в орудному відмінку однини. Позначте  закінчення. Виділіть основи їх і вкажіть, до якої групи вони належать.
Мрі́я,  пра́ця, відмі́нниця, сім’я; кру́ча, межа, пло́ща, кни́жка, ма́ма, перемо́га, роди́на, воля, староста, сирота,  груша, Микола,  риба,  зоря, вишня, зміна,  історія,  стаття, Польща.
Завдання 6. Перепишіть речення, розкриваючи дужки, визначте  і напишідь над словом відмінок іменника.
1. В саду під густими старими (груша та яблуня) вже пролягла густа тінь. 2. Сукупні левади та городи ледве-ледве піднімаються вгору й зеленіють попід (садок), попід (клуня) та (хати). 3 Спадає з клена лист вечір­ньою (година), і солов'їний тихий свист гуляє за (долина).
Завдання 7. Дайте письмові відповіді на запитання, використовуючи слова, що в дужках. Чи утворюють ваші відповіді текст?
1. З ким ви подорожували улітку? (Мама, сестра, подруга, бабуся)
2. Чим ви їхали? (Автомашина, залізниця)
3. Чим харчувались у дорозі? (Шинка, ковбаса)
4. З чим ви ознайомились під час подорожі? (Історія краю)
Домашнє завдання
І. Вивчити теоретичний матеріал.
ІІ. Виконати тестові завдання.
1. До першої відміни належать усі іменники варіанта:
А ясла, кума, площа, межа;
Б староста, хлоп’я, вулиця, кузня;
В сестра, воєвода, суддя, верба;
Г кенгуреня, душа, дорога, ріка;
Д жага, Лука, мати, миля.
2. Помилку допущено в слові:
А кручою;
Б шахтарем;
В вишнею;
Г мрякою;
Д мрією.
3. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А ваза, речовина, кислота;
Б тиша, свобода, глибина;
В калина, малеча, посада;
Г мелодія, береза, справа;
Д спальня, Європа, буква.
4. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А їдальня, повага, легенда;
Б Ольга, родина, волоцюга;
В геологія, дитина, дорога;
Г держава, груша, розлука;
Д мережа, горошина, карта.
5. Закінчення –ею у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А стаття, мама, земля;
Б круча, каша, площа;
В надія, воля, миля;
Г доня, дочка, доля;
Д куля, вежа, стежка.
6. Закінчення -єю у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А фантазія, місія, арія;
Б вежа, сторожа, артилерія;
В автономія, алегорія, бабуся;
Г анатомія, фізіологія, Маруся;
Д зозуля, мрія, душа.

Урок № 55            Двадцять друге березня                                                                  
                                          Класна робота
Тема уроку. Іменники, що мають лише форму однини або множини
Підручники: 1. Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
2. Українська мова: (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.– Київ: Генеза, 2018.
Посилання на підручники:
https://pidruchnyk.com.ua/1233-ukrainska-mova-10-klas-shevchuk.html  
https://pidruchnyk.com.ua/394-ukrayinska-mova-zabolotniy-10-klas.html
 Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net, сторінка у Viber
Завдання  1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання  2   Перегляньте урок з теми, матеріал законспектуйте
https://www.youtube.com/watchv=xIDN_OT1pSI&ab_channel=BeSmart%2F%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%8C%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%BC
Завдання  3  
 Опрацюйте  й вивчіть матеріали:
 а)  & 39, с. 148-150  за підручником Заболотного О.В.
б) таблицю на с. 146-147 (& 28) за підручником Шевчук С.В.
в) запам’ятаймо, що в українській та російській мовах є іменники-відповідники, що відрізняються формами числа:

 Двері (мн.), широкі двері

 Дверь (одн.), широкая дверь

 Меблі (мн.) — м’які меблі

 Мебель (одн.) — мягкая мебель

 Похорон (одн.) — Був на похороні 

 брата.

 Похороны (мн.) — Был на похоронах  

 брата.

 Волосся (одн.) — довге волосся

 Волосы (мн.) — длинные волосы

 Чорнило (одн.) — червоне чорнило

 Чернила (мн.) — красные чернила

 Годинник (одн. і мн.), гарний  

 годинник, гарні годинники.

 Часы (мн.), хорошие часы.

Отже, українською мовою правильно гарні м’які меблі (а не гарна м’яка мебель), густе волосся 
(а не густі волоси).
 Іменники, що вживаються тільки в однині:
1. Назва речовин: сметана, чорнило, клей.
2. Збірні іменники: людство, листя, худоба.
3. Іменники з абстрактними значеннями: телебачення, доброта.
4. Власні назви: Тернопіль, Волинь, Прип’ять.
Іменники, що вживаються тільки в множині:
1. Назви парних предметів: штани, ножиці, сани.
2. Назви, що мають матеріально-речовинне значення: дріжджі, висівки.
3. Назви сукупностей предметів: гроші, фінанси, дрова.
4. Назви відрізків часу, свят, побутових обрядів: хрестини.
5. Власні назви: Суми, Семигори, Черкаси.
Завдання  4 Виконайте вправи:
1.  Визначте число іменників, розподіліть їх на групи, поєднуючи з прикметником:
1) Уживаються і в однині, і в множині;
2) Уживаються тільки в однині;
3) Уживаються тільки в множині.
 Вишня, стіл, масло, цукор, стрільба, штовханина, жовтизна, Сатурн,  колосся, пір’я, щипці, ліки, жнива, канікули, заздрощі, Гімалаї, гілля, гроші, діти, фінанси, дрібнота, коріння, студентство, геройство, добро, дебати, іменини, посиденьки, пустощі, добро, мир, слава, бензин, шахи, вершки, висівки, макарони, Альпи, Карпати, граблі, молоко, цукор, чай, Дніпро, Україна, Чигирин.
2.  Знайдіть «зайве» слово й додайте власний приклад:
1) причепа, слюсар, бідолаха, лівша;
2) веселощі, ворота, ріки, окуляри;
3) вітер, бензин, хутір, море;
4) учнівство, дитинство, добро, іграшка.
3.  Поставте наголос у наведених множинних іменниках. З’ясуйте за словником (зокрема електронним) їхнє значення.
Лабети, лінощі, маргінеси, походеньки, городки, сухоти, хрестини, розглядини, ліки, пожитки,  патьоки, корчі, ворота, тельбухи, одляски, обценьки, нутрощі, шати, пахощі, запросини, лахи, відвідини, святки, парфуми, ночви, памороки, солодощі.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
 І. Вивчити & 39, с. 148-150 (автор - Заболотний) та & 28, ст. 146-147(автор - Шевчук)
ІІ. Виконати тестові завдання
1. Укажіть, у якому рядку не всі іменники мають форми і однини, і множини:
А гори, річки, ходіння, Харків, озера;
Б дитина, гірка. комаха, будинок, слово;
В книга, читач, пісня, вірш, викладач;
Г край, район, серце, козак, гребля;
Д садочок, черешня, дерево.
2. У якому рядку всі іменники мають форму тільки множини?
А Лінощі, веселощі, мудрощі, заздрощі, жнива;
Б думки, сестри, сім’ї, розмови, двері;
В Альпи, вулиці, байки, бурі, гори;
Г вишні, лелеки, долоні, пісні, Суми;
Д чернівці, міста, долини, джерела, ріки.
3. У якому рядку всі іменники мають форми і однини, і множини?
А Білизна, височінь, доброта, глибина, заздрість;
Б селянство, професура, ботвиння, сонце, косар;
В фосфор, глина, золото, сало, яшма;
Г книга, заєць, огірок, країна, ніс;
Д читання, сум, демократизм, доцільність, лагідність.
4. Укажіть, у якому рядку не всі іменники мають форми і однини, і множини:
А Мороз, вітер, берег, лебідь, мелодія;
Б Сніг, знання, сіль, учнівство, учень;
В Лелека, степ, стежка, колодязь, пролісок;
Г Вулик, намисто, блискавка, криниця, друг;
Д Казка, герой, хмарка, ранок, гриб.
5. Лише в однині вживаються всі іменники рядка:
А вазон, прикрість, зелень;
Б Крим, молоко, залізо;
В Дністер, козацтво, ім’я;
Г людство, сум, мальва;
Д радість, золото, вітер.
6. Лише форму однини мають обидва іменники рядка:
А комашня, чапля;
Б молодь, нація;
В журба, сумнів;
Г кисень, кабінет;
Д сметана, вапно.
7. Лише форму однини мають обидва іменники рядка:
А вуглець, родовище;
Б щирість, прибуток;
В селянство, шляхта;
Г срібло, пектораль;
Д артилерія, лейтенант.
8. Лише в множині вживаються всі іменники рядка:
А Карпати, проблеми, вечорниці;
Б входини, народи, Альпи;
В дріжджі, заручини, обличчя;
Г перемовини, двері, ножиці;
Д уста, м’ясниці, перешкоди.
9. Лише форму множини мають обидва іменники рядка:
А дебати, кеглі;
Б надра, бенкети;
В іменини, землі;
Г ворота, радощі;
Д штани, суперечки.
10. Лише форму множини мають обидва іменники рядка:
А оглядини, дерева;
Б хрестини, дрова;
В сутінки, вечори;
Г фінанси, кредити;
Д терези, виделки.
 

Урок  54        Двадцять друге  березня
                                 Класна робота
Тема уроку. Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур, правила вживання їх.
 Підручник: Українська мова: (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.– Київ: Генеза, 2018.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/394-ukrayinska-mova-zabolotniy-10-klas.html
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net   , сторінка у Viber
Завдання  1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання  2  Пригадайте матеріал, який вивчили раніше, дайте відповіді на питання:
· Чи мають іменники  рід і  чи змінюються за ними?
· Чи впливає вік і стать людини, тварини на родову приналежність?
· Чи існують іменники, які можуть уживатися одночасно у двох родах?
· Які іменники належать до спільного й подвійного роду?
· Чи є правильним твердження, що показниками категорії роду є закінчення, суфікси, пояснювальні слова.
Завдання 3   Переглянь відеоуроки на каналі YouTube: (« Як визначати рід у невідмінюваних іменниках? / ZNOUA ») за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=9BrtvXWZtSY&ab_channel=ZNOUA
т а  «Рід невідмінюваних іменників»
https://ukr-lifehacks.ed-era.com/rozdil-6/rid_nevidminuvanyh
 Складіть конспект.
Завдання  4 Виконайте  вправи.
► Із дужок виберіть прикметник-означення до незмінюваного іменника.
(Балакучий, балакуче) какаду; (вертлявий, вертлява) шимпанзе; (смачний, смачне) меню; (багатолюдний, багатолюдне) Токіо; (піщана, піщане) Чилі; (сонячний, сонячне) Душанбе; (мальовниче, мальовничий) Кюсю; (дотепна, дотепне) леді; (новий, нова) АТС; ЛАЗ (реконструйований, реконструйована).
► Визначте рід незмінюваних іменників (відповідь вмотивуйте (письмово),складіть з ними словосполучення, а з одним – речення.
Конго, какаду, бюро,  КП.
Завдання 5 Вчимося на чужих помилках (за експрес-уроком О. Авраменка «Дніпро — він чи воно?») . 
https://www.youtube.com/watch?v=LbjPaa0_01c&ab_channel=%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%B71%2B1
Якої помилки допустилась телеведуча Катя Осадча?
Завдання 6  Виконайте тестові завдання.
1. У якому рядку іменники тільки чоловічого роду?
А Борнео, Міссісіпі (річка), аташе, колібрі, цеце;
Б місіс, мадам, леді, Нонна, кенгуру;
В кашне, кіно, меню, Онтаріо (озеро), Баку (місто);
Г бюро, журі, метро, какаду, Сахара;
Д шимпанзе, фламінго, поні, зебу, маестро.
2. Чоловічий рід мають усі іменники варіанта:
А морок, какаду, маестро, ООН;
Б Баку, продаж, столяр, денді;
В Борнео, собака, аташе, Сибір;
Г суддя, перекладач, путь, гімн;
Д хлоп’ятко, козак, інститут, іній.
3. Жіночий рід мають усі іменники варіанта:
А бандероль, бутель, цеце, УПА;
Б ГЕС, коала, фланель, заполоч;
В НЛО, повінь, лазур, боржомі;
Г спіраль, латинь, СБУ, кольрабі;
Д провесінь, ЕОМ, деталь, плащ.
4. Жіночий рід мають усі іменники варіанта:
А педаль, стаття, лебідь, подорож;
Б ЧАЕС, мадам, розкіш, жовч;
В продаж, поезія, жирафа, міль;
Г купіль, ООН, дриль, радість;
Д миша, лоша, ртуть, Прип’ять.
5. Середній рід мають усі іменники варіанта:
А кашне, метро, колібрі, манго;
Б кохання, листя, шосе, Черкаси;;
В ЄС, завдання, збіжжя, пенсне;
Г кафе, шимпанзе, каное, відео;
Д Тбілісі, бароко, купе, таксі.
6. Середній рід мають усі іменники варіанта:
А турне, ягня, весілля, Дніпро;
Б дівча, збіжжя, бароко, меню;
В немовля, плем’я, рілля, філе;
Г теля, куля, мартіні, авокадо;
Д пальто, канале, віче, салямі.
7. До одного роду належать усі іменники в рядку:
А Делі, Чернівці, Мехіко;
Б Стамбул, Сочі, Чикаго;
В Сена, Дністер, Міссурі;
Г Нікарагуа, Китай, Чилі;
Д Токіо, Сухумі, Онтаріо.
8. Чоловічий рід мають усі іменники варіанта:
А ступінь, балет, аташе, вісь;
Б запис, галузь, нежить, гіпс;
В збір, торнадо, шинель, степ;
Г важіль, грань, дріб, ідальго;
Д ячмінь, тюль, колібрі, висип;
9. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку:
А кумедне кенгуру, картопляне пюре, красиве панно;
Б довгий тунель, важка путь, перспективний інженер;
В багатолюдне Сочі, малий соня, старовинний піаніно;
Г непосидючий хлоп’я, молода леді, лікувальне алое;
Д убога сирота, повноводе Конго, кольорове драже.
10. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку:
А старовинний Осло, духмяне какао, яскраве кімоно;
Б львівська пані, надокучлива цеце, смачне кольрабі;
В вітальний туш, рожевий фламінго, малий нікчема;
Г яскрава гуаш, цікаве інтерв’ю, прозора шампунь;
Д заквітчана Умань, вчена ступінь, другий степінь.
11. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку:
А сонячне Баку, красивий какаду, сильний нежить;
Б смачне івасі, швидке таксі, гостинна Перу;
В оригінальне меню, біла тюль, маленьке шимпанзе;
Г цікаве турне, просторе авеню, справедливе журі;
Д далека Сибір, свіжа салямі, талановитий маестро.
12. До одного роду належать усі іменники в рядку:
А важіль, синтез, Прут, Алжир;
Б веремія, сузір’я, стать, сутінь;
В комашня, цуценя, харчо, рагу;
Г лівша, роззява, забудько, тріо;
Д коралі, цунамі, граблі, гроші.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
І рівень. Вивчити матеріал & 27, с. 143-144 та конспекту.
ІІ рівень. Виконати вправу  345
Пошукове завдання. Дібрати  назви художніх творів, у яких трапляються невідмінювані іменники



Урок № 53    П'ятнадцяте березня
                        Класна робота
Тема уроку.  Іменники спільного і подвійного роду
 Підручник: Українська мова: (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.– Київ: Генеза, 2018.
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net  сторінка у Viber
Завдання  1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання 2  Перечитайте уважно матеріал, пригадайте вивчене.  
Іменники спільного роду — це слова, які можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі (вони здебільшого характеризують певні якості особи): нероба, рева, базіка, нікчема, жаднюга, ледащо, потвора тощо (мають закінчення -а, рідше -о). У реченні узгоджуються з іншими частинами мови як у жіночому, так і в чоловічому роді: нестерпна базіка — нестерпний базіка.
 Іменники подвійного роду утворюються  за допомогою суфіксів -ище, -исько, які вживаються  на означення згрубілості. Зміна граматичного роду криється в системі мови і пов'язана з формою слова: закінчення -е, -о є виразниками віднесеності до середнього роду: іменники чол. і сер. роду (хлопець — хлопчисько, вітер — вітрище, ніж —ножище, дуб — дубище), жін. і сер. роду (свекрушище / свекрушисько, ручище, дівчисько, бабище, бородище
Завдання 3  Перейдіть за посиланням, перегляньте відеоурок, запишіть до зошита правила, виконайте завдання, які там пропонуються.
Завдання 4 Опрацюйте теоретичний матеріал & 38, с. 145. Доповніть конспект тими правилами, яких ще не записали. Вивчіть їх.
Завдання  5   Замініть словосполучення і речення іменниками спільного роду. З чотирма складіть  речення.
1.Дитина, яка втратила одного з батьків.
2. Той, хто заводить, починає бійку, любить битися.
3. Людина, яка постійно живе в горі, біді.
4. Неуважна людина.
5. Людина, якій не щастить, часто нічого не вдається.
6. Людина, яка говорить багато й беззмістовно.   

Завдання № 7 Виконайте тестові завдання.
1. У якому рядку подано іменники тільки жіночого роду?
А нехворощ, рояль, суниця;
Б ніч, сонце, плакса;
В суддя, сезон, книга;
Г туш, зала, перемога.
2. Укажіть рядок з  іменниками  чоловічого роду.
А Собака, Сибір, насип;
Б кір, командир, сонце;
В науковець, базіка, вікно;
Г сердега, радість, біль.
3.  У якому рядку подано іменники  середнього роду?
А поле, дівча, життя;
Б стаття, теля, вогонь;
В листя, ніч, земля;
Г озеро, вість, жовч.
4. Укажіть рядок з  іменниками  спільного роду.
А межа, око, листоноша;
Б промінь, обличчя, староста;
В нероба, бродяга, сирота;
Г рука, сусіда, зерно.
5. У якому рядку всі іменники не розрізняються за родами?
А ліси, річки, озера;
Б ножиці, звірі, думки;
В окуляри, Карпати, двері;
Г вершки, літаки, пустелі.
6. До спільного роду належать усі іменники рядка
А волоцюга, пілот, хлопчисько, вітрюга;
Б дідище, нерівня, фламінго, заброда;
В президент, неотеса, сірома, потвора;
Г нездара, недоторка, капризуля, непосида.
Домашня робота
І. Вивчити матеріал  & 38, с. 145 та законспектовані правила

Урок № 52 

    П'ятнадцяте березня

     Класна робота
Тема уроку.  Іменники чоловічого та жіночого роду, що означають назви людей за діяльністю (поет – поетеса, поетка; директор – директорка, робітник – робітниця та ін.).
Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручник:

Зворотній зв'язок:  сторінка у Viber
Завдання  1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання  2 Знайдіть і виправте морфологічну помилку. Напишіть (коротко) чим вона зумовлена?
Найбільшу душевну біль нам приносять наші власні ілюзії, фантазії і мрії.
Завдання 3 Перекладіть українською мовою подані слова, визначте їхній рід. Узгодьте ці іменники з прикметниками, запишіть словосполучення в зошит.
 Наприклад: зубний біль.
Боль, дробь, корь, накипь, насыпь, посуда, продажа, путь, пыль, Сибирь, степень, степь, собака, запись, подпись, тополь, шатер, перепись.
Завдання  4  Пригадайте: чи всі іменники мають одну форму роду? Що вам про це відомо? У словах сирота, директор, вовчище визначте рід, доберіть до них відповідні прикметники.
Завдання  5 Робота з теоретичним матеріалом підручників:  & 27, с.144.
Завдання  6  Прочитати текст. Визначити, що є новим у вживанні назв осіб за професією чоловічого та жіночого родуВажливе занотуйте.
Назви осіб за професією, посадою, званням, видом діяльності належать до іменників чоловічого роду, хоча можуть називати осіб різних статей: Молодий інженер розробив проект. Досвідчений лікар проконсультувала пацієнта. Від окремих творяться назви осіб ж. р., але вони мають стилістичні обмеження (учителька, директорка, майстриня, поетеса і поетка тощо).
Чимало іменників чоловічого роду, які є назвами осіб за професією, не ма­ють паралельних форм жіночого роду:  гід, менеджер, мер, муляр, нотаріус. Ці слова вживаються для позначення і чолові­ків, і жінок. Значна кількість назв осіб утворює паралельні форми чоловічого і жіночого роду: журналіст-журналістка, касир-касирка, кравець-кравчиня, лікар-лікарка, льотчик-льотчиця, офіціант-офіціантка, перекладач-перекладачка, продавець-продавчиня. Деякі назви жіночого роду із суфіксом -к (а) не відповіда­ють нормі літературної мови: завучка, фізичка, математичка, керівничка, ре­дакторка, дикторка. Вони належать до сфери розмовної мови.
Іменники спільного роду — це слова, які можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі (вони здебільшого характеризують певні якості особи): нероба, рева, базіка, нікчема, жаднюга, ледащо, потвора тощо (мають закінчення -а, рідше -о). У реченні узгоджуються з іншими частинами мови як у жіночому, так і в чоловічому роді: нестерпна базіка — нестерпний базіка.
Іменники подвійного роду утворені за допомогою суфіксів -ище, -исько. Зміна граматичного роду криється в системі мови і пов'язана з формою слова: закінчення -е, -о є виразниками віднесеності до середнього роду: іменники чол. і сер. роду (хлопець — хлопчисько, вітер — вітрище, ніж —ножище, дуб — дубище), жін. і сер. роду (свекрушища / свекрушисько, ручище, дівчисько, бабище, бородище). Взаємодія форм чол. і сер, роду, а також жін. і сер. роду в назвах істот завершується, як правило, перевагою форм чол. і жін. родів. У назвах неістот домінує зворотній процес (косище, ямище, головище).
Завдання 7  До поданих іменників доберіть спільнокореневі іменники подвійного роду, утворені суфіксальним способом. Окремо запишіть іменники, від яких не можна утворити такі відповідники. Поміркуйте, чим це пояснюється.
Інежисер, професор, поет, кравець, співак, чоловік, хлопець, солдат, заєць, патріот, ведмідь, молодець.
Завдання 8. Замініть подані вирази одним словом — іменником спільного роду.
□ Людина, яка пише лівою рукою —...
□ Людина, яка багато теревенить —...
□ Той, хто плаче без причини —...
□ Працівник пошти, який розносить газети та журнали —...
□ Людина, у якої немає батьків —...
□ Працьовита людина —...
□ Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь —...
Завдання  9 Від поданих слів утворіть назви професій
Журнал, вантаж, дресирувати, ткати, носити, бетон, механіка, наука, жи­вопис, критика.
Завдання 10 До поданих іменників допишіть прізвища, імена та по батькові видатних лю­дей (жінки або чоловіка). З’ясуйте за теоретичним матеріалом, як визначають рід таких іменників?
Академік, юрист, суддя, хірург, економіст, капітан.
Домашня робота
І. Вивчити матеріал & 27, с. 144 (Шевчук С.В Українська мова)
ІІ. Виконати тестові завдання.
1. У якому рядку іменники мають неоднаковий рід?
А Життя, узбережжя, обличчя, зілля, знання;
Б сонце, озеро, полотно, село, зерно;
В біль, цвіль, туш, базіка, директор;
Г радість, цікавість, розповідь, нехворощ, вість.
2. Спільний рід мають усі іменники варіанта:
А нероба, забіяка, юрист, бідолаха;
Б незграба, суддя, тренер, сирота;
В ледащо, лівша, рева, листоноша;
Г староста, професор, зануда, базіка.
3. Укажіть іменник подвійного роду:
А замазура;
Б плавчиха;
В кравчиня;
Г вітрище.
4. Іменники спільного роду називають:
А малят безвідносно до їхньої статі (немовля, оленя);
Б осіб за професією, посадою, званням, видом діяльності;
В предмети, осіб із суфіксами -ище, -исько;
Г осіб як чоловічої, так і жіночої статі, що характеризуються певними якостями.
5. Знайдіть рядок з іменниками СПІЛЬНОГО роду:
А груша, лівша;
Б ледащо, невдаха;
В нероба, дівча;
Г директор, слуга.
► Пошукове завдання. Перегляньте новини тижня. Запишіть іменники, що стосуються теми уроку, які використовувалися в огляді новин.

Урок № 51        Двадцять друге лютого
                                Класна робота
Тема програмиМорфологічна норма
Тема уроку.  Морфологічна помилка. Іменник. Рід іменників (складні випадки узгодження роду іменників типу кір, дріб, біль, нежить, пил, степ, ступінь, путь та ін. з іншими частинами мови).  Паралельні родові форми іменника  (зал – зала, птах – птаха, плацкарт – плацкарта тощо).
Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручник:

Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи ,  тему програми, тему уроку.
Завдання  2  Запишіть визначення:

Морфологія (від гр. morphe- форма і logos- слово, вчення) - це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови. У сучасній українській мові 10 частин мови (пригадайте їх)

Завдання 3 Опрацюйте теоретичний матеріал & 26, с. 141-142. Визначення  запишіть.
Усталені правила вживання  граматичних категорій (роду, числа, відмінка, відміни та ін. є морфологічною  нормою.  Відхилення від цих норм називають морфологічною помилкою.
Найпоширеніші морфологічні помилки:
- заміна роду:  біла тюль   -    білий тюль (ч.р.), головна біль  - боловний біль (ч.р.)
- вживання однієї відмінкової форми замість іншої -   ходити по рейсам  -  по рейках;
- відмінювання невідмінюваних слів -  у метрі, маестром;
 неправильне утворення ступенів порівняння прикметників  -  більш цікавіший  -  більш цікавий або цікавіший;
- вживання закінчення м'якої групи замість твердої – природній стан – природний стан;
- неправильне творення форм числівника  -   шестиста   - шестисот;
- вживання дійсного способу замість наказового – пішли в кіно – ходімо в кіно;
- вживання слова давай/те  для  творення форм наказового способу дієслова  -  давайте почитаємо  - почитаймо;
- сплутування дієвідмін дієслова-  полять – полють.
Іменник – це самостійна, повнозначна  частина мови, що називає предмет, відповідає на питання хто? (до істот) і що? (до неістот), має граматичні категорії роду, числа, відмінка, відміни, групи, в реченні  виконує синтаксичну функцію як головних членів (підмет, присудок), так і другорядних (додаток, означення, обставина).

Завдання  4 Уважно опрацюйте теоретичний матеріал & 27, ст. 143-146. Правила законспектуйте.
 Завдання  5 Виконайте вправ 188 
Запишіть словосполучення, добираючи правильне закінчення.
Постійн(ий/а) головн(ий/а) біль, нов(ий/а) шампунь, смілив(ий/е) левеня, нелегк(ий/а) путь, десятиденн(ий/е) турне, вищ(ий/а) ступінь, вітальн(ий/а) туш, сильн(ий/а) нежить, біл(ий/а) тюль, холодн(ий/а/е) боржомі, свіж(ий/е) олів'є, повновод(ий/а)  Конго, яскрав(ий/е)  Баку (місто), кумедн(ий/а)  шимпанзе, смачн(ий/а/е) івасі, сучасн(ий/а,/е) СТО.
* СТО – станція технічного обслуговування.
Складіть речення з одним поданим словосполученням
Домашня робота
І. Вивчити матеріал  & 26, 27 ст. 141-146 та законспектовані правила. 
.ІІ. Утворіть  словосполучення зі словами  кір, дріб, вермішель, сулугуні, пил, степ, степінь, путь, живопис, Дніпро, Сибір, ванілін, цеце, рагу, Капрі. 

 Урок № 49          П'ятнадцяте лютого

                          Класна робота
Тема уроку.  Правила перенесення слів із рядка в рядок. Правила графічних скорочень слів
Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/1233-ukrainska-mova-10-klas-shevchuk.html
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net  , сторінка у Viber
Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання № 2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 25, ст. 134-136 та правила, подані нижче. Законспектуйте їх і вивчіть.
Для більш повної інформації скористайтеся  українським правописом  & 62, 63,64, с. 66-70
Завдання № 3  Виконайте вправи № 240, 241















Домашня робота
І. Вивчити матеріал  &25, ст. 134-136.
ІІ. Виконайте вправу 242.

Повторити вивчений матеріал з теми "Орфографічна норма", підготуватися до написання контрольної роботи. 

Урок № 48                   П'ятнадцяте лютого
                                           Класна робота

Тема уроку.  Написання не, ні з різними частинами мови.
Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/1233-ukrainska-mova-10-klas-shevchuk.html
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net  , сторінка у Viber
Завдання  1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання  2 Повторіть теоретичний матеріал & 21, с. 117-118, таблиці № 55, 56.
Завдання  3 Запишіть в зошит правила, вивчіть їх
Частка  НІ пишеться разом:                                               

1. З іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівник, сполучниками, якщо слово без ні не вживається: нісенíтниця, нікчéма, ніяковість, нíвечити, нíвечення, нікчéмно, нíяковий, нíяково, нікчéмний, нíбито, ніврόку.

2. У заперечних займенниках, якщо її не відокремлює прийменник: ніхто, ніщо, ніякий (-а, -е, -і), нікого, нічого, нічий (-я -є, -ї), анікотрий, аніякий (-а, -є, -і).

3. У заперечних прислівниках: нíде (немає де), нідé (в жодно­му місці), нікýди, нізáщо, нíзвідки (немає звідки), нізвíдки (з жодного місця), нітрόхи, нічичúрк, нікόли, ніскíльки.

Частка ні пишеться окремо:

1. У таких сталих словосполученнях із часткою ні: ні на йоту, ні при чому, ні один (одна, одне, одні), ні риба ні м'ясо, ні  світ ні  зоря, ні се ні те, ні слуху ні  духу, ні собі ні людям, ні сяк ні так, ні пава ні ґава, ні пуху ні пера, ні бе ні ме.

2. Якщо частку від займенника відокремлює прийменник: ні до чого, ні на що (ні до чого), ні в який, ні з ким (немає з ким), ні з ким (з жодною людиною), ні з кого (немає з кого), ні з кого (з жодної людини), ні за що (немає за що), ні за що (ні за яку ціну), ні від кого (немає від кого), ні від кого (від жодної: людини), ні в кого (взяти), ні в кого (немає), ні в що (немає в що), ні в що (нікуди).

Завдання  4 Виконайте вправи:
І. Перепишіть речення, розкрийте дужки.
1. (Не)думано, (не)гадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань, 2. І місячну сонату створив уже Бетховен, І тінь місяцехода вже зорям (не)чужа. 3. І я (не)я, і ти мені (не)ти. 4. Такої дивної отрути я ще (ні)коли (не)пила. 5. Це, може, навіть  і (не)вірші, а квіти, кинуті тобі. 6. Іду в поля. (Ні)кого і (ні)де. Пів неба захід – золото червоне. 7. Усі проти всіх, усі (ні)з ким (не)згодні. Злість рухає людьми, але у бік безодні. 

ІІ. Перепишіть речення, розкривши дужки й уписавши пропущені літери е та и на місці крапок.
      1. Світ який – м..реж..во казкове!.. Світ який – (ні)краю, (ні)кінця! 2. Дай мені свій простір і (не)спокій, сонцем душу жадібну налий! 3. Мож..ш виб..рати друзів і дружину, вибрати (не)можна тільки Батьківщину. 4. На цвинтарі розстріляних ілюзій уже (не)має місця для могил. 5. Народ мій є! Народ мій завжди буде! (Ні)хто (не)п..р..креслить мій народ! 6. І розт..нають ніч (не)вагому квадратні очі віконних рам. 7. Сім д..сятків дідові старому, сам (не)зчувсь коли і відгуло… 8. (Не)мелодія – збур..на рана, (не)слова, а безжальні голки, тільки бачу (не)сині лимани і (не)горді козацькі полки. А вв..жається там, біля шляху, на потоптаній кіньми траві жирний ворон, мов чорна папаха… 9. Назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні. В них дзв..ніло щастя (не)почате, радість (не)в..мовна і ж..ва.
 ІІІ. Випишіть слова, що без не  не вживаються.
       Не/щастя, не/досів, не/прочитати, не/веселий, не/воля, не/знаний, не/робство, не/звіданий, не/борак, не/чесно, не/щадно, не/роба, не/розуміння, не/подалік, не/погодитися, не/зводити, не/правда, не/мовля, не/впинний, не/земний, не/втямки.   
    З передостанніх літер виписаних слів складіть ім' та прізвище письменника, творчість якого ви вивчали в цьому навчальному році.
Домашня робота
І.  Вивчити  матеріал   & 21, с. 117, таблиця № 55, 56.
ІІ. Записати в зошит 10 слів, що пишуться з часткою не разом, якщо додаванням не утворюється слово (з протилежним  значенням), яке можна замінити  синонімом без не. Наприклад: безпека – небезпека (загроза).

Урок № 47                        Десяте лютого

                                     Класна робота
Тема уроку.  Написання не, ні з різними частинами мови.
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net  , сторінка у Viber
Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручник:
Завдання  1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання  2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 21, с. 117-118, таблиці № 55, 56. Правила  законспектуйте. Вивчіть їх.
Завдання 3 Виконайте вправи 333, 334.

Домашня робота
І.  Вивчити  матеріал   & 21, с. 117, таблиця № 55.
ІІ. Виконати  вправи  №166, с. 124

  Урок № 46

               Восьме лютого
                   Класна робота
Тема уроку.  Розрізнення прислівників і співзвучних сполук (збоку – з боку, зрештою – з рештою, всередині  – в середині тощо). Правила написання їх.

Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net , сторінка у Viber
Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання № 2 Перейдіть за посиланням, перегляньте відеоурок, запишіть у зошит озвучені там правила.
Завдання № 3 Уважно прочитайте матеріал, зробіть висновки, запам'ятайте.
Прислівники треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іншими частинами мови, які пишемо окремо.
  













Порівняйте.  Занотуйте в зошит.

Прислівники

Інші частини мови

надворі

Надворі швидко стемніло

На дворі (прийм. + ім.)

Дрова лежали на дворі бабусиної хати

Згори

Спостерігали згори

З гори (прийм. + ім.)

Альпіністи спускалися з гори

вдень

Закінчили роботу вдень

В день (прийм. + ім.)

Побачилися в день зустрічі

Напам’ять

Вивчив вірш напам’ять

На пам’ять (прийм. + ім.)

Бабуся скаржиться на пам’ять.

поволі

Річка тече поволі, стиха

По волі (прийм. + ім.)

Чи по волі своїй, чи по неволі?

по-новому

Тепер живемо по-новому

по новому (прийм. + прикм.)

Туристи пішли по новому мосту

вдвох

Вони вдвох швидко прибігли

В двох (прийм. + числ.)

Жили в двох кімнатах

уперше

Він приїхав до нас уперше

у перше (прийм. + числ.)

Постукав у перше вікно

усередині    ( складний прийменник)

Один хлопець стояв на дверях, а другий був усередині хати

у середині (прийм. + ім.)

Це правило шукай в середині (тобто в середній частині) розділу

Завдання 4 Записати подані сполучення слів, знімаючи риску. Вишивали в/двох — У/двох вазонах. 2. Одягається по/новому — Ішов по/новому лінолеуму. 3. Приїхали в/день народження. — Гарно у/день. 4. Вправи на/силу — На/ силу йшов.

Завдання  5  Виконайте тестові завдання:
1. Разом треба писати виділене слово в реченні
А В\день такий розцвітає весна на землі… Б Сашко ледь тягнув ноги, як на/зустріч затемніла скирта сіна.
В Андрій постукав у/перше вікно.
2. Окремо треба писати усі слова в рядку:
А на/диво, без/жалю, усі/сні; Б у/стократ, до /побачення, з/ранку; В до/речі, на/весні, з/радості.
Завдання  6  Запишіть подані слова разом, через дефіс, окремо. Прокоментуйте їх правопис Високо/високо, не/ждано/не/гадано, тільки/тільки, по/госпо-дарськи, близько/близько, з/краю/вкрай, до/в/подоби, за/рахунок, на/відмінно, на/славу, по/сусідськи, на/вкруги, на/весні, у/тричі, на/швидку, з/далека, з/годом, по/одинці, з/верху, від/нині, до/дому, в/ряди/годи, по/іншому, на/довго, на/добридень, в/смак, поза/торік.
Домашня робота
І. Вивчити теоретичний матеріал.  

ІІ. Виконати завдання:  перепишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Вода прозора, так і хочеться проникнути туди, у/глиб (О. Ющенко).2.Ія туди, у/глиб віків полину, де зачароване стоїть дівча.. .3.1 полинув птахом літак у/вись ясну, безкінеч­ну. 4. Стремлять у/вись і очі, і серця, будує юність кораблі космічні (М.Нагнибіда). 5. Хоч ніякого руху на трасі, проте хлопці все ж трималися на/сторожі (О. Гончар). 6. Возвеличу малих отих рабів німих і на/сторожі коло їх поставлю слово (Т.Шевченко). 

Урок № 45
                                                          Восьме лютого
                                                         Класна робота
Тема уроку. Складні випадки написання географічних назв.
Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручник:

Зворотній зв'язок: сторінка у Viber
Завдання  1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання  2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 24, с. 132-134. Складіть конспект правил. Вивчіть та користуйтеся ними під час виконання вправ.
Завдання № 3 Опираючись на теоретичний матеріал & 24, виконайте вправу 176  
Домашня робота
І. Вивчити матеріал  & 24, с. 132-134 та законспектовані правила. 
ІІ. Виконати вправу №175.

 Урок № 44

                                                          Перше лютого
                                                         Класна робота

Тема уроку.   Складні випадки написання прізвищ.

Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручник:
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net , сторінка у Viber
Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання № 2 Перейдіть за посиланням, перегляньте відеоурок про утворення і правопис прізвищ. 
Завдання № 3 Опрацюйте теоретичний матеріал & 23, ст. 128-131.  Основні правила, подані на зазаначених сторінках, законспектуйте. Вивчіть їх та користуйтеся ними під час виконання вправ.
Завдання № 5 Виконайте вправу 172  
Домашня робота
І. Вивчити матеріал  & 23, ст. 128-131 та законспектовані правила. 

ІІ. Виконати вправу №174.

  Урок № 43                 Перше лютого

                                     Класна робота
Тема уроку.  Написання слів іншомовного походження. Правило «дев’ятки».
Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/1233-ukrainska-mova-10-klas-shevchuk.html
Зворотній зв'язок: nbartalevich@ukr.net , сторінка у Viber
Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання № 2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 22, ст. 124-127. Правила, подані на зазаначених сторінках, законспектуйте. Вивчіть їх.
Завдання Перейдіть за посиланням на гугл диск, знайдіть  правила, поданими  в додатку до уроку № 43, доповніть конспект. Під час виконання вправ користуйтеся цими правилами.
Виконайте вправу 168 
Домашня робота
І. Вивчити матеріал  & 22, ст. 124-127 та законспектовані правила. 
ІІ. Виконати вправу №169.

     Вісімнадцяте січня

                    Класна робота
Тема уроку.  Подвоєння та подовження приголосних.
Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручник:
Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання № 2 Опрацюйте теоретичний матеріал &16, ст. 88-89.
Завдання № 3 Перейдіть за посиланням на гугл диск, знайдіть  правила, законспектуйте. Вивчіть їх.
Завдання № 4 Виконайте вправи: 128, 129, 131
Домашня робота
І. Вивчити матеріал  &16, ст. 88-89 та законспектовані правила. 
ІІ. Виконати  вправу  №  130
Зразки виконання вправ
 Вправа № 128
Відчувати – відчуття;
визволити -  визволення;
Вправа № 129
Відстань – відстанню;
заметіль – заметіллю;
паморозь - памороззю
Вправа № 131
Не скíнчеНа вчасно розмова; нескінчéННа розмова
Виконуючи вправи, підкреслюйте орфограми               

        Вісімнадцяте січня

          Класна робота
Тема уроку.  Правопис префіксів. Правопис суфіксів.
Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручник:
Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання № 2 Опрацюйте теоретичний матеріал &17, ст. 91-92; &18, ст. 93-95. Правила, подані на зазначених сторінках, законспектуйте. Вивчіть їх.
Завдання № 3 Перейдіть за посиланням на гугл диск, знайдіть  правила, подані  в додатку, законспектуйте. Вивчіть їх.
Перегляньте відеоуроки за посиланнями, повторіть правила з теми:
Завдання № 4 Виконайте вправи: 135, 136, 137, 139 (а, б, г – по 10 слів), 141 (20 слів).
Домашня робота
І. Вивчити матеріал  &17, ст. 91-92; &18, ст. 93-95 та законспектовані правила. 
ІІ. Виконати  вправу    138, 141(дописати)

           Одинадцяте січня

                        Класна робота 
Тема програми.  Орфографічна норма
Тема уроку.  Чергування голосних звуків.
Підручник:Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему  програми та уроку.
Завдання № 2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 12, ст. 78-81. Правила, подані на сторінці 78-79, законспектуйте. Вивчіть їх.
Завдання № 3 Виконайте вправи  107, 108 (письмово)
Домашня робота
І. Вивчити матеріал  & 12, ст. 78-79. 
ІІ. Виконати  вправу  № 112
ІІІ. Перейдіть за посиланням і виконайте тести

Одинадцяте січня

Класна робота

Тема уроку.  Чергування  приголосних в українській мові. Зміни приголосних при збігові їх у процесі словотворення.

Підручник: Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Шевчук С.В. – Київ; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018.
Посилання на підручник:
Завдання № 1 Запишіть у робочому зошиті дату, вид роботи , тему уроку.
Завдання № 2 Опрацюйте теоретичний матеріал & 13, 14, ст. 82-87. Правила, подані на сторінці 82-84,  законспектуйте. Вивчіть їх.
Завдання № 3  за цим посиланням знайдіть додатковий матеріал з теми
Завдання № 3 Виконайте вправи:  письмово – 114, 115, 122
Домашня робота
І. Вивчити матеріал  & 13, 14, ст. 82-87. Законспектовані правила. 
ІІ. Виконати  вправу  №  116, 123
ІІІ. Перейдіть за посиланням і виконайте тести